У нас уже 18701 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Стан сформованості здоров’язбережувального середовища для молодших підлітків у загальноосвітньому навчальному закладі

Відомо, що за час навчання у загальноосвітньому навчальному закладі стан здоров’я дітей значно погіршується. Про погіршення стану здоров’я дітей свідчать і результати наукових досліджень. Так, за даними міжнародного дослідницького проекту „Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді ” („Health Behaviour in Schoolaged Children”), проведеного 2011 року Інститутом соціальних досліджень ім. О. Яременка, серед учнівської молоді віком 11–17 років близько 30 % респондентів оцінюють власне здоров’я як „посереднє” або „погане”. Їх кількість з віком зростає, 14 % опитаних повідомили про наявність хронічних захворювань [97].

Формування здоров’язбережувального середовища у загальноосвітньому навчальному закладі як раз і спрямоване на подолання кризового стану здоров’я дітей в Україні. Реалізація у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу концептуальних положень, ідей здоров’язбережувальної педагогіки передбачає послідовне формування здоров’язбережувального середовища шляхом розвитку і забезпечення усіх його компонентів, впровадження здоров’язбережувальних педагогічних технологій, а також виховання в учнів культури здоров’я, під якою ми розуміємо не тільки грамотність в питаннях здоров’я, що досягається в результаті навчання і виховання, а й практичне втілення потреби вести здоровий спосіб життя, піклуватися про власне здоров’я.

З метою поліпшення здоров’я дітей та молоді, в Україні прийнято близько 100 нормативно-правових актів, їх завдання полягає у тому, щоб скоординувати зусилля школи, сім’ї, громадськості, всіх зацікавлених центральних, місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на формування здоров’язбережувального середовища у загальноосвітньому навчальному закладі, позитивну мотивацію на здоровий спосіб життя та культури здоров’я в учнів.

З міжнародного досвіду щодо створення безпечного, комфортного для дитини, здоров’язбережувального середовища навчального закладу найкраще зарекомендували себе дві мережі: Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю та Школи, дружні до дитини, про діяльність яких йшлося у параграфі 1.1.

Приступаючи до дослідження стану сформованості здоров’язбережувального середовища для молодших підлітків у загальноосвітньому навчальному закладі ми проаналізували та узагальнили досвід роботи загальноосвітніх навчальних закладів з числа учасників Всеукраїнського конкурсу-захисту сучасної моделі навчального закладу „Школа сприяння здоров’ю” у 2006 р.: Волинська, Кіровоградська, Закарпатська, Івано-Франківська, Житомирська, Миколаївська, Рівненська, Одеська, Сумська, Херсонська області – по 1 навчальному закладу; Донецька, Київська, Запорізька, Полтавська, Тернопільська області – по 2 навчальних заклади; м. Київ та Львівська область – по 3 навчальні заклади, Черкаська область – 4 навчальні заклади; Харківська область – 5 навчальних закладів; Дніпропетровська область – 16 навчальних закладів (загалом – 51 ЗНЗ з різних областей України), (перелік загальноосвітніх навчальних закладів подано у Додатку А).

Молодші підлітки незатишно почувають себе в умовах кабінетної системи. Перебігаючи із кабінету в кабінет на урок з важкими ранцями, вони не лише позбавлені можливості відпочити, але й не мають отого самого постійного, персоналізованого місця. Відчуженість від середовища спричиняє розвиток відчуженості від школи, навчання і це, як відомо, дуже поширене явище.

Аналіз шкільної документації (плани роботи, накази, протоколи педагогічних рад, збори батьківської громадськості) свідчить, що фактор впливу освітнього середовища практично не враховується. Це призводить до порушення принципу системності в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом. Недостатньо уваги цьому важливому чиннику якості освіти приділено і в нормативних документах освітньої галузі. Особливо коли йдеться про критерії оцінювання діяльності навчальних закладів [168, с. 128].

Для молодших підлітків здоров’язбережувальне середовище це, насамперед, той світ, який існує у спілкуванні, комунікації, у різних взаємозв’язках дітей і дорослих. На цей аспект шкільного середовища вказував О. Захаренко: „...У школі учню має бути так, як в батьківській хаті. До школи він має бігти, а не йти, знаючи, що в школі він пізнає, відкриває свою сутність в цьому мінливому світі. В школі його не образять, на нього не гримнуть, а порадять, підтримають, дадуть можливість розкрити себе, свою творчу обдарованість” [96, с. 215].

Не стіни, а насамперед дух школи, традиції, творчість педагогів і дітей, гуманізм взаємин між дітьми і дорослими визначають врешті-решт якість освіти у конкретній школі, позитивне (а інколи й негативне) ставлення до якої зберігається у людини все життя.

Проведений нами у процесі дослідження аналіз діяльності вищезазначених загальноосвітніх навчальних закладів дав можливість зробити висновок, що кожен навчальний заклад має свою організаційну та функціональну систему в організації навчально-виховного процесу, яка спрямована на забезпечення здоров’язбережувального середовища для навчання та виховання дітей, але формуванню і розвитку фізично, психічно, соціально і духовно здорової особистості зі стійкими переконаннями та системою знань про здоров’я і здоровий спосіб життя відводиться недостатньо часу.

Аналіз забезпеченості матеріально-технічного компоненту проводився за щорічними аналітичними звітами загальноосвітніх навчальних закладів в органи управління освітою та результатами анкетування адміністрації й педагогічних колективів загальноосвітніх навчальних закладів.

Згідно з цими звітами, класні кабінети експериментальних шкіл, де проводяться навчальні заняття, відповідають Положенню про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, яке затверджене наказом Міністерства освіти і науки України за № 601 від 20.07.2004 р., Державним санітарним правилам і нормам влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДержСанПіН 5.5.2.008–01, які погоджені листом Міністерства освіти і науки України від 05.06.2001 р. за № 1/12–1459, у них створені необхідні умови для занять. У всіх досліджуваних загальноосвітніх навчальних закладах є рекреаційні дозвіллєві зони, спортивні зали функціонують в двозмінному режимі і забезпечують учням можливість заняття фізичною культурою у позаурочний час.

Кожен навчальний кабінет (клас) загальноосвітнього навчального закладу має паспорт, в якому відображені загальні санітарно-гігієнічні умови приміщення кабінету, організація робочих місць, режим роботи кабінету, перелік методичної літератури, дидактичний і роздатковий матеріал, наочні посібники та технічне обладнання, постійні і змінні експозиції, в більшості кабінетів систематизовано навчально-методичне забезпечення.

Було проаналізовано забезпечення відповідних санітарно-гігієнічних умов життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу, а також – мікроклімат робочої зони навчальних кабінетів (зокрема, температура повітря, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання, а також гранично допустимий вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони кабінетів (класів) та освітлення робочих місць).

Зазначимо, що у всіх кабінетах (класах) проводяться види діяльності з витратою енергії не більше 150 ккал/год. (легкі фізичні роботи категорії 1а), тобто роботи, які виконуються сидячи і супроводжуються незначним фізичним навантаженням. Порівняння одержаних показників мікроклімату з нормативними, встановленими органами санітарного нагляду у встановленому порядку свідчить, що лише у 27 % робочих кімнат повністю витримуються санітарно-гігієнічні норми (температура повітря – 22–240С; відносна вологість повітря 40–60 %; швидкість руху повітря не більше 0,1 м/сек.). Практично у кожній другій класній кімнаті (у 9-ти із 18-ти обстежених) зафіксовано незначні порушення (температура повітря нижче 180С, а відносна вологість повітря становить 30–40 %); 23 % робочих кімнат мають високу вологість (70–80 %), низьку температуру (18–190С) та вищу від допустимої швидкість руху повітря (0,2–03 м/сек.). У зв’язку з цим, у зимовий період, при зниженні температури повітря нижче від нормативно достатньої, тривалість заняття у цих кімнатах скорочується або переноситься в інші приміщення.

 

 

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/40035.html  

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.