У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Етика спілкування прокурора з громадянами (фізичними особами)

Спілкування прокурорів з громадянами відбувається переважно у процесі розгляду і вирішення їх письмових заяв і скарг, а також особистого прийому громадян із цих питань відповідно до ст. 12 Закону України «Про прокуратуру», Наказу Генерального прокурора України від 21 червня 2011 р.       № 9 гн «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури» [208, с. 112-113]. При розгляді письмових звернень особисте спілкування переважно не здійснюється, хоча і при письмовому спілкуванні прокурор повинен неухильно додержуватись етичних норм. Прокурори розглядають також звернення громадян про доступ до публічної інформації, яка є у розпорядженні прокуратури відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 р. [209].

Розгляд і вирішення звернень громадян у прокуратурі залежно від їх змісту спрямовані на захист їх суб’єктивних прав як від злочинних посягань, так і від інших порушень прав і свобод від незаконних дій і бездіяльності з боку органів деревної влади та місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Отже, робота зі зверненнями громадян є важливою складовою правозахисної діяльності прокуратури. Кодексом поведінки органів прокурорського нагляду, прийнятим 11 липня 2000 р. у Нідерландах передбачено: «Службовець органів прокуратури повинен показувати особливе ставлення по відношенню до жертв правопорушень та до їхніх найближчих родичів, зробити все можливе, щоб забезпечити їхні інтереси належним чином»  (Додаток № 4).

Втім, в Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури, затвердженій Наказом Генерального прокурора України № 9 гн від 21.06.2011 р. [210, с.114-126] відсутня будь-яка класифікація звернень громадян, які можуть бути предметом розгляду і вирішення. Єдиним критерієм є відповідність характеру звернення вимогам ст. 12 Закону України «Про прокуратуру».

Важливість роботи зі зверненнями громадян обумовлена тим, що ця діяльність, якщо вона є результативною, сприяє підвищенню авторитету прокуратури у суспільстві. Адже кожен, хто одержав реальну допомогу у прокуратурі, може розповісти про це своїм близьким, друзям, колегам. Ця інформація «спрацьовує» на авторитет прокуратури краще ніж офіційні повідомлення, тим більше, що у теперішніх засобах масової інформації переважно з’являється інформація, яка ганьбить прокуратуру і прокурорів за принципом «Погані новини – це хороші новини, а хороші новини – це не новини !».

Частиною 1 ст. 28 Кодексу «Взаємовідносини з громадянами» передбачено: «Захищаючи права і законні інтереси громадян, працівник прокуратури, у межах компетенції, повинен уважно розглядати їх звернення відповідно до вимог закону, принципів справедливості та людяності, уникати проявів бюрократизму, формалізму, бездушного ставлення до потреб особи. Неприпустимими є прояви зверхності, зневажливого ставлення до громадян».

Розгляд звернень громадян (заяв і скарг) залежно від їх змісту спрямовано або на захист їх прав та свобод, або на викриття кримінальних правопорушень відповідно до норм КПК України. Причому ці два завдання тісно взаємопов’язані.

Як правило, позитивно сприймають результати розгляду звернень особи, вимоги і прохання яких задоволені. І, навпаки ті, кому відмовлено, дотримуються іншої думки. Проте негативна реакція певною мірою пом’якшується, якщо прокурор при розгляді звернення додержувався як вимог закону, так і етичних норм і правил, що не давало підстав для обвинувачення в упередженості чи байдужості. На жаль, такі випадки ще мають місце і стають предметом розгляду в органах прокуратури вищого рівня або критичних матеріалів у засобах масової інформації.

На наш погляд, найнебезпечнішими проявами неетичної поведінки посадовців до громадян у цій сфері є такі.

1. Переконаність частини прокурорів у тому, що надходження заяв і скарг від громадян і необхідність їх розгляду, заважає в роботі. Відтак – прагнення якнайшвидше позбутися звернень та їх авторів без огляду на суть і важливість питань, порушених у зверненнях. При цьому забувають, що матеріали розгляду звернень можуть і повинні використовуватись як інформація про правопорушення і як підстава для вжиття заходів прокурорського реагування.

Із числа опитаних автором прокурорів позитивне ставлення до авторів звернень висловило 92 з опитаних, нейтральне – 18. Решта висловили негативне ставлення, вважаючи, що розгляд звернень відволікає прокуратуру від вирішення більш важливих питань. Але впевненості у щирості цих відповідей немає.

2. Поширеність проявів бюрократизму у прокурорському середовищі.

Ознаками бюрократизму у ставленні до людей: є безвідповідальність, неорганізованість і байдужість державних чиновників, прагнення розглядати себе як привілейованих осіб у спілкуванні зі звичайними громадянами, у тому числі авторами звернень [211, с. 296].

3. Живильним середовищем для бюрократизму є формалізм, тобто дотримання зовнішньої форми у чому-небудь на шкоду суті справи [131, с. 666]. Формалізм часто проявляється у поверховому розгляді звернень.

Усунення цих явищ, які перебувають у кричущій невідповідності до етичних норм для прокурорів, є найважливішою передумовою зміцнення етичних засад діяльності прокуратури.

У пункті 1.4 Наказу Генерального прокурора України від 21 червня          2011 р. «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України» підкреслено важливість «Викорінити з практики прокурорів прояви формалізму та бездушності при розгляді звернень» [208].

Думається, причиною такого негативного ставлення до звернень та їх авторів є підсвідома переконаність у безпідставності цих звернень. Навпаки, сумлінний прокурор у таких ситуаціях є схильним визнати презумпцію правоти заявника, навіть коли він за результатами розгляду залишає звернення без задоволення або рекомендує заявникові звернутися до суду. Той чи інший підхід значною мірою залежить від сприйняття прокурором норм Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури.

На результати розгляду у прокуратурі звернень громадян, особливо скарг, може негативно впливати підвищений рівень емоційності авторів звернень, що інколи викликає роздратованість тих, хто їх розглядає. Проте це, враховуючи складність і характер проблем, з якими стикаються люди, не повинно налаштовувати прокурора на негативне ставлення до них. «Працівник прокуратури повинен ставитись до громадян справедливо, уважно, доброзичливо та неупереджено згідно із загальнолюдськими принципами моралі» (ч. 2 ст. 6 Кодексу).

Проте поряд із цим працівник прокуратури повинен постійно дбати про свою професійну честь та гідність. Так, п. 4.13 Інструкції, затвердженої Наказом Генерального прокурора України від 21 червня 2011 р. [210], передбачено можливість припинення переписки із заявником, якщо у зверненні є нецензурна лайка, вирази, що ображають честь і гідність інших осіб (у тому числі прокурорів – І.Б.), а заявник попередньо попереджався про те, що при надходженні подібних звернень переписку з ним може бути припинено.

Значна частина громадян реалізує своє право на звернення до прокурорів в усній формі. Це пов’язано не стільки з невмінням викласти свої вимоги письмово, але й побажання особисто зустрітися з прокурором і особисто оцінити його бажання піти назустріч відвідувачеві.

Організація і проведення прийому громадян також стосується етики контактів прокурора та відвідувача.

Для досягнення плідності таких контактів рекомендується здійснити деякі організаційні заходи, що випливають із Закону про звернення громадян та вищезазначеної Інструкції: довести до громадян дні та часи прийому, у тому числі – в неробочий час і в неробочі дні, що має стосуватися як прокурорів відповідних прокуратур, так і прокурорів-керівників.

Чинна Інструкція, на відміну від попередньої, не передбачає організації прийому громадян на підприємствах, в установах, а також за місцем проживання. Проте, як у зв’язку із цим слушно відзначила І. Ковальчук, «...для оперативного вирішення питань під час особистого прийому у більшості випадків прокуророві потрібно мати «під рукою» необхідні документи: наглядові провадження, матеріали перевірок тощо, особливо якщо йдеться про повторні звернення [212, с. 116].

На практиці більшість людей, особливо літнього віку, прагне потрапити на прийом до керівника прокуратури, оскільки вважають, що він зможе краще розібратись із їх проблемами, ніж молодий недосвідчений прокурор. З етичних і психологічних міркувань доцільно по можливості йти назустріч таким побажанням. Саме «по можливості», оскільки у сучасну буремну епоху далеко не завжди можливо пунктуально дотриматись графіку особистого прийому.

Як правило, особистий прийом громадян проводиться в кабінеті прокурора, а в прокуратурах обласного рівня – у спеціальних приміщеннях, куди приходять до зустрічі з відвідувачами виділені для цього прокурори з відповідними матеріалами.

У ході прийому потрібно додержувались не лише етичних правил, але й етикету: запропонувати відвідувачеві присісти, зняти верхній одяг, намагатися не вести телефонної розмови з питань, що не стосуються предмета обговорення. Проте за допомогою телефону прокурор може оперативно з’ясувати ті чи інші питання, які стосуються заяви чи скарги, і навіть одержати від посадової особи запевнення про негайне вжиття заходів, що, очевидно, є найприйнятнішим для відвідувача. Якщо, звичайно, обіцянки не будуть виконані, візит до прокурора доведеться повторити. Для того, щоб таке не трапилося, прокуророві слід запропонувати відповідній посадовій особі надіслати інформацію про вжиті заходи.

Важливим елементом особистого прийому є налагодження взаємопорозуміння між учасниками розмови. Як зазначається в літературі, взаємопорозумінням, якщо його можна досягти, є розшифрування партнерами повідомлень і дій одне одного, значущих з погляду авторів [213, с. 59].

Важко уявити, що бесіда з прокурором буде відбуватись за найпростішою схемою «розповіді відвідувача – усна відповідь прокурора – заповнення відповідної графи в журналі прийому». Насправді сторони задають одна одній уточнюючі запитання, висувають додаткові аргументи, спростовують висловлену аргументацію.

 

 

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/37681.html

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.