Поняття, елементи та принципи реалізації механізму адміністративно-правового регулювання діяльності підрозділів ДСБЕЗ МВС України

На сучасному етапі, при посиленні економічної загрози та підвищенні рівня економічної злочинності в сучасному суспільстві, важливого значення набуває проблематика пошуку ефективної моделі механізму адміністративно-правового регулювання діяльності підрозділів ДСБЕЗ МВС України.

Для нашого дослідження пропонуємо запровадити термін «механізм адміністративно-правового регулювання діяльності підрозділів ДСБЕЗ МВС України», що виступає органічною складовою механізму дії права в суспільстві. Категорія «механізм» дає можливість охопити весь процес використання прав та уявити його в системно-динамічному вигляді.

Питання розроблення ефективного механізму адміністративно-правового регулювання різних сфер діяльності державних органів набуло значного поширення у працях вітчизняних та зарубіжних науковців і фактично є складовою більшості наукових досліджень у теорії держави та права, адміністративному праві та інших галузях права. Ґрунтовними є праці таких авторів, як: С.С. Алексєєв, Г.В. Атаманчук, Л.P. Біла, Л.С. Головко, І.П. Голосніченко, Л.І. Дідківська, Н.І. Золотарьова, С.В. Ківалов, В.М. Князєв, Т.О. Коломоєць, О.М. Комяков, А.В. Малько, М.І. Матузов, М.Г. Олександров, О.Ф. Скакун, Ю. Сурмін, М.Ф. Стахурський та ін. Водночас механізм адміністративно-правового регулювання діяльності підрозділів ДСБЕЗ МВС України досліджується вперше.

Будь-який механізм характеризується єдністю елементів, які перебувають у певних зв’язках і відносинах між собою, характеризують сутність об’єкта як ціле і відносно незалежне зовні явище. Отже, коли йдеться про механізм адміністративно-правового регулювання діяльності підрозділів ДСБЕЗ МВС України, то необхідно визначити не лише те, яка система забезпечує вказану діяльність, з яких елементів вона складається, а і який взаємозв’язок існує між ланками та елементами вказаної системи.

Вирішення вказаних проблем, які виникають у сфері адміністративно-правового регулювання діяльності підрозділів ДСБЕЗ МВС України, значною мірою пов’язане з визначенням мети, завдань, функцій та принципів, а також з пошуком шляхів оптимізації й удосконалення зазначеного механізму.

На наш погляд, механізм адміністративно-правового регулювання діяльності підрозділів ДСБЕЗ МВС України являє собою певне поєднання принципів, функцій, форм, методів і засобів регулювання, що є його взаємопов’язаними між собою складовими.

Метою механізму адміністративно-правового регулювання діяльності підрозділів ДСБЕЗ МВС України є описаний у формальному вигляді орієнтир, якого бажано досягти протягом певного періоду. Вона являє собою стратегічний напрям розвитку вказаного механізму, який репрезентує невідкладні або серйозні чи високопріоритетні завдання, що заслуговують на особливу увагу.

Мета має охоплювати порівняно тривалий період часу, покликана ліквідувати розрив між поточним та бажаним рівнем розвитку механізму адміністративно-правового регулювання діяльності підрозділів ДСБЕЗ МВС України, окреслює чіткий напрям розвитку діяльності та має бути реалістичною та досяжною.

Завдання механізму адміністративно-правового регулювання діяльності підрозділів ДСБЕЗ МВС України – це конкретні і вимірювані показники для досягнення цілей. Зазначені завдання мають відображати конкретні бажані досягнення, а не способи їх реалізації. Завдання мають сприяти виробленню конкретних дій і бути досить докладними та зрозумілими і вказувати чіткий напрям іншим; бути кількісно вимірюваними, щоб оцінити їх досягнення; бути напруженими, але не вимагати неможливого. Завдання завжди мають відповідати наявним ресурсам; вказувати на результат; бути обмеженими часовими рамками.

Важливими для висвітлення механізму адміністративно-правового регулювання діяльності підрозділів ДСБЕЗ МВС України є положення адміністративно-правового регулювання у сфері правоохоронної діяльності, які ми досліджуватимемо за допомогою методів аналізу і синтезу із загальноюридичних положень теорії права та адміністративного права.

У довідковій літературі наводиться кілька визначень поняття «механізм», яке в перекладі з грецької «mechane» означає «зброя», «машина». Перша дефініція вказує, що це послідовність станів, процесів, які визначають собою які-небудь дії, явища; а друга – система, пристрій, що визначає порядок якого-небудь виду діяльності [126, с. 401].

Як зазначає О.С. Омельчук, термін «механізм» означає знаряддя, пристрій, сукупність ланок тощо [291, с. 431]. В аспекті нашого дослідження цікавим є визначення слова «механізм» у словнику С.І. Ожегова, в якому зазначено, що механізм це: по-перше, внутрішнє облаштування апарату, що приводить його в дію, а, по-друге, система, пристрій, що визначає порядок якого-небудь виду діяльності [165, c. 300].

Під механізмом слід розуміти облаштування чогось, систему взаємопов’язаних між собою частин певного об’єкта. Деякі автори змішують поняття механізму і системи, але необхідно зауважити, що «механізм» і «система» не є тотожними поняттями. Так, система, насамперед, становить собою певний порядок у розташуванні і зв’язках між частинами чого-небудь, форма організації або дещо ціле, яке є єдністю розміщених у певній закономірності та взаємопов’язаних частин [165, c. 624]. Отже, сутність поняття «система» у загальнотеоретичному розумінні становлять її частини та різноманітні зв’язки між ними. Натомість поняття «механізм» нерозривно пов’язане з його функціональними проявами та призначенням. Таким чином, система набуває ознак механізму, коли всі її елементи разом забезпечують постійне виконання нею певної функції.

На думку О.М. Литвинова, термін «механізм» відіграє в житті людини досить значну роль, оскільки застосовується практично в усіх сферах життєдіяльності суспільства, передусім у сфері суспільних відносин, у якій, як правило, пов’язується із здійсненням певного явища, процесу, реалізацією відносин [136, с. 88]. Проте деякі дослідники критично ставляться до можливості використання терміна «механізм» при дослідженні дії права в суспільстві [125, с. 177].

Утім, на наш погляд, вказаний термін є методологічно необхідним при дослідженні соціальних процесів, що мають динамічний характер та знаходять свій прояв у функціонуванні системи взаємопов’язаних елементів, а отже, може бути застосованим і до системи адміністративно-правового регулювання діяльності підрозділів ДСБЕЗ МВС України.

Так, сьогодні в багатьох програмних документах, які розробляють з метою активізації державного регулювання діяльності правоохоронних органів України, досить часто вживається поняття «механізм» при вирішенні як проблем реформування вказаної сфери взагалі, так й окремих питань. Наприклад, у проекті Концепції реформування правоохоронних органів України зазначається, що метою Концепції є вдосконалення діяльності правоохоронних органів України в умовах демократичної, правової держави шляхом оптимізації їх завдань і функцій, структури та чисельності, фінансового, матеріально-технічного, організаційно-правового й кадрового забезпечення [121]. До того ж Концепцією зазначено необхідність удосконалення механізму внутрішнього й судового контролю за діяльністю правоохоронних органів та їх посадових осіб, насамперед, у контексті забезпечення поваги до особи і справедливості, а також постійного підвищення ефективності їх управління; посилення відповідальності правоохоронних органів, їх посадових осіб за свої рішення, дії чи бездіяльність перед громадянами, права яких було порушено; запровадження механізму контролю за функціонуванням правоохоронних органів з боку суспільства через інститути парламентської і прямої демократії; закріплення принципів ефективності, відкритості та доброчесності в діяльності правоохоронних органів; розроблення механізму забезпечення реалізації норм соціального захисту працівників правоохоронних органів; розроблення дієвого механізму запровадження інновацій у правоохоронну діяльність; запровадження у відомчих вищих навчальних закладах інституту фахівців з інноваційної діяльності; прийняття відповідних урядових рішень для підвищення соціального захисту працівників правоохоронних органів, зокрема щодо забезпечення належного рівня їх житлово-побутових умов, медичного обслуговування, та запровадження дієвого механізму реалізації цих рішень [121].

Однак чіткого визначення поняття «механізм правового регулювання» стосовно діяльності підрозділів ДСБЕЗ МВС України сьогодні не існує. Відповідно до вищенаведеного, актуальним є визначення цього поняття з наукової точки зору.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/37094.html