Быстрый переход к готовым работам
|
КОНЦЕПТуАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА ІДЕЇ «ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА» у ФІЛОСОФСЬКІЙ СПАДЩИНІ АНТИЧНИХ МИСЛИТЕЛІВУ публікації, де чи не вперше взагалі на академічному рівні української науки було здійснено спробу висвітлити зміст поняття «верховенство права», зазначалося, що «деякі елементи концепції верховенства права містяться ще в творах давньогрецьких і давньоримських мислителів (Аристотель, Цицерон, Сенека) [...]» [1]. У працях же, в яких трохи згодом було здійснено спроби або ж безпосередньо розкрити зміст уже принципу «верховенства права» [2], або ж 3 викласти питання «походження верховенства права» [3], посилання на античні джерела ідеї «верховенства права» зовсім відсутні. З огляду на це, постала необхідність, як з теоретичного, так і практичного погляду, з’ясувати, наскільки правильним було твердження автора у першому випадку і наскільки обґрунтованим був підхід авторів у другому. За цих обставин неминуче постало завдання: звернутися передовсім до самих першоджерел — праць античних філософів, а також з’ясувати думку західних авторів із цього приводу. Виконання такого завдання виявило, що пошук джерел концептуального наповнення поняття «верховенство права» справді, хоч це й парадоксально, але неодмінно приведе будь-кого, хто візьметься до цієї справи, спочатку до античної Греції, а відтак — і до античного Риму. Західній науковій літературі не бракує спроб авторів різних часів порівняти «сучасний інтелектуальний статус» поняття «верховенство права» з «його ориґінальним значенням»[4]. Навіть ще на початку ХХ століття саме суспільство Стародавньої Греції визнавалося таким, перед яким «західний світ» у боргу за «концепцію-двійню», якою в античних греків була концепція «Свободи і Права»[5]. Серед західних авторів досить поширеною є думка, що перша зафіксована поява ідей, які в сучасному розумінні є складником змісту поняття “rule of law” (далі — за текстом українського основоположного акта — поняття «верховенство права»), належить Стародавній Греції, в якій терміном “loovopia” (isonomia) описували такий стан, що його було запроваджено в Атенах, і який передбачав, по-перше, «рівність усіх законів стосовно всіх громадян», а по-друге, «впевненість у тому, що владу здійснювано відповідно до відомих правил». Ioovopia (isonomia) як основа «влади доброї якості» античними греками поціновувалася вище, аніж демократія, що давало підстави вважати: в античній Греції ідеї, які в сучасному розумінні є складниками змісту «верховенства права», передували самій демократії[6]. Власне, цим і пояснюється, що серед західних авторів мало хто заперечує, що поняття “rule of law”, яке виникло набагато пізніше за античні часи — у ХІХ столітті, ориґінально мало два чіткі значення: за першим своїм значенням воно стосувалося «всього способу життя», а за другим — «кількох інститутів публічної влади». Перша з цих моде- лей визнається такою, що була властива вже античним грекам, зокрема Аристотелю [7]. Проте відомо, що сам Аристотель у багатьох аспектах був послідовником ідей Платона.
[1] Див., напр.: Рабінович П. М. Верховенство права // Юридична енциклопедія: В 6-ти т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. — К.: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1: А-Г. — С. 341. [2] Див. відповідний розділ у праці: Заєць А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. — К.: Парлам. вид-во, 1999. — С. 131-152. [3] Див. відповідний розділ у праці: Шевчук С. Основи конституційної юриспруденції. — К.: Укр. центр правн. студій, 2001. — С. 107-130. [4] Див., напр.: Judith N. Shklar. Political Theory and The Rule of Law // The Rule of Law: Ideal or Ideology / ed. by Allan C. Hutchinson. — Toronto [e.a.]: Carswell, 1987. — P. 1. [5] Див.: AlfredZimmern. The League of Nations and the Rule of Law: 1918-1935. — 2 ed., rev. — London: Macmillan, 1939. — Р. 178. [6] Див.: Geoffrey de Q. Walker. The Rule of Law: Foundation of Constitutional Democracy. — Melbourne: Melbourne Univ. Press, 1989. — Р 93. [7] Див.: Judith N. Shklar. Op. cit. — P. 2.
Вся работа доступна по ссылке |
Ссылки: 
Счетчики:
|
