Історичні аспекти освіти для сталого розвитку

Як відомо, сутність концепції сталого розвитку полягає в необхідності збереження еколого-ресурсного потенціалу нашої планети для наступних поколінь шляхом суттєвого зменшення антропогенного тиску нинішнього покоління на природне середовище. При цьому, вираз «сталий розвиток» часто використовується як офіційний український відповідник англійського виразу «sustainable development», хоча дослівний переклад його з урахуванням контексту міг би бути як «тривкий», «життєздатний» або ж «самопідтримуваний» розвиток. Аналіз вказаної дефініції проводили з врахуванням визначення Комісії ООН зі сталого розвитку: вираз «sustainable development» означає такий розвиток суспільства, що задовольняє потреби сучасного суспільства, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби [348].

В україномовній літературі вираз “сталий розвиток” вживається в розумінні “sustainable development” відповідно до визначення Комісії ООН Комісії ООН зі сталого розвитку. При цьому, практично з самого початку процесу переходу світового співтовариства до сталого розвитку (після конференції в Ріо-де-Жанейро у 1992 році) у науковому середовищі України почались дискусії щодо «правильності» або коректності вживання перекладу цього терміну [67, с.27]. На даний момент більшість провідних вчених України використовують вираз «сталий розвиток» (М.А. Деркач, С.І. Дорогунцов, Л.Д. Загвойська, М.З. Згуровський, В.О. Огнев’юк, О.Г. Осауленко, Н.М. Рідей, С.М. Степаненко, М.А. Хвесик та ін. [163,165,173,186,198-200,361,368,381-383,449,530]). З іншого боку значна частина відомих вчених в галузі екології та екологічної освіти вважають цей термін некоректним і пропонують замість нього використовувати вирази на кшталт «стійкий розвиток» (І.A. Гриджук, В.І.Карамушка, С.І. Коротун, Л.Г. Мельник) [145,222,260,312], «гармонійний розвиток» (В.А.Барановський, Г.О. Білявський, В.Я.Шевчук, Саталкін Ю.М., та ін.) [36,548], або ж «збалансований розвиток» (О.І. Бондар, Т.А. Тимочко, Г.Б. Марушевський) [93,94,251,296-298].

В. Непийвода вважає, що «…новотвори «підтримний розвиток» та «підтримність» є найвдаліші українські відповідники англомовних понять «sustainable development» та «sustainability»« [349, с. 138] – за нашими ж даними використання цих «новотворів» як у науковій літературі еколого-економічного спрямування, так і в офіційних документах практично відсутнє і тому у подальшому нами не аналізується (В.М.). Водночас, В. Непийвода та деякі інші автори вважають, що вираз «сталий розвиток» є «..оксимороном (з грец. oxymoron – дотепна дурість) – сполученням слів з протилежним змістом», але Г. Марушевський констатує при цьому, що «…термін «сталий розвиток» утвердився у законодавстві України…і тому перейти до застосування іншого, більш адекватного терміна, буде досить складно» [297, с.87], з чим важко не погодитись.

Про недостатню увагу до термінології з питань сталого розвитку в офіційному освітньому середовищі свідчить і той факт, що у Національному освітньому глосарії відсутнє не тільки тлумачення, але й визначення виразу «sustainable development» [346].

Враховуючи останні зауваження і те, що досить часто поєднання слів з протилежним змістом (оксиморонів) дає можливість визначити нові оригінальні поняття (наприклад, «кисло-солодкий», «ходячий труп» тощо) ми спробуємо довести, що саме вираз «сталий розвиток» є найбільш адекватним відповідником виразу «sustainable development».

Будемо вважати, що кожен з розглянутих термінів («гармонійний розвиток», «збалансований розвиток», «стабільний розвиток», «сталий розвиток», «стійкий розвиток», «тривкий розвиток») може бути використаний як український аналог англійському виразу «sustainable development». Проаналізуємо ці вирази з позицій морфологічного підходу[1], тобто з якомога повним врахуванням переваг і недоліків кожного з термінів у відношенні до їх змістовної частини.