Види і форми організації фізкультурних занять студентів

Фізичне виховання у ВНЗ проводиться впродовж всього періоду навчання студентів в формах навчальної і позанавчальної діяльності.

          Під формами занять фізичними вправами розуміють способи організації навчально-виховного процесу, кожний із яких характеризується визначеним типом взаємодії викладача (тренера) і студентів, а також відповідними умовами занять.

Як відомо [67, 183, 191], фізичне виховання студентів в режимі навчальної роботи ВНЗ здійснюється у таких формах:

         1. Навчальні заняття, передбачені навчальним планом і розкладом закладу (по 4 год. на тиждень). Це основна форма занять з фізичного виховання у ВНЗ.

         2. Факультативні заняття, є  продовженням і додатком до навчальних занять. Вони включаються у навчальний розклад ВНЗ по узгодженню з кафедрою фізичного виховання, щоб забезпечити студентам можливість їх відвідувати. На факультативних заняттях (по 2-4 год. на тиждень) здійснюється фізична підготовка студентів згідно програмних вимог, поглиблюється професійна фізична підготовка, покращуються знання з теорії і методики фізкультурно-спортивної діяльності.

         Ж.К. Холодов, В.С. Кузнецов [191] фізичне виховання студентів у позанавчальний час розглядають у наступних формах:

1. Фізичні вправи в режимі навчального дня: ранкова гімнастика, фізкультпаузи, додаткові заняття та ін.

         Фізкультпаузи проводяться після перших 4 годин аудиторних або практичних занять. Вони виконуються 8-10 хвилин.

         Додаткові заняття (індивідуальні або групові) проводяться викладачами за потребою, з метою підготовки студентів до здачі залікових норм і вимог навчальної програми з фізичного виховання.

          Фізичні вправи в режимі навчального дня переважно виконують функцію активного відпочинку.

         2. Організовані заняття студентів у позанавчальний час в спортивних секціях, групах загальної фізичної підготовки, аеробіки, шейпінгу та ін., під керівництвом спеціаліста з фізичного виховання і спорту.

         3. Самостійні заняття студентів фізичними вправами у вільний від навчання час: а) на основі повної добровільності та ініціативи (за бажанням); б) за завданням викладача (домашнє завдання).

         4. Масові фізкультурно-спортивні заходи, проводяться у вихідні дні впродовж навчального року і під час канікул. В їх зміст входять спортивні вечори, спартакіади за участю збірних команд факультетів, масові кроси і естафети, свята фізичної культури, змагання різного рівня, туристичні походи та ін.

         5. Заняття в оздоровчо-спортивних таборах в період зимових і літніх студентських канікул, котрі забезпечують відновлювально-оздоровчий, загартовуючий і розвиваючий ефекти. В умовах табору реалізується багато форм фізичної активності студентів: ранкова гімнастика, навчання плаванню, тренувальні заняття з різних видів спорту (за вибором студентів). Заняття із студентами з послабленим здоров’ям (за лікувальними програмами), туристичні походи, фізкультурно-спортивні розваги та ігри, змагання в таборі та між таборами та ін.

         Таким чином, окрім вирішення виховних і освітніх завдань, фізичне виховання у позанавчальний час підвищує рухову активність студентів; покращує професійно-прикладну готовність і оптимізує навчальну працездатність шляхом зняття нервово-емоційного напруження; продовжує формувати знання, вміння і навики, пов’язані з проведенням самостійних фізкультурно-спортивних занять.

Програма з фізичного виховання вимагає [189] розподілу студентів вищих навчальних закладів для проведення фізкультурних занять. В залежності від стану здоров’я та спортивної підготовленості, студентів розподіляють на основні, підготовчі та спеціальні медичні групи. В основних проводяться фізкультурні заняття для здорових і фізично підготовлених студентів. У підготовчих – займаються здорові, але недостатньо фізично підготовлені студенти. Після спеціальних занять і підвищення рівня фізичної підготовленості та тренованості вони переводяться в основні групи. Спеціальні медичні групи комплектуються зі студентів з урахуванням статі, характеру захворювань і функціональних можливостей їх організму. Чисельність студентів у спеціальній медичній групі складає 8-15 чоловік на одного викладача. Навчальний процес скерований на зміцнення здоров¢я, загартування, підвищення рівня фізичної працездатності, можливе усунення функціональних відхилень та вад фізичного розвитку, відновлення після перенесених захворювань.

         Не зважаючи на традиційну розповсюдженість різних форм фізкультурних занять, практичний досвід і аналіз літературних даних свідчить про те, що значна частина студентів надає перевагу відносно пасивним формам проведення дозвілля [42, 80, 82 95].

А.А. Гужаловським, И.В. Бельским [37], які вивчали ставлення студентів технічного вузу із двохзмінним навчанням до занять фізичними вправами і спортом, визначено, що до систематичних занять в спортивних секціях, із 2003 студентів 1-4 курсів (в їх числі – 1341 юнак та 662 дівчини) залучено лише 11%. Самостійно фізичними вправами займаються в першій зміні 8%, в другій – 5% студентів, що відповідає даним літератури. Студенти першої зміни, котрі бажають займатись фізичними вправами, складають 35%, другої – 23%. На підставі отриманих даних, вище згадані автори, склали перелік видів оздоровчих  занять, які цікавлять студентів

Дослідники [37] з’ясували, що більшість студентів, надають перевагу заняттям спортивними іграми і ранковою гімнастикою. Наступною популярною формою занять фізичними вправами для чоловіків є атлетична гімнастика, для жінок - плавання і туристичні походи. Менш за все студенти схильні до занять їздою на велосипеді та ходьбою на лижах, студентки – до занять атлетичною гімнастикою.

Вся работа доступна по ссылке

https://mydisser.com/ru/catalog/view/435418.html