Організація та методи дослідження почуттів честі і гідності студентів

З метою виявлення сучасного стану психологічних особливостей виховання почуттів честі і гідності студентської молоді, перевірки висновків, зроблених нами у процесі аналізу теоретичних засад досліджуваної проблеми протягом 2005-2013 років було здійснено дослідно-експериментальну роботу на базі Херсонського державного університету, Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Програма експериментального дослідження передбачала розв’язання таких завдань:

1. Дослідити імпліцитні уявлення студентів про почуття честі і гідності особистості.
2. Вивчити структурну організацію психологічних особливостей почуттів честі і гідності студентів.
3. Розробити психолого-педагогічні засади виховання почуттів честі і гідності студентської молоді.
4. Розкрити зміст, хід і результати дослідно-експериментальної роботи, спрямованої на реалізацію мети дослідження.

Експериментальна робота здійснювалася на основі поетапного підходу до вирішення проблеми дослідження.

Емпіричну базу дослідження склали 126 студентів Херсонського державного університету. На першому етапі дослідження, присвяченому вивченню імпліцитних уявлень студентів про почуття честі і гідності особистості було залучено 503 студенти Херсонського державного університету, Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Фоновий матеріал було отримано шляхом попереднього опитування (пілотажне дослідження) 3 276 студентів зазначених університетів віком від 18 до 23 років. Як джерело збирання необхідної інформації були також використані тривалі спостереження за виявами моральних почуттів та ціннісних уподобань студентів. Вагомі висновки було зроблено за результатами виконання студентами різного роду перевірних завдань, розв’язання діагностичних ситуацій проблемного характеру, що відбивають реальний рівень сформованості моральних цінностей студентів, ступінь розуміння ними сутності етичних норм, здатності використовувати моральні якості у саморегуляції діяльності та поведінки.

На початковому етапі експериментального дослідження перед нами постала  проблема значного дефіциту діагностичного інструментарію для вивчення природи почуттів честі і гідності особистості студента. Тому одним із завдань нашого дослідження був якісний відбір, апробація та на її основі створення комплексу валідних і надійних діагностичних методів, спрямованих на дослідження почуттів честі і гідності у студентської молоді як у загальному контексті вивчення моральної самосвідомості особистості так і в контексті їх специфічного прояву в особистості студента. Кожна відібрана методика відповідала критеріям вірогідності та валідності, що було перевірено у попередніх дослідженнях їх авторів і в процесі здійсненої нами апробації [128, с. 132-141].

Крім того, нестача надійної методичної бази для вивчення особливостей почуттів честі і гідності особистості студента поставила нас перед необхідністю створювати її самостійно шляхом ґрунтовного аналізу теоретичних досліджень психологів [20; 22; 37; 44; 54; 141; 209; 216; 246].

На першому етапі нашого дослідження було здійснено вивчення імпліцитних уявлень респондентів про «почуття честі студента» (характерні особистісні особливості і типова поведінка студента, який їх проявляє) за допомогою психосемантичних методів і низки проективних методик (Додаток А: бланки № 1, № 2).

Імпліцитні (або приховані, неявні, опосередковані) уявлення – це, зазвичай, неусвідомлені людиною уявлення про те, яким чином пов’язані між собою ознаки і властивості певних об’єктів [193, с.153]. Завдяки сукупності імпліцитних уявлень може бути сформовано цілісне уявлення про особистісні особливості іншої людини навіть на основі часткової інформації [191, с.41-42].

За допомогою методики «Семантичні поля» (С. Смагіна) [215], ми виокремили декілька категорій особистісних цінностей,  що відображують імпліцитні уявлення респондентів про зміст «почуття честі студента».

На цьому етапі основну увагу ми зосередили на тому, щоб:

– з’ясувати позиції студентів щодо спектру моральних якостей – цінностей, що становлять змістову основу почуттів честі і гідності та виділити найбільш значущі для цієї категорії респондентів. Це надало можливість визначитися в питанні, на які цінності потрібно впливати, розвиваючи моральну самосвідомість студента взагалі, та його почуття честі і гідності зокрема;

– створити базу даних для подальшого психологічного аналізу почуттів честі і гідності студента та розробки психолого-педагогічних засад виховання цих почуттів; визначення логіки, методів та форм організації навчально-виховного процесу ВНЗу, що мають забезпечувати ефективний виховний вплив на розвиток почуттів честі і гідності у студентської молоді.

На другому етапі емпіричного дослідження нами було вивчено психологічні особливості почуттів честі та гідності студентів. Для реалізації цього завдання було створено психодіагностичний комплекс, представлений чотирма блоками – блок діагностики самопізнання, блок діагностики спрямованості, блок діагностики моральних якостей особистості та когнітивний блок.

Когнітивний компонент почуттів честі і гідності студентів презентований набутими в процесі соціалізації знаннями у формі моральних понять, системи моральних переконань, здатності до моральної рефлексії і внутрішнього діалогу. Диференційованість моральних понять у самосвідомості особистості студента, точність розуміння їх змісту, відсутність протиріч у системі моральних переконань дозволяє йому адекватно оцінювати мотивацію поведінки як соціального оточення, так і свою власну. З іншого боку,  наявність суперечливих уявлень про моральні цінності людини, дисонансні стани в системі переконань, недостатньо розвинена здатність до моральної рефлексії є основою неправильного розуміння студентами «логіки вчинків» і їх неадекватної оцінки як у себе, так і в інших людей. 

Важливою когнітивною функцією почуттів честі і гідності є розуміння, що виражається в здатності особистості осягати зміст і значущість моральних якостей людини, умінні давати їм узагальнені характеристики, визначати їх наявність або відсутність у себе й інших, прогнозувати їх вплив на вчинки і дії. Здатність студентів розуміти, узагальнювати і диференціювати моральні поняття вивчалася нами за допомогою модифікованої методики «Моє розуміння особистісних якостей людини» (І. Булах) [44]. Методика спрямована на визначення міри орієнтації студентів у моральних якостях людини, діагностику змістового контексту моральних суджень респондентів, визначення частоти використання ними моральних по­нять у міжособистісних взаємодіях.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/40835.html