Психолого-педагогічний супровід виховання почуттів честі та гідності у студентської молоді

Розробка програми психолого-педагогічного супроводу виховання почуттів честі та гідності передбачала аналіз стану проблеми виховання честі і гідності у студентської молоді у межах навчально-виховного процесу вишу. Мета полягала у з’ясуванні питання, наскільки завдання виховання окреслених особистісних цінностей (моральних якостей), що складають зміст почуттів честі і гідності студентської молоді реалізується у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу.  Ми зосередили увагу на тому, щоб:

- з’ясувати стан формування особистісних моральних якостей студентів під час проведення навчальних занять та у позааудиторний час;

- проаналізувати навчальні плани і робочі програми із загальноосвітніх (філософія, історія України, етика та естетика) та психолого-педагогічних навчальних дисциплін (історія педагогіки, педагогіка, психологія);

 - проаналізувати Концепції та плани виховної роботи вищих навчальних закладів в частині  «Моральне виховання особистості студента».

Отримані дані нам важливо враховувати у доборі засобів психологічного впливу на особистість студента у процесі виховання почуттів честі і гідності.

Беручись до реалізації цих завдань, ми з’ясували, що виховна робота у вищих навчальних закладах регламентується «Концепцією виховання дітей та молоді в національній системі освіти» (1996) [83] та щорічними планами виховної роботи зі студентами.

Для реалізації першого завдання нами було створено анкету (Додаток В, анкета №1) й запропоновано науково-педагогічним працівникам (викладачам і кураторам). Анкетування було проведене серед 49 викладачів загальноосвітніх та психолого-педагогічних навчальних дисциплін Херсонського державного університету, серед яких 31,1% – кандидати наук, доценти, 18,6% – старші викладачі, 38,4% – викладачі і куратори, 11,9% – асистенти кафедр. Середній стаж роботи в університеті складає 14 років.

Проведене анкетування засвідчило, що 32% викладачів зазначених дисциплін не проводять роботу з формування моральних якостей особистості студента під час проведення занять, оскільки вважають, що навчально-виховний процес сам впливає на їх формування; 29% викладачів ведуть фрагментарну роботу в цьому напрямі, тільки по мірі необхідності; 17% викладачів проводять роботу з формування моральних якостей студентів на кожному занятті; 15% викладачів висловили думку про те, що виховання моральних якостей студента не є завданням університетської освіти, оскільки вони повинні бути сформованими у підлітковому та раньому юнацькому віці, тобто у шкільні роки; тільки 8% викладачів здійснюють цілеспрямовану, заздалегідь сплановану роботу на заняттях і у позааудиторний час.

У своїй виховній діяльності, спрямованній на моральний розвиток особистості студента, науково-педагогічні працівники університету керуються специфікою та можливостями навчальних дисциплін та позааудиторних виховних заходів (51,3%); загальним рівнем вихованості студентської групи (34,8%); завданнями морального виховання (13,9%). Відтак, з боку викладачів простежується певна спонтанність виховного впливу на формування особистісних моральних цінностей студента. Орієнтація викладачів на потенційні виховні можливості навчальних дисциплін свідчать про те, що вони не замислюються над необхідністю цілеспрямованого впливу на моральну свідомість особистості студента. Орієнтація на загальний рівень вихованості студентської групи її також фактично виключає, адже викладач усіляко покладається на певну існуючу в студентській групі систему моральних ставлень і відносин, обмежуючись тільки корекцією неприйнятної поведінки студента.

Результати опитування засвідчили і обмежену кількість методів, що застосовується викладачами у моральному вихованні студентської молоді. За частотою використання попереду постають методи формування свідомості особистості (50% викладачів), проте у більшості випадків вихователі вдаються до словесних, найчастіше використовуючи методи зауваження (27%) та бесіди (23%). Серед методів стимулювання і мотивації поведінки найчастіше застосовується заохочення (19% викладачів), до організації дискусії в студентському колективі вдаються 13% викладачів. Застосування  методів рольової гри (11%) та створення виховних ситуацій (7%) науково-педагогічними працівниками здійснюється  фрагментарно.

Оскільки такий стан виховної діяльності викладачів не можна вважати задовільним, ми задалися питанням про можливості виховання особистісних моральних якостей (які презентують зміст почуттів честі і гідності студентства) в аудиторний час.

Результати аналізу освітньо-професійних програм, навчальних планів і робочих програм із загальноосвітніх та психолого-педагогічних дисциплін, за якими навчаються студенти Херсонського державного університету, дали змогу виокремити низку навчальних дисциплін, при викладанні яких існує значний потенціал виховання особистісних моральних якостей студента (Додаток Д: таблиця №1).

 Із таблиці видно, що виховний потенціал загальноосвітніх, психолого-педагогічних та спеціальних дисциплін достатньо широкий. Проте, він залишається практично нереалізованим у навчально-виховній практиці університету. Ми пояснюємо це: упередженим ставленням викладачів до проблеми морального виховання у студентському віці; недооцінкою можливостей викладання певної дисципліни, використовуючи різні форми виховного впливу на особистість молодої людини; суттєвою нестачєю академічних годин  при викладанні навчальних дисциплін. Останнє проілюструємо на прикладі навчально-тематичного плану викладачів загальноуніверситетської кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук Херсонського державного університету (Додаток Д: таблиця № 2).

 Із таблиці видно, що у змісті плану лекцій і практичних занять курсу «Етика та естетика» спостерігається суттєва нестача академічних годин для аудиторної роботи та позааудиторного самостійного опрацювання студентами окремих тем дисципліни. Зважаючи на ці обставини, можна пояснити недостатню обізнанність студентів в сутності основних етичних категорій, до яких у першу чергу належить гідність і честь, відповідальнісь і справедливість, совість, сором і каяття, обов’язок і моральний вчинок та інші моральні характеристики особистості. Важко сперечатися з твердженням викладачів про те, що за 1 лекцію і 1 практичне заняття з теми «Основні категорії етики» неможливо сформувати у студентів ґрунтовних, стійких знань, когнітивних розумінь категорій, що утворюють структуру моральної свідомості і самосвідомості особистості.  Подібна картина спостерігається при викладанні  інших дисциплін.

У зв’язку з цим, постає актуальна потреба доповнення циклу традиційних соціально-гуманітарних дисциплін спецкурсом, спрямованим на формування морально вихованої особистості студента з високим рівнем сформованості цінності гідності і честі.

Аналіз концепцій та планів виховної роботи (в частині «Моральне виховання студентів») Херсонського державного університету, Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського та Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини показав наявність різноманітних, але традиційних, іноді і застарілих форм позааудиторної виховної роботи. Як свідчить практика, до її організації залучається незначна кількість студентів-активістів, переважна більшість молодих людей залишаються осторонь або в ролі пасивних спостерігачів. Певну зацікавленість викликають щорічні виховні заходи, спрямовані на  пропагування гуманістичних ідей В. Сухомлинського (МНУ імені В. О. Сухомлинського); благочинна діяльність студентів у Будинку людей похилого віку (УДПУ імені Павла Тичини), в інтернатах для дітей-сиріт та у дитячих будинках м. Херсона (ХДУ). Безумовно, це сприяє формуванню у студентів почуття відповідальності за Іншого, альтруістичної спрямованості, гуманного ставлення до світу людей і світу речей. Однак, у сучасному навчально-виховному процесі цих університетів недостатньо застосовуються новітні ефективні технології виховання особистості.

Виходячи із вищезазначеного, основною метою формувального експерименту в нашому дослідженні постає продукування у студента особистісного ставлення до моральних норм та якостей, що безумовно сприятиме  подальшому розвитку його почуття честі та ствердженню почуття гідності.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/40835.html