У нас уже 18712 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Теоретичні основи формування еколого-економічних механізмів охорони та відтворення сільськогоспо¬дарських земель на засадах їх оцінки

На етапі запровадження прозорого, цивілізованого ринку земель у державі та в майбутньому основним аспектом є наявність і використання адекватних критеріїв оцінки якісного стану сільськогосподарських земель. Вони повинні задовольняти потреби ринкового механізму щодо формування економічно обґрунтованої ціни на землю, а також установлення екологічних обмежень, необхідних для використання, обігу сільськогосподарських земель та їх участі в господарських і цивільно-правових відносинах. Особливого значення набуває запровадження системи важелів впливу на якісний стан земель сільськогосподарського призначення  з боку держави та її власників.

Аналіз наукових досліджень провідних учених доводить, що еколого-економічна оцінка землі має чітко виражену ресурсну спрямованість, у межах котрої можуть розглядатися як окремі ресурси (ліси, водойми, земельні ділянки), так і сукупний ресурс, екосистема (гірські території, природно-заповідний парк та ін.). Результати еколого-економічної оцінки земель як складової оцінки природних ресурсів використовуються для досягнення раціонального землекористування, ефективного управління земельними ресурсами. Здійснення еколого-економічної оцінки земель для досягнення їх раціонального використання й управління, як правило, обмежене рамками фізичного, економічного, екологічного і соціального контексту. Її результати можуть бути представлені у вигляді системи екологічних і економічних показників або ж інтегрального еколого-економічного показника (системи синтезуючих показників) про об’єкт оцінки. Складовими еколого-економічної оцінки земель є: природно-антропогенна, що включає природно-історичну та еколого-економічну, які оцінюються за допомогою визначення кількісно-якісних природних властивостей і соціально-економічних характеристик земель; суспільно-господарська, яка включає господарське використання землі як засобу сільсько- і лісогосподарського виробництва, просторово-операційного базису; економічна, котра характеризує цінність земель як природно-матеріального блага; екологічна, що відображає середовищеформуючі (забезпечення здатності ґрунтів до самовідтворення, збереження і відновлення біорізноманіття й збереження екосистем), середовищезахисні (локалізація, зменшення й усунення зовнішніх шкідливих антропогенних впливів), рекреаційні (санітарно-оздоровчі, культурно-освітні й естетичні) властивості та функції землі. По кожній із складових еколого-економічної оцінки земель визначаються кількісні показники, за сукупністю яких можна виявити загальну еколого-економічну цінність, вартість земельної ділянки.

Еколого-економічна оцінка земель включає такі показники: фізико-природні (місцеположення земельних ділянок, механічний склад, фізико-хімічні, агрохімічні властивості ґрунтів); виробничі (функціональне призначення, масштаби і ступінь освоєння, рівень фактичної і потенційної продуктивності земель, наявність і стан інфраструктури; економічні, що характеризують економічну цінність землі, зокрема дохідність, дефіцитність, корисність, вартість тощо); екологічні  (характеризують екологічну цінність землі, а саме рівень деградації, ступінь забруднення тощо); правові  (визначають правовий статус земель, зокрема види, форми та режим їх використання). Перелік критеріїв еколого-економічної оцінки земель може бути розширений залежно від мети оцінки. Оціночні критерії можуть застосовуватися кожний окремо та в їх різних поєднаннях. До уніфікованих критеріїв належать різні оціночні показники, які більш детально розкривають характеристики землі за кожним критерієм оцінки [25].

Нині в нашій державі використовується комплексний підхід до еколого- економічної оцінки якісного стану сільськогосподарських земель із застосуванням даних земельного кадастру (бонітування ґрунтів, економічної і грошової оцінки земель) і ґрунтових обстежень ( агрохімічної паспортизації).

Безпосередньо бонітування ґрунтів (від латинського bonitas – доброякісність) – це класифікація ґрунтів, побудована за їх об'єктивними природними, а також отриманими у процесі сільськогосподарського землекористування ознаками та властивостями, що впливають на результати вирощування сільськогосподарських культур. Показники бонітування ґрунтів   виражаються в кількісних показниках   – балах.

 

 

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/38325.html

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.