Принципи та критерії визначення еколого-економічної оцінки в системі охорони та відтворення сільськогосподарських земель

Законодавчо  визначено, що у державі стан охорони земель і ґрунтів та земельних ресурсів близький  до  критичного [68]. 

Ґрунтовного наукового аналізу потребують наслідки функціонування існуючих в Україні  механізмів охорони та відтворення  сільськогосподарських земель, за яких їх екологічний стан з часом лише погіршується. Виключно на основі глибокого наукового аналізу можуть бути розроблені рекомендації щодо подальшого формування ефективної державної політики  забезпечення відновлення сільськогосподарських земель.

  У Законі України "Про охорону земель" від 19 червня 2003 р. визначено, що охорона земель – це система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.  До основних принципів   державної  політики у сфері охорони земель належать:

забезпечення охорони  земель   як   основного   національного багатства українського народу;

пріоритет вимог  екологічної  безпеки у використанні землі як
просторового  базису,  природного  ресурсу  та головного засобу виробництва;

відшкодування збитків,  заподіяних  порушенням  законодавства
України про охорону земель;

нормування і  планомірне   обмеження   впливу   господарської
діяльності на земельні ресурси;

поєднання заходів   економічного  стимулювання  та  юридичної
відповідальності в галузі охорони земель;

публічність у вирішенні землеохоронних питань,  використанні
коштів  Державного бюджету України та місцевих бюджетів на охорону
земель [64].

Якісна оцінка земель має як теоретичне, так і практичне значення. По-перше, характеристики якості земель використовуються у системі їх моніторингу для прогнозування та своєчасного запобігання деградаційних процесів, охорони і раціонального землекористування. По-друге, облік кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, економічної та грошової оцінки є складовими Державного земельного кадастру, дані якого використовуються для регулювання земельних відносин, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів [59]. 

В Україні існують кілька установ, що функціонують у галузі дослідження стану ґрунтів, зокрема: обласні проектно-технологічні центри з охорони родючості земель Мінагрополітики, обласні Державні підприємства  "Науково-дослідний і проектний інститут землеустрою" Держземагентства, державні сільськогосподарські дослідні станції та інститути агропромислового виробництва НААН, мережа пунктів спостережень Держгідромету, гідрогеолого-меліоративні експедиції, обласні санепідеміологічні станції тощо. Кожне з цих відомств використовує свою систему показників дослідження стану ґрунтів.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/38325.html