У нас уже 18716 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Об’єкти перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами

Згідно із ЦПК України ( ч.1 ст.361) рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Попередньо  вже аналізували дане законодавче правило, але в цій главі вважаємо за потрібне ще раз проаналізувати даний законодавчий припис більш глибоко у контексті загальних вимог щодо процедурних питань розгляду заяв про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами.

  Таким чином, із змісту ч. 1 ст.361 ЦПК України випливає, що переглянути у зв’язку з нововиявленими обставинами можна:

А) рішення суду, якими закінчено розгляд справи, що набрало законної сили;

Б) ухвалу суду, якою закінчено розгляд справи, що набрала законної сили;

В) судовий наказ.

Недосконалість даного законодавчого припису проявляється в тому, що: по – перше, законодавець перелічив всі форми ( види) судових актів, які можна оскаржувати у зв’язку з новоявленими обставинами, в той час як можна було б використати загальний родовий термін, вживання якого давало б змогу зрозуміти, що будь - який з  видів судових актів підлягає такому перегляду; по – друге, якщо буквально трактувати правило ч.1 ст.361 ЦПК, то є не зрозумілим чи можна оскаржити судовий наказ до набрання ним законної сили. Якщо слідувати загальному принципу, що переглянути судове рішення можна тільки те, яке набрало законної сили, то є очевидною недосконалість законодавчої техніки, яку негайно слід усунути. Якщо ж це принципова позиція законодавця, то слід зробити відповідні роз’яснення, чому законодавець позбавляє суб’єктів оскарження на звичайні форми оскарження і допускає одразу надзвичайну форму оскарження судового рішення, якою є перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами. По – третє, вкрай невдалою є та обставина, що припис про об’єкти оскарження вміщений у статті під назвою „Підстави перегляду”, тобто об’єкти перегляду ототожнюються із підставами перегляду.

З такою концепцією законодавця можна було б погодитись, якщо б існувала теорія про загальні і спеціальні підстави перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами. Наприклад, загальною підставою для перегляду судових рішень є така їх властивість як набрання ними законної сили. Тобто у зв’язку з нововиявленими обставинами можна переглянути виключно судове рішення, що набрало законної сили. Але тоді знову стикаємося з проблемою „законної сили” судового наказу – відсутність такого застереження в законі – це технічна недосконалість закону або принципова позиція законодавця? Спеціальні ж підстави зазначені в ч.2 ст. 361 ЦПК України, які докладно проаналізовано в наступній главі.

До речі, в теорії цивільного процесуального права в 70 - х. роках минулого сторіччя існувала ідея про розуміння об’єктів перегляду у широкому та вузькому розумінні. Її розробником і прихильником була Ломоносова О.М. Вона, зокрема, зазначала, що об’єктом перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами в широкому розумінні (або загальним об’єктом) є цивільна справа. Адже при встановленні наявності нововиявлених обставин суд не може обмежитись лише аналізом винесеного ним рішення, ухвали. Для правильного висновку про те, що ці обставини є дійсно істотними для  справи і нововиявленими, тобто невідомими суду і заявникові в матеріалах справи, необхідно проаналізувати, переглянути справу в цілому. Потреба в тому виникає кожного разу при перегляді рішень, ухвал, що набрали законної сили, за будь – якою з підстав, передбачених відповідною нормою. Вона навіть вносила пропозиції про перейменування цієї стадії процесу з „Перегляду рішень, ухвал, що набрали законної сили у зв’язку з нововиявленими обставинами” на „ Перегляд цивільних справ у зв’язку з нововиявленими обставинами” [ 89, С. 29].

 Постановою Пленуму Верховного Суду України „ Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили” від 27 лютого 1981 р. №1 було фактично дано відповідь як повинно вирішуватись це питання. Зокрема, у п.2 постанови зазначалося, що об’єктом перегляду з цих підстав можуть бути рішення суду в будь – якій цивільній справі, незалежно від виду провадження, ухвали суду першої інстанції ( про відмову в прийнятті заяви, закриття провадження в справі, залишення заяви без розгляду та з інших питань, якщо вони перешкоджають дальшому рухові справи), що набрали законної сили, а також ухвали і постанови касаційної та наглядової інстанції, якими рішення було змінено, постановлене нове рішення, закрите провадження в справі або заява залишена без розгляду. Якщо в одне провадження були об’єднані декілька позовних вимог, рішення може бути переглянуте тільки в частині тих вимог, які стосуються нововиявлених обставин [ 1, С. 426].  Разом з тим в практиці зустрічалися випадки неправильного трактування даної норми. Прикладом може бути наступне рішення Верховного Суду України від 19.11.1997р.

У серпні 1997 р. Р.-С. Звернулась до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Миколаївського обласного суду від 18.12.1992 р. та ухвали судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України від 17.01.1993 р., постановлених у справі за  позовом Н. до неї про визнання порядку користування земельною ділянкою біля будинку.

Підставою для перегляду рішення Р.-С. зазначила те, що під час визначення у висновку від 30.11.1992р. варіантів використання земельної ділянки експерт виходив з того, що ширина проїзду у воротах становить 2,6 м, а тому запропонував виділити цей проїзд у спільне використання. Фактично ж споруди і насадження на ділянці не дають  можливості користуватися ні воротами, ширина яких значно менша від зазначеної експертом, ні виділеною в спільне користування частиною ділянки, оскільки на момент вирішення справи ці обставини не були відомі суду, Р.-С. Просила задовольнити її вимоги.

Миколаївський обласний суд ухвалою від 26.09.97р. в задоволенні заяви відмовив. У скарзі на цю ухвалу Р.-С. порушила питання про її скасування, посилаючись на те, що вона не відповідає вимогам закону. Проаналізувавши всі обставини справи судова колегія Верховного Суду України в цивільних справах не знайшла підстав для скасування ухвали та задоволення скарги.

Відмовляючи в задоволенні заяви суд обґрунтовано вказав в ухвалі, що обставини на які посилалася заявниця, як на нововиявлені, не можуть вважатися такими, оскільки на момент вирішення спору вони вже існували і їй про них було відомо. Виходячи з цього суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви через відсутність нововиявлених обставин, а тому судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України залишила скаргу без задоволення, а ухвалу Миколаївського суду без змін.

 

 

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/27709.html  

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.