Динаміка формування листкового апарату рослинами квасолі

Оптимальна площа листкової поверхні є передумовою отримання високих врожаїв культури. Площа листкової поверхні у рослин квасолі може змінюватися залежно від сорту, ґрунтовно – кліматичних умов та технології вирощування культури [198, 208].

Кількість рослин на площі, а також гідротермічні умови та агротехнічні заходи впливають на формування листкової поверхні. Підвищення густоти стояння рослин викликає швидке наростання площі листків у часі [140].

Формування площі листкової поверхні рослин квасолі на досліджуваних варіантах за фазами розвитку проходило з різною інтенсивністю. До фази бутонізації процес йшов відносно повільно, потім проходив інтенсивніше, набуваючи максимуму у фазі цвітіння, після чого відбувалося відмирання листків нижнього ярусу, що призводило до зменшення площі листкового апарату рослин у фазі наливу бобів.

У середньому за роки досліджень у фазі 2–х пар листків максимальну площу листкової поверхні у обох сортів відмічали на варіантах, які передбачали внесення рекомендованої у зоні Лісостепу дози мінеральних добрив (N₆₀P₆₀K₆₀) та передпосівного обробляння насіння препаратами на основі штаму бульбочкових бактерій №8 і Фітоцид-р. У сорту Перлина показники змінювались від 221,3 до 335,8 см²/рослина, у сорту Щедра вони становили 176,3-217,4 см²/рослина за рівня на контролі 145,8-201,0 і 154,0-171,6 см²/рослина.

На варіантах із внесенням розрахункової дози і цієї ж дози з перенесенням частини азоту в підживлення показники площі листкової поверхні рослин були близькими і становили у сорту Перлина 134,8-285,6 та 138,9-257,4 см²/рослина, а у сорту Щедра 128,9-160,5 та 128,5-156,2 см²/рослина, що вище контролю на 11,0-103,4 і 8,1-75,2 см²/рослина та 6,0-13,0 і 1,8-9,6 см²/рослина.

За нашими спостереженнями, реакція рослин досліджуваних сортів на передпосівну інокуляцію насіння була відмічена уже у фазі 2–х пар листків. На варіантах, які не передбачали внесення мінеральних добрив, передпосівне інокулювання насіння сприяло зростанню площі листкової поверхні у сорту Перлина на 7,4 %, поєднання інокулювання і обробляння препаратом Фітоцид-р – на 15,7 %, тоді як у сорту Щедра – лише на 3,0 і 3,9% порівняно з варіантами без обробляння [9].

Спостерігали інтенсивне наростання площі листкової поверхні у фазі бутонізації, у сорту Перлина вона знаходились у межах від 375,7 до 799,3 см²/рослина у сорту Щедра – від 344,4 до 647,5 см²/рослина (табл. 4.1, 4.2).

Максимальні рівні цього показника відмічені на варіантах з нормою висівання насіння 350 тис. шт./га, внесенні N₆₀P₆₀K₆₀ кг/га д.р. та передпосівному оброблянні насіння штамом №8 азотфіксувальних бактерій і препаратом Фітоцид-р – 697,1-799,3 і 635,5-647,5 см²/рослина, відповідно у сортів Перлина і Щедра.

У сорту Перлина на варіантах без внесення мінеральних добрив рослини формували площу листкової поверхні 375,7-651,4 см²/рослина, у сорту Щедра – 344,4-493,3 см²/рослина залежно від норми висівання та передпосівного обробляння насіння. Внесення рекомендованої дози мінеральних добрив сприяло зростанню цього показника у сорту Перлина на 14,2-56,1%, розрахункової на 12,0-35,8 %, розрахункової з перенесенням частини азотних добрив в підживлення на 7,4-25,1 %, у сорту Щедра – на 24,2-52,1 %, 23,1-51,3 % і 14,5-28,1 % відповідно.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/84429.html