Фотосинтетичний потенціал листової поверхні посіву квасолі

Фотосинтетичний потенціал (ФП) листової поверхні посіву відображає кількість днів активної роботи листя на одиниці площі. За даними А.А. Ничипоровича [139, 140], оптимальними вважають посіви, ФП потенціал який становить не менше 2 млн. м²/га х діб. Посіви з ФП 2,2-3 млн. м²/га х діб зазвичай здатні сформувати 12-18 т/га сухої речовини і вважаються сильними. За ФП 1,0-1,5 млн. м²/га х діб і накопичення 5,0-6,0 т/га посіви вважаються середніми, за ФП 0,5-0,7 і продуктивності 2,5-3,0 т/га сухої біомаси – слабкими.

Фотосинтетична продуктивність рослин залежить від асиміляційної поверхні, інтенсивності фотосинтезу, добового приросту біологічної маси, коефіцієнта використання сонячної енергії, тощо [198]. Тому накопичення органічної речовини рослинами залежить від величини площі листкової поверхні, що відповідно впливає на збільшення урожайності з одиниці площі посіву культури.

Фотосинтетична діяльність рослин реалізується в урожаї через складний ланцюг процесів, які залежать від властивостей рослин і впливу факторів зовнішнього середовища [140]. Рівень урожайності визначається площею асиміляційної поверхні і продуктивністю фотосинтезу.

За даними О.С. Чинчика [215] та В.І. Овчарука і ін. [142] фотосинтетичний апарат квасолі звичайної від сходів до збирання змінюється, досягаючи максимуму в період від бутонізації до цвітіння цієї культури. Чим більша площа листкового апарату за оптимальної густоті квасолі звичайної, тим вищий фотосинтетичний потенціал на одиницю площі. Біопрепарати, зокрема ризоторфін, мають позитивний вплив на збільшення площі листкової поверхні, чистої продуктивності фотосинтезу та фотосинтетичного потенціалу [185].

Тому одним із завдань нашої роботи було визначення впливу доз добрив, норм висівання та передпосівного обробляння насіння штамом бактерій №8 і препаратом Фітоцид-р, а також їх комплексного застосування у технології вирощування квасолі на формування фотосинтетичного потенціалу рослинами.

На основі аналізу результатів досліджень слід відмітити, що формування фотосинтетичного потенціалу проходило з різною інтенсивністю упродовж вегетаційного періоду рослин квасолі. На початкових фазах росту і розвитку (міжфазний період від 2–х пар листків до бутонізації) фотосинтетичний потенціал формувався повільно – значення цього показника знаходилися у сортів Перлина і Щедра на рівні 0,11-0,25 і 0,09-0,21 млн. м²/га × діб (табл. 4.3 і 4.4).

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/84429.html