Генезис категорій і понять ресурсного потенціалу розвитку підприємства

Реалізація місія підприємства вимагає формування такої комбінації ресурсів в господарській діяльності, що дозволить за умови соціально-економічної, екологічної та інституціональної доцільності їх використання здійснити випуск конкурентоспроможної продукції. Ціна виробленої продукції має бути, з одного боку, достатньою для повернення здійснених витрат і накопичення прибутку, який спрямовуватися на забезпечення розвитку підприємства, та з іншого боку – прийнятною для споживача у частині співвідношення якості та витрат на споживання продукту. В цих умовах виникає необхідність прийняття ґрунтовних господарських рішень щодо визначення кількісних та якісних параметрів діяльності підприємства у частині формування ресурсної бази виробництва, визначення рівня інтенсивності споживання ресурсів для забезпечення ефективності господарських процесів.

Забезпечення ефективної господарської діяльності традиційно розглядається з позиції використання потенціалу підприємства, який трактується як можливості, призначенні для реалізації у майбутніх періодах і призводять до якісних змін, що характеризують процеси розвитку. Фахівцями наголошується на необхідності визнання потенціалу підприємства як основи його довгострокового розвитку у вигляді «складної системи у взаємодії з її зовнішнім середовищем та як відокремлений елемент замкненої метасистеми «підприємство – зовнішнє середовище» [21, c. 79]. Проблемам формування дієвого інструментарію ефективного використання ресурсів в господарській діяльності підприємств присвячено увагу науковців. Фахівцями підкреслюється важливість формування та удосконалення використання виробничого, фінансового, інтелектуального потенціалів підприємства на засадах активного поширення інновацій задля забезпечення розвитку [107, с. 102; 43; 17, с. 77]. Сучасні дослідження спрямовано на визначення змісту й інших форм потенціалу та їх ролі у формуванні потенціалу, в процесах розвитку. Так, авторами досліджень виділяються кадровий, економічний, організаційний потенціали, доцільність визначення яких диктується необхідністю підвищення ефективності господарських рішень, що приймаються на підприємствах в процесі розвитку [77, с. 141; 6, с. 30; 59, с. 70]. Значну увагу в дослідженнях приділено питанням забезпечення сталого розвитку, адже ресурси, задіяні у процесах формування потенціалу підприємства та спрямовані на досягнення цілей розвитку, є обмеженими, а для певних категорій ресурсів – невідновлюваними, що вимагає урахування необхідності досягнення сталості розвитку [72, 138]. Аналіз запропонованих підходів до визначення сутності потенціалу підприємства, місця та ролі ресурсів в його формування, можливих напрямів розвитку свідчить про доцільність поєднання категорій «ресурси», «потенціал», «розвиток», «підприємство», адже підприємство може бути розглянуто з позицій відносин між окремими елементами господарських процесів, їх удосконалення задля підвищення ефективності діяльності, основою чого виступають ресурси та утворюваний ними потенціал.

Умовою реалізації місії підприємства є залучення певної комбінації ресурсів в обсягах, необхідних і достатніх для здійснення господарської діяльності. Необхідний та достатній обсяги залучених ресурсів визначатиметься рядом факторів, що доцільно поділити на дві групи – зовнішні та внутрішні. Зовнішні фактори визначення необхідного обсягів ресурсів вимагають від суб'єктів господарювання адаптації та коригування стратегії діяльності залежно від доступності ресурсів, ринкових потреб у продукції, що виробляється з даних ресурсів, державною політикою використання даних ресурсів, станом навколишнього середовища тощо. На відміну від зовнішніх факторів внутрішні фактори достатнього обсягу ресурсів формуються за результатами свідомих дій суб’єктів господарювання, тобто є предметом постійних перетворень з боку менеджерів. До складу внутрішніх факторів формування певної комбінації ресурсів для забезпечення господарських процесів необхідно віднести організаційні, технічні, соціально-економічні, критеріальні параметри яких визначаються менеджерами, відповідальними за певні сфери господарської діяльності підприємства.

Залучені до господарської діяльності підприємства ресурси виконують ряд важливих завдань, пов'язаних із реалізацією місії підприємства (визначають характер та спрямованість діяльності підприємства), впливають на процес формування критеріїв прийняття господарських рішень (залежно від обмеженості та умов залучення) та виступають передумовою досягнення нових станів господарської діяльності [25, 44, 84, 49, 98, 130, 146]. Узагальнюючи існуючі в теорії управління функції ресурсів та особливості їх прояву доцільним є виокремлення таких аспектів виміру потенціалу як економічної категорії (табл. 1.1).

Доцільним є виокремлення таких аспектів виміру потенціалу, а саме: ресурсний, результативний, цільовий (стратегічний) та ціннісний, кожному з яких відповідають особливості змісту та прояву на певних стадіях циклу розвитку підприємства. Як стадія циклу розвитку слід розуміти етап господарської діяльності, що відрізняється від попередніх складом якісних та кількісних параметрів, перехід до яких обумовлений зміною форми ресурсів внаслідок реалізації процесів накопичення, трансформації ресурсів у готову продукцію та її подальшим збутом і споживанням. Виходячи з цієї трактовки цикл розвитку буде включати етапи постачання ресурсів, виробництво продукції відповідно до місії підприємства, збут та споживання.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/38587.html