У нас уже 18720 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Сутність діяльності та суспільно-політична роль народних університетів на початку ХХІ століття

Як показує аналіз спеціальної літератури народні університети стають особливо затребуваними в часи значних змін, загрозливих руйнівних суспільних розшарувань. Особливістю їх діяльності з часу заснування завжди була здатність об’єднувати громадян, залучати їх до загальносуспільних справ й за необхідності розв’язувати проблеми в усіх сферах суспільного життя [224; 225; 305].

Сьогодні народні університети належать до найбільш поважних установ продовженої освіти дорослих у Німеччині, комунікативними громадськими центрами, діяльність яких орієнтована на обмін досвідом та співпрацю на регіональному, європейському й міжнародному рівнях.

Як свідчать нормативні документи, народні університети існують в усіх землях Німеччини, являють собою унікальну загальнонаціональну мережу інституцій продовженої освіти та культурних установ місцевого значення. Через переваги в розташуванні вони здійснюють первинну допомогу з продовженого навчання та реалізують регіональні і загальнонаціональні освітні кампанії та проекти [172; 181; 193; 194; 209; 238; 317].

Вважаємо за доцільне представити думку німецьких дослідників [317] щодо універсальності освіти у народних університетах, що розглядається з двох позицій. По-перше, усі люди, незалежно від їхнього соціального статусу, статі, віку або етнічної приналежності рівною мірою мають право на освіту. По-друге, універсальність освіти становить той факт, що освіта включає сукупність світоглядів, вона повинна спиратися на багатство всієї людської культури і бути спрямована на поліпшення умов життя людини та досягнення миру в усьому світі.

Сучасні німецькі фахівці високо поціновують роль народних університетів у розвитку країни. Зокрема, на ХІІ Конгресі Народних університетів, що відбувся у 2006 р. було офіційно схвалено багатогранну діяльність народних університетів на самому високому рівні. Так, на думку А. Шаван (A. Schavan) (міністр освіти ФРН, 2006 р.) народні університети є «ядром громадянського суспільства» [133]. К. Бегер (K. Beher) назвав народні університети «агентствами інтеграції» у Німеччині, це фахівці освітньої діяльності, які сприяють інтеграції великих груп населення у суспільство [133]. Їх здатність створювати рівні освітні можливості для дорослих усіх вікових груп й соціальних прошарків, базується на певному розумінні сутності людини як особистості, яка прагне навчатися й потребує навчання. Так, у матеріалах позачергового засідання Німецької Асоціації народних Університетів (DVV – Deutschland, Institutf ürInternationale Zusammenarbeit des Deutschen Volkshochschule-Verbandes), що відбулося березня 2011 р. підкреслюється: «Освіта для всіх, незалежно від соціальної верстви, статі, рівня освіти та віку, релігії, світогляду, громадянства – є метою існування народних університетів. Ніхто не може бути ігнорованим. На народні університети покладається громадська відповідальність слугувати опорою суспільної інтеграції, пожиттєвого навчання не лише в гомогенних, але й в гетерогенних навчальних групах з різними освітніми потребами. Народні університети не роз’єднують і не розділяють, а об’єднують на основі соціального походження чи рівня освіти. Навчатися разом – це не гасло, а практика з урахуванням індивідуальних потреб та диференційованим підходом до навчання [317].

Важливим завданням народного університету є усування освітніх недоліків людей, сприяння їхньої інтеграції до ринку праці, соціальної адаптації особистості, розвиток основи для всеосяжної участі особистості у житті суспільства. Для цього, як зазначають німецькі фахівці, необхідне державне фінансування, науково-методологічне забезпечення навчання даної групи населення, розробка заходів для заохочення людей до навчання [306 ].

Дослідник М. Шеллєр (M. Scheler) у своїй праці [305] обґрунтував роль народного університету у формуванні суспільства. Так, на думку вченого народний університет має активно займатися світоглядними питаннями – причому навіть більш інтенсивно, ніж класичний університет. По-перше, він має пропонувати навчальний матеріал, який є найбільше релевантним світогляду і на його основі кожний слухач може сам сформувати свій світогляд, відповідно скорегувати існуючий. Викладач має постійно звертати увагу слухачів на можливість різних інтерпретацій відповідних наукових результатів. При цьому він також може і повинен викласти власну позицію, але обов’язково наголошуючи, що це його особисте бачення, а не «результат науки». По-друге, народний університет має давати «учення про світогляд». Воно включає 1) живий й об’єктивний опис сутності світогляду, 2) вияв важливих історичного й особистісного походження цього світогляду; 3) підведення слухачів до гіпотетичного взаємозв’язку, що існує між описаним світоглядом і науково значимими фактами і законами відповідної галуз знань.

Вивчення та аналіз праць [193; 194; 198; 199; 305; 306; 317; 325; 327] дали підстави для висновку щодо провідної соціально-політичної ролі народних університетів, яка полягає в їх відкритості для усіх соціальних прошарків, вікових груп громадян країни та іноземців; можливості задовольняти різні запити учасників навчання; наявності різних цілей та методів навчання. Отже ідеалом освіти в народних університетах є «всеохоплююча відкритість».

Відкритість є принципом та особливістю діяльності народних університетів Німеччини. Зокрема, установи відкриті для людей із різних соціальних верств, з різним рівнем доходу, різного походження, наявності культурних чи інших особливих потреб. Вони приймають людей з різними, а інколи й протилежними світоглядами. Їм притаманна відсутність «бар’єрів» освітніх пропозицій, а вступ до університету не вимагає свідоцтва про закінчення школи, членства в певній організації або визнання певної ідеології.

Загалом провідним завданням народних університетів Німеччини є навчання дорослих, які через соціальні проблеми мають певні освітні проблеми. Такі люди дискриміновані суспільством, в якому живуть, їх економічне, культурне та політичне життя обмежене. Причинами дискримінації таких громадян є відмінність між індивідуальними і соціальними чинниками. Індивідуальні чинники, зокрема, формування біографії, навчання, соціалізації, вік і стать дорослої людини. Соціальні фактори включають соціальний статус сім’я, походження, професійний статус, а також історію міграції, релігійну приналежність, географію. Отже, між соціальним проблемами та освітніми недоліками існує тісний зв’язок.

Мета діяльності народних університетів полягає у реалізації права кожної особистості брати участь суспільному житті країни. Гасла «Освіта є громадянським правом» й «Демократія потребує політичної освіти» в усі часи були рушійною силою руху за народні університети. Перехід від усталеного суспільства до суспільства з освітніми можливостями для кожного громадянина та його участі у вирішенні суспільних питань й демократична партисипація у вирішенні громадських проблем залишаються актуальними і в часи переходу від індустріального суспільства до суспільства знань та послуг з швидко оновлюваними знаннями, необхідними фаховими і соціальними компетентностями й новими професіями [327, c. 474].

У цьому сенсі доцільно навести постульоване гасло діяльності народних університетів – здатність до навчання залежить не лише від природних здібностей чи соціального походження, а й від можливостей навчання, інтенсивної підтримки навчального процесу, що триває впродовж життя, здійснюється не лише через формальні навчальні заходи та установи, а й відбувається у різних неформальних формах у відповідних навчальних інституціях.

Сучасна суспільна місія народних університетів визначається державою та реалізується місцевими громадами. Передусім це стосується надання подальшої комплексної освітньої програми для всього населення. Таким чином важлива суспільно корисна функція народних університетів полягає у активному залученні громадяни до програм допомоги людям без належної освіти, які в постіндустріальну епоху створюють проблему групу. Отже, діяльність народних університетів має профілактичний ефект щодо соціального та професійного «розмежування».

На цьому ґрунтується одна з провідних місій народних університетів Німеччини, яка сформульована як діяльність, що базується на концепції безперервного навчання, надання освіти всім групам населення. Освітня місія полягає у наданні освіти всім категоріям дорослого населення, у тому числі із середовища з обмеженими освітніми можливостями, коли громадяни не мають змоги набути формальної освіти, не можуть поступити у навчальні заклади. Тому для них на базі народних університетів організують спеціальні курси. Таким чином, дорослі мають більше можливостей для навчання, оскільки окрім районних клубів, релігійних установ, шкіл для робітників і т.д. вони можуть навчатися на курсах народних університетів.

 

 

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/39792.html

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.