Визначення та класифікація термінів "білінгвізм" і "двомовність" у сучасній соціолінгвістиці

У підрозділі на основі наявної лінгвістичної інформації з’ясовано сутність білінгвізму як умови для виникнення міжмовної інтерференції, описано сучасні напрями у визначенні поняття "білінгвізм", узагальнено його дефініції, розглянуто критерії за якими відбувається класифікація випадків білінгвізму в мовознавстві, а також його типи, наведено чинники, які впливають на появу випадків білінгвізму в суспільстві.

Останнім часом у сучасній науковій літературі терміни "білінгвізм"
і "двомовність" розглядаються не лише з позицій лінгвістики, етнолінгвістики, соціолінгвістики та психолінгвістики, але й з точки зору психології, антропології, політології та соціології. Така пильна увага науковців до цього питання пояснюється не лише важливістю проблем, пов’язаних з білінгвізмом
і двомовністю, але й долею цих явищ, що здебільшого залежить від мовної політики держави не завжди брати до уваги характер взаємодії культур і мов народів, які разом проживають на одній території.

Теоретичною та методологічною базою для розвитку наукового напряму
в теорії сучасних літературних мов і соціолінгвістики в аспекті їх варіювання
на національному рівні вважаються роботи таких видатних учених, як У. Вайнрайха [27–29; 392], О С. Герда [48], М. П. Дворжецької [61–62], Ю. О. Жлуктенка [82–84], О. Д. Петренка [147–153], Л. І. Прокопової [162–163], О. Є. Семенця [179–180], С. В. Семчинського [184–185], О. І. Стеріополо
[188–190], О. Б. Ткаченка [198–199], Е. Хаугена [219], О. І  Чередниченка
[226–227], Л. В. Щерби [237] та інших [37; 65–66; 195; 206].

У мовознавстві характерним є застосування комплексного світового підходу до явища білінгвізму. (Тут і далі терміни "білінгвізм" і "двомовність" використовуються як абсолютні синоніми, що збігається з точкою зору більшості сучасних мовознавців [82, c. 28]). Багатоаспектність і складність цього явища породили в науці не лише велику кількість визначень поняття "білінгвізм", але й існування численних типів двомовності. Наприклад, відомо, що деякі сучасні лінгвісти розуміють термін "білінгвізм" як явище (О. С. Ахманова, О. С. Герд, Л. В. Щерба) [48, с. 35; 7, с. 125; 237, с. 313–318];
а інші (У. Вайнрайх, Н.Б. Мечковська) як процес [29, с. 22; 131, с. 368].

У мовознавстві існують два інші напрями у визначенні поняття білінгвізму: 1) як психологічного механізму, який дозволяє індивіду сприймати і будувати висловлення двома різними мовами [33, c. 134], і 2) як соціального явища, що характеризується наявністю в суспільстві двох мов [256, c. 2; 59, c. 94; 48, с. 6; 246, c. 3]. Перша тенденція в класифікації двомовності властива психолінгвістиці, друга – соціолінгвістиці.

Найчастіше у світовій соціолінгвістиці вживається дефініція У. Вайнрайха, який визначає двомовність як поперемінне користування двома мовами [29, c. 22]. Ця дефініція попри її універсальний характер неодноразово зазнавала критики. Як стверджують зарубіжні мовознавці (Е. Хауген [309, c. 551], Б. Пабст [353, c. 15–16] та Г. Льоффлер [329, с. 76]) розглядаючи питання двомовності, необхідно уточнити такий важливий параметр, як ступінь володіння обома мовами. У цьому контексті Л. В. Щерба розглядає двомовність як здатність тих чи інших груп населення розмовляти двома мовами [237, с. 313–318]. На думку В. Ю. Розенцвейга, двомовність – це володіння двома мовами і регулярне переключення з однієї мови на іншу залежно від ситуації спілкування [173, с. 9–10]. Крім того, він вважає, що для визначення білінгвізму слід взяти до уваги частотність і регулярність переключення з однієї мови
на іншу. Подібне тлумачення двомовності належить досліднику В. О. Авроріну, який так характеризує білінгвізм: "Двомовністю слід визнати однаково вільне володіння двома мовами. Інакше кажучи, двомовність починається тоді, коли ступінь знання другої мови наближається до ступеня знання першої мови" [1, с. 51]. Саме таку форму двомовності вчений вважає істинною, а решту відносить до помилкової двомовності. Американська дослідниця
К. Майєрс-Скоттон, навпаки, вважає, що білінгвізм не припускає досконалого володіння двома мовами. У своєму дослідженні вона зазначає, що лише деякі індивіди спроможні однаково вільно розмовляти двома мовами [348, с. 3]. 

О. Е. Семенець, розширюючи трактування цього поняття, підкреслює: "Білінгвізм – це отримана індивідом або групою здатність користуватися поперемінно двома мовами та власне реалізація цієї здатності, тобто практика поперемінного використання двох мов" [179, с. 49]. Раніше в лінгвістиці таке
ж узагальнене тлумачення цього поняття було в роботі чеського лінгвіста Б. Гавранека, який стверджує, що двомовність – це особливий випадок мовного контакту, ситуація, яка виникає лише в колективі [44, с. 95–96]. Крім того, цей учений прагне з’ясувати сутність так званої "уявної двомовності", яка, на думку Б. Гавранека, виникає на межі двох близькоспоріднених мов [44, с. 97]. Німецька дослідниця О. Гольдбах пропонує лаконічнішу дефініцію цього терміна, визначаючи білінгвізм як простий наслідок контакту між мовами [300, c. 15], а її колега Б. Пабст запропонувала кваліфікувати двомовність лише як "властивість індивіда до спілкування двома мовами" [353, c. 16]. Американська вчена К. Майєрс-Скоттон визначає білінгвізм як володіння принаймні двома мовами [348, c. 2].

Для досягнення мети нашого дослідження вважаємо достатньою вже згадану дефініцію, запропоновану У. Вайнрайхом: "двомовність
– це поперемінне користування двома мовами" [29, c. 22].

Дослідження двомовності як складника мовної ситуації багатомовних соціумів спирається як на соціальні, зовнішні чинники, що сприяють зміні мови, так і на внутрішні, які забезпечують засоби щодо реалізації цих змін. Деякі мовознавці відзначають, що ступінь диференціації та розподілення двох мов у білінгвальній ситуації залежить від культурно-освітнього рівня мовців. Як зазначає В. М. Труб, такі високоосвічені двомовні люди могли б, залежно від ситуації спілкування, "блискавично реагувати на кожну зміну комунікативної ситуації і при цьому легко переходити з однієї мови на іншу, часто навіть не помічаючи цього переходу" [200, с. 50].

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/27687.html