---

Допит експерта слідчим і в суді

Розслідування злочинів являє собою процес виконання слідчих дій і оперативно-розшукових заходів у встановленому законом порядку та послідовності, що обумовлені ситуацією розслідування. Серед слідчих дій найбільш поширеним є допит.

Тактичні прийоми допиту та засоби їх реалізації дістають наукове обґрунтування даними логіки, психології та іншими науками. Значний внесок у розвиток теорії допиту зробили Л.Д. Удалова, М.І.Порубов, В.Є.Коновалова, Л.М.Карнєєва.

Допит експерта слідчим (стаття 201 КПК України) і в суді (статті 311 КПК, 189 ЦПК, 151 КАП, 41 ГПК України) передбачає допит експерта з метою роз’яснення і доповнення його висновку. Питання, поставлені експертам, і відповіді на них, заносяться до протоколу судового засідання (статті 311 КПК, 46 КАС, 811 ГПК України) або приєднуються до справи (189 ЦПК, 148 КАП України), або заносяться до журналу судового засідання (147 ЦПК України). Це процесуальна форма використання спеціальних лінгвістичних знань в судочинстві, самостійна слідча або судова дія.

Відповідно до ст.311 КПК України лише після оголошення висновку експертові можуть задаватися питання для роз'яснення і доповнення його висновку.

В криміналістичній літературі більшість авторів визначає допит як слідчу та судову дію, яка полягає в отриманні та фіксації у встановленому процесуальному порядку показань свідків, потерпілих, підозрюваних та обвинувачених про відомі їм факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Допит – слідча дія в межах провадження по справі за допомогою якої шляхом опитування свідка або експерта про відомі йому дані по справі з’ясовуються і перевіряються фактичні обставини справи. Загальною метою всіх слідчих дій є одержання доказів [225, с. 117] . Проведення слідчої дії без мети одержати доказ позбавлено будь-якого змісту. Поняття «показання експерта» в КПК України немає, в зв'язку з чим воно не може бути джерелом доказів, передбачених ч. 2 ст. 65 КПК України. В той же час протокол допиту експерта не передбачений законом як самостійне джерело доказів серед протоколів слідчих та судових дій та інших носіїв інформації щодо цих дій (ст. 82 КПК України). В літературі поширена точка зору, згідно з якою результати допиту експерта є частиною експертного висновку [226, с. 347] .

Після оголошення висновку експертові можуть задаватися питання для роз'яснення і доповнення його висновку. В деяких випадках на початку розслідування допит є єдиним способом одержання доказів у справі або виявлення раніше невідомих джерел доказів. Вміле, тактично правильне проведення допитів значною мірою визначає якість досудового слідства та дізнання [228, с. 15-17] .

 Питання експертові спочатку задає прокурор, потім потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники, захисник, підсудний, суддя та народні засідателі. Питання, поставлені експертові, та відповіді на них заносяться до протоколу судового засідання.

В останні роки на сторінках юридичних видань з’являлися дискусії з приводу участі експерта в судовому процесі [149, 152, 167, 173, 235, 236]. Практика свідчить, що виникають ситуації, які потребують їх обговорення. До них відносяться допит експерта слідчим (ст. 201 КПК України), допит експерта в суді (ст. 311 КПК України), а також проведення експертизи у суді (ст. 310 КПК України).

         Допит експерта у суді введено недавно в КПК України ст. 311 (Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 21.06.2001 р. № 2533 - III). В ній говориться: «Після оголошення висновку експертові можуть задаватися питання для роз’яснення і доповнення його висновку… Питання, поставленні експертові та відповіді на них, заносяться до протоколу судового засідання. Допит експерта в суді – це процесуальна форма використання спеціальних знань в судочинстві, самостійна судова дія, яка відбувається після проведення експертиз. Метою такого допиту експерта є отримання судом роз’яснення або доповнення даного ним висновку. Експерт роз’яснює і доповнює висновок від свого імені на підставі раніше проведених ним досліджень.

Допит експерта в суді не є обов’язковою слідчою дією. Практика свідчить, що причини виклику експерта в суд і його допиту різноманітні. Так, після ознайомлення з експертним висновком у судді виникає необхідність доповнити або пояснити висновки, до яких прийшов експерт, роз’яснити значення спеціальних термінів і формувань, зміст методик дослідження, розбіжностей між висновками і дослідницькою частиною, висновки, сутність розходження між членами експертної комісії (якщо вони не прийшли до єдиного висновку) або протиріччя між висновками різних експертиз, тобто предметом допиту експерта є зміст вже оформленого висновку (висновків). До складення висновку експерта проведення допиту експерта неможливо, тому що відсутній предмет допиту. Якщо роз’яснення і доповнення потребують висновки комісійної експертизи, суд має право викликати для допиту одного, декількох або всіх членів експертної комісії в залежності від того, які питання потребують доповнення і роз’яснення, чи підписаний висновок всіма членами комісії, чи не було особистої думки у когось із експертів.

У випадку проведення комісійної експертизи допитуються ті експерти, висновки яких потребують роз’яснення або доповнення.

Роз'яснення висновку експерта – це його показання з приводу відомостей, що уточнюють і розкривають зміст і значення наступних положень:

- відомості про науково-технічні засоби, які використовувалися в експертизі, про виявлені ознаки досліджуваних об'єктів, окремі терміни і формуліровки тексту;

- особливості підготовки об'єктів для дослідження, умови відбору експериментальних зразків, кількісних і якісних змін об'єктів після проведення їх дослідження;

- причини обрання методики дослідження або відмови від неї та методик або методів дослідження об'єктів;

- протиріч між дослідною частиною і заключними висновками, відмова експерта від подання висновку, розходження між обсягом поставлених питань і висновками;

- критерії оцінки ознак, які експерт використав в проміжних і заключних висновках.

Доповнення висновку експерта – це його розумові висновки,  які відсутні в основному висновку, і їх обґрунтування, але випливають з проведених ним досліджень;

- визначення можливостей подальшого дослідження об'єктів, якщо надані додаткові матеріали [237, с. 230].

Питання які ставляться експертом можуть стосуватися уточнення різних обставин, компетенції експерта, його стану і місця роботи, стану і кількості об’єктів, що надійшли для дослідження, їх якості упаковки, уточнення досліджень кожного експерта під час проведення комісійних або комплексних експертиз, тощо.

При допиті експерта неприпустимою є постановка запитань, які не належать до його компетенції, та  запитання, які не пов'язані з висновком, стосовно якого проводиться допит, на які експерт дав ясну відповідь у своєму висновку. Якщо ж виникає необхідність в їх вирішенні, має призначатися нова експертиза.

Кримінально-процесуальний закон (стаття 65 КПК України) не розглядає показання експерта, які він дає на допиті як самостійний вид. Такі показання, які доповнюють або уточнюють письмовий висновок експерта, утворюють разом з ним органічну єдність, яка є складовою частиною (продовженням) висновку і тому мають доказове значення. Не всі вчені вважають, що результати допиту експерта  можна вважати частиною висновку [235, с. 111].

На думку Удалової Л. Д. експертиза та допит експерта — це зовсім різні слідчі дії. Окремо показання експерта не можна віднести до джерел доказів, але оскільки вони містять ті чи інші фактичні дані, на основі яких слідчий чи суддя (суд) встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння в особи, яка обвинувачується в його вчиненні, — їх можна віднести до доказів, і тому вони мають доказове значення, а в сукупності з висновком експерта набувають статусу джерел доказів [235, с. 112] .

 Згідно зі статтями 201, 311 КПК України експерт може бути допитаний як у ході виконання досудового, так і при судовому слідстві. На практиці допит експерта особою, в провадженні якої знаходиться кримінальна справа (дізнавачем, слідчим, прокурором, суддею (судом), є одним із способів оцінки достовірності висновку експерта.

Місце, порядок виклику експерта на допит і сама процедура допиту не регламентовані законом. Він повинен проводитися за правилами виклику і допиту свідка (ст. ст. 166, 167 КПК України). Приватні експерти викликаються на допит повісткою під розписку. Експерт, який працює в державній експертній установі, викликається на допит через її керівника.

У випадку неявки експерта на допит до суду, суддя має право звернення до керівника установи вимагати його експерта.

Відсутність регламентації виклику експертів в судових засіданнях впливає на організацію праці експертів в судовому засіданні.

Практика свідчить про те, що експерти викликаються майже по всім справам, де проводились судові експертизи. Кількість викликів законом не регламентовано. При наявності частих відкладень судових засідань експерт втрачає багато часу, чекаючи, коли його допитають.

Вважаємо, що виклик експерта для допиту без додаткової оплати можливий лише один раз, всі інші виклики і час, проведений експертом в суді, повинен фінансуватися за рахунок державного бюджету (кримінальна справа) або за рахунок сторін (інші справи). Введення такої норми допоможе в організації праці експерта і буде дисциплінувати сторони, які ухиляються без явки в судові засідання.

Експерту повідомляється його права відповідно статті 77 КПК України.

Перед початком допиту суддя перевіряє особу експерта, роз’яснює йому обов’язок відповідати на питання, у відповідності з його спеціальними знаннями, попереджає його про відповідальність за відмову від відповідей і за надання завідомо неправдивих відповідей за ст.ст. 384, 385 КК України. Вказані дії заносяться до протоколу і засвідчуються підписом експерта.

 

 

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/450394.html