Сутність підготовки студентів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу

Перш ніж розглянути сутність підготовки слід зазначити, що у підготовці вчителя будь-якого профілю враховуються вікові особливості формування пізнавальної діяльності, розвитку процесів сприймання учнів. До специфічних особливостей діяльності вчителя початкових класів, на нашу думку, слід віднести такі: багатопредметність, багатофункціональність, інтеграційний характер змісту початкової освіти.

Так, важливою характерною особливістю освітньої діяльності вчителя початкової школи є багатопредметність. Дійсно, в середній та старшій школі лише в деяких випадках учитель-предметник навчає дисциплінам по двох-трьох суміжних галузях однієї науки.

 Учитель початкових класів повинен бути спеціалістом не менш ніж із шести освітніх галузей (мови і літератури, математика, здоров’я і фізична культура, технологія, людина і світ, мистецтво). Кожна з них є обов’язковою, але їхня питома вага у початковій школі різна. По-різному вони розподіляються на навчальні предмети. Для нього важливо володіти відповідними знаннями та здібностями до засвоєння основ цих наук. Тому при підготовці майбутнього вчителя у вищому педагогічному закладі важливо здійснити повноцінну взаємодоповнюючу професійно-педагогічну підготовку.

 Відмінною рисою професійної діяльності вчителя початкових класів є те, що він виконує роль і вихователя, і вчителя, і психолога, і соціального педагога, його діяльність має різнобічний багатофункціональний характер.  Сучасний учитель початкових класів повинен не тільки підбирати та готувати навчальний матеріал, наочність, обладнання, але і стимулювати розвиток пізнавальної зацікавленості, духовних потреб своїх учнів, а також проникати в духовний світ своїх вихованців, об’єктивно оцінювати їхній емоційний стан, виявляти особливості психіки. Важливими для роботи вчителя виявляються вміння встановлювати педагогічно спрямовані стосунки з учнями, їхніми батьками, колегами, керівництвом навчального закладу. Учитель початкових класів супроводжує важливий етап життя дитини, як ніхто інший звертає увагу на проблеми, труднощі та особливості розвитку молодшого школяра, допомагає йому подолати труднощі на першій сходинці навчання, розвивати пізнавальні здібності.

Освітня діяльність учителя названого профілю передбачає застосування специфічних для початкової школи форм, методів, засобів навчання, які відповідають віковим та індивідуальним особливостям дітей. Дійсно, такі особливості молодших школярів, як наочно-образне мислення, наявність труднощів у встановленні причинно-наслідкових зв’язків, нестійка увага, визначають пріоритет наочних, практичних, ігрових методів навчання. Ураховуючи те, що завдання початкової школи – розвинути інтелект дитини до рівня усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків, на уроках часто застосовують активні методи навчання (евристична бесіда, проблемне навчання).

Отже, багатофункціональність діяльності зумовлює підвищені вимоги до психолого-педагогічних знань, умінь і навичок майбутніх учителів.

Аналіз навчально-виховного процесу початкової школи свідчить про наявність певних елементів інтеграції в освітньому процесі початкової школи, яка полягає в інтеграції змісту, форм та методів навчання.

 У початковій школі є предмети, у яких первісно встановлена і відбувається внутрішньопредметна інтеграція. До них належать: навчання грамоті (навчання читанню та письму), математика (арифметичний, геометричний та алгебраїчний матеріал), природознавство (основи ботаніки, зоології, географії, астрономії, екології).

До важливих факторів, які визначають інтегрований характер освітньої діяльності вчителя початкової школи, належать:

- наявність потенційних можливостей учнів для інтелектуального розвитку: в молодшому шкільному віці діти, як ні в якому іншому віковому періоді, відкриті для пізнання нового, враховуючи те, що до цього віку в них уже сформований цілісний погляд на світ, тому введення в освітній процес інтегрованих форм навчання є логічним і цілевідповідним;

- ведення одними учителем більшості предметів, його готовність перейти до цілісного навчання та виховання, тобто вчитель володіє навчальним матеріалом основних предметів та методикою роботи з молодшими школярами, йому легше визначити основу для міжпредметних  та інтегративних зв’язків, інтегрувати навчальний матеріал з метою виключення повторень чи навпаки, щоб усебічно розглянути визначений предмет, явище.

Зазначимо, що не можна відкидати і фактори, що стримують інтегровану діяльність вчителя початкових класів, такі як:

- обмеження кількості освітніх галузей, яке  компенсується тим, що зміст невеликого обсягу засвоюваних знань повинен відображати дійсну картину світу, взаємозв’язок окремих його частин;

- необхідність формування найбільш важливих навичок читання, письма та лічби.

Узагальнений вище проведений аналіз особливості підготовки вчителів початкового ланки в умовах вищого педагогічного закладу дозволяють визначити позитивні та негативні боки цього процесу. Так, до переваг підготовки вчителів початкових класів можна віднести її фундаментальність, цілеспрямованість на розвиток різнобічних здібностей студентів, широкого професійного і загальнокультурного світогляду. Разом з тим занепокоєння викликають такі характеристики підготовки: здебільшого необґрунтовано великий обсяг інформації з різних галузей наук, засвоєння якого часто веде до перевантаження студентів, що призводить до зниження мотивації та згасання інтересу до майбутньої професійної діяльності, а також відсутність: узгодженості під час вивчення окремих дисциплін, визначених навчальними планами; наступності в розвитку знань, у формуванні понять, умінь і навичок; єдності в інтерпретації загальних для циклу дисциплін понять; здійснення єдиного підходу до формування умінь і навичок, загальних для ряду предметів (наприклад аналіз уроку); узагальненості методів дослідження, що використовуються в загальній і окремих дидактиках; систематизації і узагальнення знань, надбаних в процесі вивчення циклу дисциплін; роботи з формування педагогічного мислення, формування вміння підходити до вивчення педагогічних явищ діалектично, розглядати їх у взаємозв’язку, виявляти суттєві зв’язки, встановлювати причини явищ та їх наслідки. Спроба збалансувати названі боки підготовки, на наш погляд, може бути зведена до інтеграції природничо-наукової та професійно-практичної підготовки студентів у вищому педагогічному закладі.

Крім того, можливість здійснити інтеграцію в підготовці вчителів передбачена Державним освітнім стандартом, де визначено, що: «можливе об’єднання базових дисциплін, окрім обов’язкових: «Іноземна мова», «Фізична культура», «Філософія» і «Вітчизняна історія»…у міждисциплінарні курси при збереженні обов’язкового мінімуму змісту»;

- «якщо дисципліни є часткою загальнопрофесійної або предметної підготовок, відведені на їх вивчення часи можуть перерозподілятися в межах циклу»;

- можливо здійснення «викладання … дисциплін у формі авторських лекційних курсів і різноманітних видів колективних і індивідуальних практичних занять, семінарів»;

- можливе встановлення необхідної глибини викладання окремих розділів дисциплін … відповідно до профілю циклу дисциплін предметної підготовки [112].

Можливість внутрішньовидової інтеграції закладена навчальним планом вищого педагогічного закладу, в якому деякі дисципліни об’єднуються в блоки (наприклад «Природознавство» поєднує в собі такі дисципліни, як краєзнавство, ботаніку, зоологію).

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/100698.html