У нас уже 21531 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Тактика допиту свідків і підозрюваних

Досудове розслідування злочинів, зокрема пов’язаних з нецільовим використанням бюджетних коштів, за новим КПК України розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Засобами отримання (збирання) доказів або перевірки вже отриманих доказів у будь-якому кримінальному провадженні законодавчо визнано слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії.

Однією з найголовніших за своїм доказовим значенням слідчих (розшукових) дій визнається допит. Особливості проведення цієї слідчої (розшукової) дії ґрунтовно досліджено в криміналістичній літературі 
[12; 15; 16; 17; 23; 59; 83; 99; 126; 210]. Водночас деякі аспекти допиту за окремими категоріями кримінальних проваджень залишилися поза увагою дослідників. Зокрема, ґрунтовного дослідження потребує тактика та методика допиту під час розслідування злочинів, пов’язаних з нецільовим використанням бюджетних коштів [119].

Залежно від категорії допитуваних, можна виокремити особливості допиту свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, експертів тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Водночас не можуть бути допитані як свідки: 1) захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні – про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника; 2) адвокати – про відомості, які становлять адвокатську таємницю; 3) нотаріуси – про відомості, які становлять нотаріальну таємницю; 4) медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи – про відомості, які становлять лікарську таємницю; 5) священнослужителі – про відомості, одержані ними на сповіді віруючих; 6) журналісти – про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 7) професійні судді, народні засідателі та присяжні – про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали; 8) особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, – про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення; 9) особи, до яких застосовано заходи безпеки, – щодо дійсних даних про їх особи; 10) особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовано заходи безпеки, – щодо цих даних.

Водночас захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні, адвокати, нотаріуси, медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну й сімейну сторони життя особи, священнослужителі з приводу вказаних довірених відомостей можуть бути звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, яка довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється в письмовій формі за підписом особи, яка довірила зазначені відомості
(ч. 3 ст. 65 КПК України).

Крім того, не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв – без згоди представника дипломатичної установи (ч. 4 ст. 65 КПК України).

Під час розслідування порушень бюджетного законодавства, на думку Р. Л. Степанюка, предмет і тактика допиту свідків визначаються з урахуванням їх залежності від службових осіб – порушників бюджетного законодавства, а також особистої участі в господарських, фінансових й інших операціях, пов’язаних із формуванням, розподілом, перерозподілом, використанням бюджетних коштів.

Так, у свідків, які перебувають у службовій залежності від обвинуваченого (його підлеглі), як правило, з’ясовують питання щодо їх службових повноважень (професійних обов’язків), стосунків із правопорушником, особистої участі у відповідних господарських чи нормотворчих операціях, обставин цих операцій тощо.

Службових осіб та працівників вищих установ допитують із метою з’ясування обставин виділення установі, що фінансується, бюджетних коштів; результатів раніше проведених перевірок; відомостей, які характеризують особистість обвинуваченого тощо.

Під час допиту працівників підрозділів казначейської служби необхідно, насамперед, встановити обставини перерахування бюджетних коштів, які були використані з порушеннями, а також те, як здійснювався поточний контроль за цільовим спрямуванням бюджетних коштів, причини відхилень від встановлених правил тощо.

 

 

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/37615.html

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.