У нас уже 21806 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Концептуальна модель забезпечення функціонування та розвитку територіальних громад

В умовах трансформаційних перетворень економіки посилюється вплив фінансового забезпечення місцевого самоврядування на соціально-економічний розвиток і добробут територіальних громад. Роль фінансового забезпечення місцевого самоврядування, як динамічного процесу фінансування соціально- економічних цілей суспільного розвитку, втілюється за умови залучення інноваційних технологій та ефективного використання ресурсного і фінансового потенціалу територій [21].

Фінансова несамостійність місцевого самоврядування є однією з основних перешкод на шляху місцевого розвитку. Обов'язок надавати основні соціальні та адміністративні послуги безпосередньо доручається або делегується місцевим органам влади. На сьогодні всі ці функції можуть виконувати лише ті громади міст державного та обласного значення, які, згідно з Бюджетним кодексом, мають прямі відносини з державним бюджетом і мають реальні права на бюджетну автономію. Решта самоврядних адміністративно-територіальних одиниць базового рівня (села, селища, малі міста) та власні фінансові ресурси, а також ті, що передані їм центральною владою через регіон і район, є недостатніми для забезпечення публічних послуг належної якості та обсягу [17].

Левова частка бюджетів місцевого самоврядування (близько 90%) спрямовується на забезпечення функціонування соціальної сфери, яка включає в себе освіту, охорону здоров'я, культуру тощо - зобов’язання, делеговане державою ОМС. Ресурси місцевих бюджетів, що виділяються на виконання зазначених завдань, покривають лише більшу частину заробітної платні працівників бюджетних установ (70-80%). Витрати на обслуговування інфраструктури, закупівлю обладнання, медикаментів, підручників, харчування для школярів тощо - хронічна нестача. Можливості для формування бюджетів для розвитку громади є суттєво обмеженими: по країні середнє значення частки бюджетів місцевого самоврядування, яку відповідні органи здатні спрямовувати на забезпечення виконання довгострокових проектів, є вкрай малим (протягом останніх років близько 10-11%). Таким чином, існує нагальна потреба підвищити обґрунтованість розподілу юрисдикцій між органами місцевого самоврядування та місцевими органами влади, що сприятиме формуванню бюджетів місцевого самоврядування як інструментів соціально- економічного розвитку [4].

Відсутність бюджетної самостійності органів місцевого самоврядування означає, що вони дуже залежать від центральної влади у виконанні своїх поточних функцій та забезпеченні перспективного розвитку. З іншого боку, місцеві державні адміністрації де-факто не забезпечують здійснення централізованого адміністративного контролю за способами реалізації Конституції України, законів та національних програм на місцях, таких як дотримання прав людини, збереження територіальної цілісності, національної безпеки держави.

Вплив членів муніципальних утворень на процеси місцевого розвитку є несуттєвим: населення бере участь у плануванні та прийнятті рішень несистематичним та формальним шляхом. З одного боку, особливості бюджетного процесу - планування і виконання бюджету «зверху вниз» - об'єктивно унеможливлюють врахування інтересів громади в діяльності місцевих органів влади. Це особливо стосується розвитку інфраструктури. З

іншого боку - відсутні нормативно визначені та вичерпні механізми такої участі

[71].

Забезпечення стійкості формування місцевого самоврядування в стратегічному аспекті вимагає врахування змін в економічній системі держави. Водночас, досвід функціонування територіальних громад в умовах перехідної економіки показав досить високий рівень ефективності існуючої форми організації. Однак для організації функціонування місцевого самоврядування в Україні є характерною низка недоліків, серед яких особливу роль відіграє відсутність узгодження теоретико-методологічного апарату з новими прогресивними підходами, що виявляють значні джерела поліпшення ефективності системи.

Місцеве самоврядування в Україні за роки незалежності пройшло важкий шлях становлення і довело свою важливість, необхідність і здатність вирішувати проблеми і забезпечувати існування територіальних громад. Більшість громадян нашої країни так чи інакше інтегровані в структуру системи місцевого самоврядування (в якості членів територіальних громад) і щодня зустрічаються з результатами своєї діяльності, а тому, спираючись переважно на цей досвід, вони формують ставлення до влади - як місцевої, так і державної [15], але в своїй діяльності місцеві органи влади стикаються з проблемами недостатнього фінансування своєї діяльності [9].

Загалом, сучасний стан місцевого самоврядування характеризується відсутністю належних матеріальних та фінансових, кадрових та інших ресурсів, що необхідні для виконання завдань та повноважень місцевого самоврядування, кризою житлово-комунального господарства, соціального забезпечення інфраструктурні системи, поглибленням диспропорцій в соціально-економічному стані територіальних громад і регіонів. Проте найскладнішою у розвитку місцевого самоврядування є проблема місцевих фінансів. Наявність у територіальній громаді фінансових ресурсів, достатніх для вирішення місцевих питань, визначає фактичність місцевого самоврядування в тій чи іншій країні.

Сьогодні через постійне прагнення до автономії місцевих бюджетів, що в перспективі має забезпечити подальший розвиток та посилення місцевого самоврядування, все більшої актуальності набуває проблема забезпечення фінансової незалежності та спроможності влади на місцях. Рівень соціально- економінчного добробуту населення країни безпосередньо залежить від зростання потужної місцевої влади на рівні здатності забезпечити належне фінансування навчальних закладів, культури, охорони здоров'я, вирішення проблем та захист інтересів громадян. Діяльність інституту місцевого самоврядування є нормою демократичного розвитку країни, яка передбачає широку автономію населення у вирішенні проблем розвитку самоврядування. Все це є фундаментальною умовою децентралізації бюджетних коштів як однієї з форм функціонування міжбюджетних відносин [80].

Місцева влада з року в рік змушена працювати в умовах обмежених фінансових ресурсів і глибоко залежати від фінансових вливань з державного бюджету. Інститут місцевого самоврядування залишається приреченим на стагнацію і декларованим виключно офіційно, що не відповідає європейським цінностям, проголошеним у Європейській хартії місцевого самоврядування [15].

Пріоритетними напрямами оформлення місцевих бюджетів в якості ефективного інструменту соціально-економічного розвитку громади повинні бути: розширення та зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування шляхом вдосконалення податкового законодавства, визначення нових інструментів залучення коштів та впровадження інноваційних інвестиційних програм у місті, застосування новітніх підходів до формування видатків місцевих бюджетів та підвищення ефективності процесу децентралізації фінансових ресурсів, накопичених у бюджеті, моніторингу обсягу та якості виконання місцевого бюджету на всіх етапах його етапах [69].

З метою оформлення місцевих бюджетів в якості основи фінансової автономії місцевого самоврядування, необхідно впровадити ряд заходів: по- перше, необхідно чітко розподілити повноваження між центральними і регіональними органами влади та органами місцевого самоврядування, і поступово рухатися до децентралізації державного фінансового інструментарію; по-друге, надходження від обов’язкових платежів повинні розподілятися між центральними органами влади та органами місцевого самоврядування залежно від їх функцій, що має бути відображено в законодавстві про місцеве самоврядування [73].

З метою забезпечення ефективності та результативності інституту місцевого самоврядування як складової частини територіальної організації влади в Україні, необхідність реалізації низки заходів у сфері ідеології, юрисдикції та технології самоврядування є терміновою. Сучасна система законодавства, що регламентує питання місцевого самоврядування, потребує вдосконалення на основі посилення організаційної, правової, фінансової та матеріальної незалежності місцевого самоврядування [86].

Сучасні державотворчі процеси характеризуються пануванням так званої концепції спільнот над поняттям патерналізму, тобто передачею громадських ініціатив до територіального розвитку. Самі громади через непряму і пряму демократію забезпечують соціально-економічний розвиток території і таким чином створюють передумови для реалізації концепції сталого розвитку. Забезпечення територіальних громад з широкими повноваженнями у суспільно-політичній сфері визначає активізацію їхньої соціальної діяльності.

Але для самої діяльності та розвитку громадських ініціатив та політичних процесів на рівні громад недостатньо, важливим аспектом є фінансові можливості громади. Для цього органи місцевого самоврядування повинні максимізувати існуючий соціально-економічний потенціал території, паралельно з активним сприянням розвитку економічних процесів і самі виступати суб'єктом економічних процесів через ефективне управління комунальною власністю. Водночас, у контексті реалізації реформи місцевого самоврядування економічний розвиток громади може реалізовуватись і через механізм кооперації кількох територіальних громад з метою вирішення колективних завдань територіального розвитку. Враховуючи вищезазначене, надзвичайно актуальним є механізм економічного співробітництва як один із напрямків забезпечення фінансової спроможності громади.

 

 

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/497541.html

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.