Быстрый переход к готовым работам
|
Методики діагностики сформованості професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мовПерший критерій професійної компетентності – процесуально-змістовий – мав такі показники як-то: знання (методологічні, загальнотеоретичні, спеціальні), вміння, навички; оволодіння основами педагогічних технологій; використання прийомів педагогічного менеджменту. При цьому, збір емпіричних даних здійснювався за допомогою аналізу успішності студентів з предметів циклу професійної та практичної підготовки. Інші показники – оволодіння основами педагогічних технологій, використання прийомів педагогічного менеджменту, а також показник п’ятого критерію – мобільність – оцінювалися за результатами п’яти уроків і виховних заходів, які проводилися студентами під час педагогічної практики. При цьому, використовувалися карта оцінки поведінки та діяльності студента під час проведення виховного заходу, яка була представлена у дослідженні А.Ф. Линенко [135], а також карта оцінки діяльності студента-практиканта на уроці, розроблена нами (Додаток А). До числа компетентних суддів увійшли: керівник практики, викладачі педагогіки, психології, іноземних мов, класний керівник, вчитель-методист. Суспільно-громадянський критерій розглядався нами за рядом показників: громадянська відповідальність, розуміння значущості педагогічної діяльності, суспільна активність, описаних вище. Для їх визначення ми використовували такі методи: анкетування, письмові роботи, бесіди, рейтинг, тестування. Студентам експериментальної групи було запропоновано написати роботу на тему: “Хто такий соціально компетентний учитель?”. Аналіз письмових робіт дав можливість визначити рівень усвідомлення студентами значущості громадянської відповідальності вчителя перед Батьківщиною, в чому вона полягає, розуміння важливості соціальної функції вчителя у вихованні та навчанні майбутніх громадян України, які поважають свою країну, символи державної влади – гімн, герб, прапор. Збір емпіричних даних, які характеризують перший та другий показники соціального компоненту професійної компетентності студентів – громадянську відповідальність і розуміння значущості педагогічної діяльності – здійснювався також за допомогою рейтингу (методу компетентних суддів). З метою вивчення достовірності даних, цей показник був представлений кількістю більш роздрібнених ознак: відповідальність перед суспільством і Батьківщиною; шанування державних символів влади; патріотизм. Виступити в ролі компетентних судів були запрошені викладачі психолого-педагогічного циклу, суспільних дисциплін та іноземних мов. Попередньо з цими викладачами було проведено бесіди, представлені пояснення про обрані нами критерії та їх показники. В цілому, кожного студента оцінювало п’ять суддів. При цьому використовувалася така шкала оцінок: 5 балів – постійний прояв ознаки; 4 бали – ознака проявлялася в переважній більшості випадків; 3 бали – ознака проявлялася епізодично, не часто; 2 бали – ознака проявлялася слабо, в деяких випадках; 1 бал – ознака не проявлялася. Наступний показник – суспільна активність – визначався за допомогою методики, розробленої Л.Л. Столяренко [248], що дозволяло визначити ставлення студентів до суспільної роботи на основі оцінки куратора, старости, студентського декана, однокурсників, а також за допомогою психологічного тестування. Цей показник визначався за такими ознаками: потреба в громадській роботі (проявляється яскраво, систематично – 4 бали, в обмеженій мірі – 3 бали; не проявляється – 2 бали); виконання громадських доручень (активно – 5 балів, сумлінно – 4 бали, тільки пунктуально – 3 бали, пасивно, в’яло, холодно – 2 бали, відмовляється від доручень – 1 бал). Третій критерій професійної компетентності – культурологічний – діагностувався за допомогою методики Г. Айзенка та Г. Вільсона [6], адаптованої нами відповідно до завдань нашого дослідження (Додаток Б). Це дозволило визначити соціальну та полікультурну позиції студентів, їх ставлення до представників інших рас, національностей, до расової сегрегації в країнах світу. Для більш повного розкриття означеного критерію студентам була запропонована письмова робота на тему ”Що означає бути людиною світу?”. Учасники експерименту мали відповісти на такі питання: що означає володіти планетарним мисленням; чи усвідомлюєте Ви себе носієм національних цінностей України; чи поважаєте Ви культуру, традиції інших народів, зокрема тих, що населяють нашу країну. При цьому оцінювалася повнота розкриття вищезазначених понять і те, яке місце відводять їм студенти у шкалі власних життєвих цінностей. Наступний критерій професійної компетентності – регулятивно-оцінний – діагностувався методом анкетування, що давало нам змогу визначити мотивацію досягнення професійної компетентності учасників експерименту. В основі цього зрізу була використана методика М.Ш. Магомед-Емінова, яка містить анкети, в яких представлені питання, пов’язані з окремими рисами характеру особистості, судженнями й почуттями з приводу життєвих ситуацій, за яких людина прагне до успіху чи уникає спроби виконати справу через страх перед невдачею та інше [57]. Для більш повного розкриття цього показника ми вважали за необхідне оцінити роботу студентів з професійного самовдосконалення. Так, компетентним суддям пропонувалось відповісти на такі запитання:
До числа компетентних суддів були включені викладачі психолого-педагогічного та професійно-орієнтованого циклів дисциплін. Загалом кожного студента оцінювало п’ять суддів. При цьому, була використана така шкала оцінок: бал “5” – відповідав постійному прояву ознаки; бал “4” – ознака проявлялася достатньо переконливо, в переважній більшості випадків; бал “3” – ознака проявлялася, але епізодично, не часто; бал “2” – ознака проявлялася слабо, в рідких випадках; бал “1” – ознака не проявлялася. Наступний показник регулятивно-оцінного критерію – рівень професійної самосвідомості – діагностувався нами за допомогою аналізу письмової роботи та анкетування. З метою одержання найбільш достовірних даних, показник, який нас цікавив, був представлений кількістю роздрібнених ознак, а саме: усвідомлення значущості педагогічної діяльності; наявність педагога-ідеалу (самоідентифікація); самооцінка своїх професійних якостей. Першокурсникам, учасникам експерименту, було запропоновано роботу на тему: “Як я розумію професію вчителя?” При проведенні аналізу робіт оцінювалася повнота уявлення студентів за двома першими вищезазначеними ознаками. Адекватна самооцінка професійних якостей діагностувалася за допомогою анкети ”Вивчення самооцінки за П.А. Пуні” [57] (Додаток В). Основними її вимірами були: міра адекватності, висота та міра стійкості. Критерієм ступеня адекватності самооцінки випробуваних стало порівняння останньої з оцінкою оточуючих. До числа компетентних суддів були залучені викладачі вищого закладу освіти, вчителі середніх шкіл, в яких проходила педагогічна практика студента, однокурсники. Самооцінка діагностувалась як адекватна і неадекватна. Остання могла бути як завищеною, так і заниженою. Наступний показник регулятивно-оцінного критерію – емоційна гнучкість – визначався за допомогою методики О.С. Галанова [57], модифікованої нами згідно з завданнями нашого дослідження (Додаток Д). Так, студентам було запропоновано тест з 80 питань, який дозволив оцінити емоційну стійкість майбутнього педагога, виявити респондентів з ознаками нервово-психічної нестійкості, які можуть проявлятися у поведінці та діяльності.
Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/521282.html |
|