У нас уже 23690 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Методики діагностики сформованості професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов

Перший критерій професійної компетентності – процесуально-змістовий – мав такі показники як-то: знання (методологічні, загальнотеоретичні, спеціальні), вміння, навички; оволодіння основами педагогічних технологій; використання прийомів педагогічного менеджменту. При цьому, збір емпіричних даних здійснювався за допомогою аналізу успішності студентів з предметів циклу професійної та практичної підготовки.  Інші показники –  оволодіння основами педагогічних технологій, використання прийомів педагогічного менеджменту, а також показник п’ятого критерію – мобільність – оцінювалися за результатами п’яти уроків і виховних заходів, які проводилися студентами під час педагогічної практики. При цьому, використовувалися карта оцінки поведінки та діяльності студента під час проведення виховного  заходу, яка була представлена у дослідженні А.Ф. Линенко [135], а також карта оцінки діяльності студента-практиканта на уроці, розроблена нами (Додаток А). До числа компетентних суддів увійшли: керівник практики, викладачі педагогіки, психології, іноземних мов, класний керівник, вчитель-методист.

       Суспільно-громадянський критерій розглядався нами за  рядом показників: громадянська відповідальність, розуміння значущості педагогічної діяльності, суспільна активність, описаних вище. Для їх визначення ми використовували такі методи: анкетування, письмові роботи, бесіди, рейтинг, тестування. Студентам експериментальної групи було запропоновано написати роботу на тему: “Хто такий соціально компетентний учитель?”. Аналіз письмових робіт дав можливість визначити рівень усвідомлення студентами значущості громадянської відповідальності вчителя перед Батьківщиною, в чому вона полягає, розуміння важливості соціальної функції вчителя у вихованні та навчанні майбутніх громадян України, які поважають свою країну, символи державної влади – гімн, герб, прапор.

        Збір емпіричних даних, які характеризують перший та другий показники соціального компоненту професійної компетентності студентів – громадянську відповідальність і розуміння значущості педагогічної діяльності – здійснювався також за допомогою рейтингу (методу компетентних суддів). З метою вивчення достовірності даних, цей показник був представлений кількістю більш роздрібнених ознак: відповідальність перед суспільством і Батьківщиною; шанування державних символів влади; патріотизм. Виступити в ролі компетентних судів були запрошені викладачі психолого-педагогічного циклу, суспільних дисциплін та іноземних мов. Попередньо з цими викладачами було проведено бесіди, представлені пояснення про обрані нами критерії та їх показники. В цілому, кожного студента оцінювало п’ять суддів. При цьому використовувалася така шкала оцінок: 5 балів – постійний прояв ознаки; 4   бали – ознака проявлялася в переважній більшості   випадків; 3 бали – ознака проявлялася епізодично, не часто; 2 бали – ознака проявлялася слабо, в деяких випадках; 1 бал – ознака не проявлялася.

       Наступний показник – суспільна активність – визначався за допомогою методики, розробленої Л.Л. Столяренко [248], що дозволяло визначити ставлення студентів до суспільної роботи на основі оцінки куратора, старости, студентського декана, однокурсників, а також за допомогою психологічного тестування. Цей показник визначався за такими ознаками: потреба в громадській роботі (проявляється яскраво, систематично – 4 бали, в обмеженій мірі – 3 бали; не проявляється – 2 бали); виконання громадських доручень (активно – 5 балів, сумлінно – 4 бали, тільки пунктуально – 3 бали, пасивно, в’яло, холодно – 2 бали, відмовляється від доручень – 1 бал).

       Третій критерій професійної компетентності – культурологічний –  діагностувався за допомогою методики Г. Айзенка та Г. Вільсона [6], адаптованої нами відповідно до завдань нашого дослідження (Додаток Б). Це дозволило визначити соціальну та полікультурну позиції студентів, їх ставлення до представників інших рас, національностей, до расової сегрегації в країнах світу. Для більш повного розкриття означеного критерію студентам була запропонована письмова робота на тему ”Що означає бути людиною світу?”. Учасники експерименту мали відповісти на такі питання: що означає володіти планетарним мисленням; чи усвідомлюєте Ви себе носієм національних цінностей України; чи поважаєте Ви культуру, традиції інших народів, зокрема тих, що населяють нашу країну. При цьому оцінювалася повнота розкриття вищезазначених понять і те, яке місце відводять їм студенти у шкалі власних життєвих цінностей.

       Наступний критерій професійної компетентності – регулятивно-оцінний – діагностувався методом анкетування, що давало нам змогу визначити мотивацію досягнення професійної компетентності учасників експерименту. В основі цього зрізу була використана методика М.Ш. Магомед-Емінова, яка містить анкети, в яких представлені питання, пов’язані з окремими рисами характеру особистості, судженнями й почуттями з приводу життєвих ситуацій, за яких людина прагне до успіху чи уникає спроби   виконати справу через страх перед невдачею та інше [57].

     Для більш повного розкриття цього показника ми вважали за необхідне оцінити роботу студентів з професійного самовдосконалення. Так, компетентним суддям пропонувалось відповісти на такі запитання:

  1. Чи прагне студент до професійного самовдосконалення?
  2. Чи береться він за виконання завдань більш високого рівня складності або задовольняється завданнями низького та середнього рівня (при модульно-рейтинговій технології навчання)?
  3. Припускаючись помилок, чи прагне він свідомо виправити їх, при необхідності звертаючись до довідкової  та науково-методичної літератури?
  4. У випадку невдачі чи намагається студент сам знайти вихід або поспішає звернутися до когось за допомогою?
  5. Чи працює студент ефективніше самостійно, ніж під чиїмось безпосереднім керівництвом?
  6. Чи прагне студент приймати участь у предметних олімпіадах, конференціях, науково-практичних семінарах?

        До числа компетентних суддів були включені викладачі психолого-педагогічного та професійно-орієнтованого циклів дисциплін. Загалом кожного студента оцінювало п’ять суддів. При цьому, була використана така шкала оцінок: бал  “5” –  відповідав постійному прояву ознаки; бал “4” – ознака проявлялася достатньо переконливо, в переважній більшості випадків; бал “3” – ознака проявлялася, але епізодично, не часто; бал “2” – ознака проявлялася слабо, в рідких випадках; бал “1” – ознака не проявлялася.

        Наступний показник регулятивно-оцінного критерію – рівень професійної самосвідомості – діагностувався нами за допомогою аналізу письмової роботи та анкетування. З метою одержання найбільш достовірних даних, показник, який нас цікавив, був представлений кількістю роздрібнених ознак, а саме: усвідомлення значущості педагогічної діяльності; наявність педагога-ідеалу (самоідентифікація); самооцінка своїх професійних якостей.

        Першокурсникам, учасникам експерименту,  було запропоновано роботу на тему: “Як я розумію професію вчителя?” При проведенні аналізу  робіт оцінювалася повнота уявлення студентів за двома першими вищезазначеними ознаками. Адекватна самооцінка професійних якостей діагностувалася за допомогою анкети ”Вивчення самооцінки за П.А. Пуні” [57] (Додаток В). Основними її вимірами були: міра адекватності, висота та міра стійкості. Критерієм ступеня адекватності самооцінки випробуваних стало порівняння останньої з оцінкою оточуючих. До числа компетентних суддів були залучені викладачі вищого закладу освіти, вчителі середніх шкіл, в яких проходила педагогічна практика студента, однокурсники. Самооцінка діагностувалась як адекватна і неадекватна. Остання могла бути як завищеною, так і заниженою.

       Наступний показник регулятивно-оцінного критерію – емоційна гнучкість – визначався за допомогою методики О.С. Галанова [57], модифікованої нами згідно з завданнями нашого дослідження (Додаток Д). Так, студентам було запропоновано тест з 80 питань, який дозволив оцінити емоційну стійкість майбутнього педагога, виявити респондентів з ознаками нервово-психічної нестійкості, які можуть проявлятися у поведінці та діяльності.

 

 

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/521282.html

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.