Орієнтація майбутнього вчителя на самооцінку професійної компетентності

Першою педагогічною умовою  формування професійної компетентності в студентів факультетів іноземної філології педагогічних вищих закладів освіти в нашому дослідженні є “Орієнтація майбутнього вчителя на самооцінку професійної компетентності”.

       Самооцінка в процесі формування професійної компетентності грає виключно важливу роль. “Без самооцінки важко або навіть зовсім неможливо самовизначитися в житті. Вірна самооцінка передбачає  критичне ставлення  до себе, постійне примірювання своїх можливостей до вимог, які висуває життя,  вміння самостійно ставити перед собою цілі, які можуть бути досягненні, суворо оцінювати хід своїх думок та їх результати, старанно перевіряти здогадки, які висуваються, вдумливо зважувати на всі докази “за” і “проти”, відмовлятися від гіпотез та версій, які не виправдалися” [247; 300].

       Ми вважали, що адекватна самооцінка студентами рівня професійної компетентності сприятиме удосконаленню знань, професійних вмінь, професійно-значущих якостей. Оцінка себе, як суб`єкта діяльності, відкриває студентам можливості свого реального включення в той чи інший вид діяльності.

         Складність дослідження і впливу на формування адекватної самооцінки полягає в тому, що ці процеси мають глибинний, таємний характер. На думку П.Р. Чамати, основні  знання  про себе людина отримує внаслідок порівняння своєї поведінки з поведінкою інших людей, усвідомлення оцінок, які дають їй інші люди, колектив людей, в якому вона живе і працює або навчається [267].    

         Слід зазначити, що здатність до самооцінки себе як майбутнього професіонала стихійно не формується. Більшість студентів молодших курсів педагогічних ВЗО  ще не має досвіду професійної діяльності, тому вперше студент оцінює себе як педагога  під час проходження педагогічної практики, коли він на практиці знайомиться зі своєю майбутньою професією. На основі аналізу власних успіхів і невдач, оцінювання іншими людьми, порівняння з професіоналами відбувається розвиток самооцінки в сторону її адекватності, і, разом з тим, розвивається потреба в постійному самоаналізі, в професійній рефлексії.

        Під час  експериментального дослідження ми вважали за необхідне організувати навчальний процес таким чином, щоб студент був в змозі адекватно оцінювати рівень своєї професійної компетентності. Проводилася робота, яка складалася з двох взаємопов`язаних етапів. Так, на першій стадії студенти вчилися оцінювати діяльність своїх однокурсників, на другій –  вони оцінювали власну діяльність. З цією метою було створене рефлексивне оточення: в мисленні – шляхом застосування проблемних педагогічних ситуацій, коли студенти вчилися аналізувати свої дії та дії своїх товаришів; в діяльності – шляхом настанови на кооперування, а не на конкуренцію, коли приймалися сумісні  рішення, відстоювалася відпрацьована групою точка зору; в спілкуванні – встановлювалися відносини, які передбачають доступність власного досвіду для інших і відкритість досвіду інших для себе, коли студенти мали можливість порівнювати свої досягнення з досягненнями своїх товаришів і оцінювати їх. Вся ця робота виконувалась на практичних заняттях з розробленого нами спецкурсу “Основи формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов”. Він був запропонований студентам експериментальної групи після вивчення загальних основ педагогіки, історії педагогіки, дидактики і теорії виховання (Додаток И). Необхідність створення спецкурсу виникла у зв`язку з тим, що в стандартних програмах з педагогіки  недостатньо розкриті питання, пов`язані з сучасним підходом до формування професійної компетентності в майбутніх учителів, а ми вважали за необхідне познайомити студентів з теоретичними засадами формування вищезазначеного інтегрального утворення. Цей спецкурс грав системотворчу роль у процесі  професійної підготовки студентів, був проміжною ланкою між теоретичним засвоєнням знань та їх практичним застосуванням  в реальних умовах сучасної школи.       Спецкурс охоплював 6 тем (38 годин – 24 аудиторна й 14 – самостійна робота), з них 12 годин лекційних, 12 – семінарських, 14 годин – самостійна робота. Тематичний план спецкурсу проілюстровано в таблиці 2.8 (див. табл. 2.8).

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/521282.html