Сучасні соціально-економічні та соціально-психологічні підходи до вивчення проблеми безробіття

Як показав попередній аналіз, наразі безробіття є найгострішою соціально-економічною проблемою, що потребує першочергового вирішення, оскільки вона викликає негативні психологічні зміни особистості. Її наслідки, негативно впливаючи на особистість, викликають зростання рівня захворювань, сприяють появі інших проблем: алкоголізму, наркоманії, розлучень, насильства тощо. Наслідком безробіття стало виникнення соціальних та психологічних проблем у безробітних осіб, за такими, зокрема, факторами, як невпевненість у завтрашньому дні, неспроможність матеріально забезпечити себе і сім’ю, вимушений вибір професії, яка часто не відповідає уподобанням людини тощо. Вихід людини з такої кризової ситуації, її реалізація, гідне життя в суспільстві є основою психосоціальної роботи з безробітними, спрямованої на підвищення здатності адаптуватися до нових і складніших життєвих умов [4].

Масове безробіття завдає шкоди, насамперед, економіці держави, тому проблеми безробіття розглядаються переважно в соціально-економічному аспекті. Безробіття - не тільки складне економічне, а й соціальне і психологічне явище. Водночас, безробіття - це економічна категорія, яка відбиває економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення. Чинниками формування безробіття можуть бути нестача сукупного ефективного попиту; негнучкість системи відносних цін і ставок заробітної плати й викривлення в ній, пов’язані з грошовою експансією держави та подальшою інфляцією; недостатня мобільність робочої сили; структурні зрушення в економіці; дискримінація на ринку праці; демографічні зміни в чисельності та складі робочої сили; сезонні коливання в рівнях виробництва окремих галузей економіки [119]. Досвід переходу окремих країн до ринку свідчить про те, що в кожний період рівень зайнятості і масштаби безробіття характеризуються значними коливаннями, зумовленими сукупним впливом багатьох чинників. При цьому причини появи безробіття і його види можуть дуже різнитися. Не можна не відзначити й такі специфічні різновиди безробіття, як жіноче й молодіжне, безробіття інвалідів і військовослужбовців, звільнених у запас і у відставці. Зокрема, відмітною рисою жіночого безробіття є його більш тривалий період, ніж у чоловіків. Безробітним жінкам, особливо у передпенсійному віці, складніше знайти роботу, оскільки вони мають більшу потребу в соціальному захисті з боку держави, ніж безробітні чоловіки. Для молодіжного безробіття характерна відсутність у молодих людей виробничого досвіду за досить високих вимог до рівня оплати своєї праці. Тривале й застійне безробіття впливають на суспільні цінності та життєві інтереси громадян, підривають фізичне й моральне здоров’я суспільства: втрачаються кваліфікація й практичні навички, виникає психологічна депресія, зростає соціальна напруженість, жорстокість і злочинність, розпадаються родини, зростає кількість нервових, психічних і серцево-судинних захворювань, випадків суїциду й інших негативних явищ. Масове тривале безробіття впливає на соціально-політичне становище в країнах. Тому своєчасні й ефективні заходи щодо запобігання або зниження негативних наслідків масового тривалого безробіття мають бути пріоритетними в соціально-економічній політиці держави.

З’ясовано, що більшість досліджень з проблем безробіття присвячена саме соціально-економічного аспекту (Л. Гордон, I. Заславський, Е. Клопов, О. Кобяк, Г. Соколова, М. Удальцова, К. Феофанов, Л. Церкасевич та ін.) [55; 80; 81; 180; 181; 192; 195; 206 та ін.]. Так, розглядаються мотиви звернення безробітних в служби зайнятості, досліджуються проблеми безробітних осіб, які не зареєстровані в державній службі зайнятості (зокрема, на базі проблемних науково-дослідних лабораторій з професійної орієнтації та професійного навчання безробітних) (Є. Г ейко, С. Дановський,

С.  Карташов, Т. Комар, В. Турбан та ін.) [50; 59; 60; 90; 103; 191 та ін.].

Нові суперечливі тенденції динаміки українського безробіття потребують свого осмислення та врахування в розробці адекватної політики зайнятості та ринку праці. Проте, слід зазначити, що в численних дослідженнях з даної тематики переважають загальні підходи до безробіття, в яких недостатньо висвітлюється його специфіка у часовому та просторовому аспектах, що ускладнює своєчасне реагування на нього відповідними засобами політики ринку праці. В даному контексті раціональним способом вирішення проблеми мінімізації безробіття буде складання та виконання програм, що виходять з вирішення проблем, згаданих вище. Виконання таких програм прогнозує потенційну можливість зменшення рівня безробіття, що в свою чергу, означає появу реальних робочих місць. Подолання проблем, що лежать в основі безробіття - це старт до підвищення зайнятості, а з ним і для підвищення соціально-економічного рівня життя населення [83; 146; 205].

Важливу роль у системі заходів щодо регулювання зайнятості відіграє механізм пільгового оподаткування суб’єктів господарської діяльності, що дасть можливість створити ефективні робочі місця, а отже і інформаційно- методичному та організаційному забезпеченню ефективності зайнятості. При цьому слід враховувати: певну конкретну ситуацію, в якій здійснюватимуть процес регулювання зайнятості, визначення основних напрямів досягнення поставленої мети і щорічне включення їх до програм зайнятості, відповідно до фінансових надходжень; повну і всеохоплюючу санацію робочих місць, їхню перспективність; нормативно-методичну базу політики зайнятості, оцінку діяльності регіональних програм сприяння зайнятості та державних служб зайнятості [112].

Сукупність цих заходів надасть можливість проаналізувати виконання регіональних програм, зробити міжрегіональні порівняння, розрахувати витрати на конкретні напрямки державної політики зайнятості. Поряд із цим, державним органам влади необхідно якомога скоріше створити відповідну правову базу з метою захисту прав наших громадян - заробітчан за кордоном [69].

Аналіз зарубіжних досліджень показав, що найбільша увага приділяється дослідженню аспектів, пов’язаних із визначенням особливостей безробіття залежно від особливостей економічної ситуації в країні. У суміжних із психологією дослідженнях зроблено спробу визначити психологічний портрет безробітного, виділити особливості адаптації і поведінки в ситуації втрати роботи (Є. Базика) [26]. Аналіз доступних нашій увазі вітчизняних публікацій дозволив виділити роботи І. Волошиної, О. Галіциної, В. Гребеннікова, Т. Знакової, Н. Карепової, І. Кузнєцової, О. Осницького, Н. Постоюк, Г. Соколової, Є. Харитонової, Т. Чуйкової, Л. Шнейдер та ін. [46; 89; 115; 147­149; 161; 180; 181; 202; 210; 214 та ін.].

З’ясовано, що в умовах трансформаційних змін фінансово- економічних, політичних, соціально-психологічних умов в країні у людини формуються певні стереотипи фінансової поведінки. Економічні труднощі, зростання безробіття, загроза політичних потрясінь примушує її робити накопичення на майбутнє, що уповільнює обіг грошей, зменшує обсяг продажів на ринку і ще більш підсилює негативні тенденції в економіці.

Раціональною, з економічної точки зору, є поведінка, що забезпечує максимізацію доходу. Завданням більшості психологічних досліджень у фінансовій області є демонстрація того, що люди не раціонально поводяться стосовно грошей. Те, як вони їх заробляють, витрачають, роблять (або не роблять) заощадження, беруть у борг і роблять подарунки, часто абсолютно суперечить всім економічним аксіомам. Часто здійснюються помилки через незнання економічних законів, а іноді, як у разі неврозів і залежностей, діють собі в збиток, хоч і проти своєї волі, але цілком свідомо.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/486502.html