Ґенеза правового регулювання перевезення вантажів автомобільним транспортом

Правове регулювання відносин у економічній сфері, до якої відносяться  перевезення вантажів, є формою економічних відносин, що виникають при виробленні специфічного товару – переміщення товару як транспортної послуги. В основі розвитку правового регулювання перевезень вантажу є торгівля, яка здавна є переважаючою формою обміну товарами між самими товаровласниками або споживачами з потребою доставки цих товарів або вантажів до їх споживачів.

Наразі торгівля, з урахуванням пріоритетів правової охорони, є: 1) умовою та правовою формою забезпечення потреб населення у товарах і підпадає під ст. 3 Конституції України [110]; 2) видом господарювання його суб’єктів, забезпечення їх сировиною, енергоресурсами і комплектуючими ст. 3 ГК України [48]; 3) напрямами внутрішньої та особливо зовнішньої політики держави (ст. 10 ГК України) та, зокрема забезпечення позитивного фінансового сальдо п. 10 ч. 1 ст. 10 ГК).

Торговельні відносини, як у минулому, не обмежуються лише укладанням договорів купівлі-продажу хоча б тому, що, як класично визначено, товари самі на ринок «не ходять» і потребують обслуговуючих їх структур та правовідносин. Основною ознакою договорів перевезення є те, що вони здійснюються перевізником своїми засобами перевезення, які належать йому на праві власності чи найму. До того ж з плином часу відбулося багато змін, зокрема посилився розподіл праці та склалась ціла система взаємопов’язаних дій, які комплексно забезпечують перевезення. Існує ціла низка допоміжних стосовно торговельних відносин договорів, як різновидів правовідносин: перевезення, експедирування, зберігання, кредитно-розрахункові операції, страхування тощо. Принаймні, товари на ринок доставляють транспортом і у звязку із цим виникає ціла низка правовідносин, які об’єднуються поняттям «логістика» – однією з теорій управління виробництвом, що започаткована на практичній діяльності і включає заготівлю, виробництво та розподіл товарів і їхнє перевезення. Цікаво, що одне з тлумачень терміну «логістика» як управління переміщенням і матеріально-технічним постачанням військ приписується візантійському імператорові Леву VI (866 – 912 р. н.е.), і набуло розвитку у фундаментальних працях військового теоретика XIX століття А. А. Жоміні (1779 – 1869 р.). 

Нас цікавить механізм регулювання відносин із перевезення вантажів автомобільним транспортом, які, апріорі самі по собі, є складними (охоплюють дії вантажовідправника, перевізника та вантажоотримувача, а за необхідності й охоронця), змішаними та комплексними. При міжнародних перевезеннях вони ускладнені формальностями митного оформлення й контролю, правилами перетину кордонів транспортом, особливостями правового регулювання перевезень магістралями, наприклад платними дорогами ЄС.

Основним проблемним питанням, яке виникає при встановленні підходів до регулювання відносин із перевезення вантажів є встановлення напряму: а) цивільно-правового; б) господарсько-правового; в) змішаного. Це пов’язано з дуалізмом приватного права і, зокрема, тим, що ЦК України і ГК України, хоча й містять спеціальні глави про перевезення, не можуть забезпечити повноти його регулювання. До того, їхнє регулювання в першому випадку проведено в аспекті його договірного й самодостатнього регулювання, а в другому – як виду господарювання та із відсилкою до ЦК України. Об’єднуючим моментом позитивного регулювання є наявність спеціального законодавства, яке регулює транспортні зобов’язання загалом та стосовно окремого виду транспорту зокрема. Воно певним чином нівелює позитивне регулювання цих правовідносин кодексами. Беззаперечним є те, що ним однаково оперують і представники цивільного права і представники господарського права, а деякі їхні конструкції, особливо у сфері договірного регулювання, мало чим відрізняються. Тому в основу нашого підходу ми взяли договірний аспект регулювання перевезень вантажів автомобільним транспортом та механізм конструкції договору як інституту цивільного права, що деталізує правовідносини між конкретними сторонами перевезень. Водночас і тут під натиском глобалізації економіки намітилась тенденція до універсалізації договірного регулювання.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/37968.html