Быстрый переход к готовым работам
|
Основні напрями розвитку і вдосконалення здійснення функцій Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у контексті зарубіжного досвідуУкраїна, будучи повноправним членом світового співтовариства, проголосила права людини найвищою цінністю. Так, у ст. 3 Конституції України визначено: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави» [130, ст. 3]. Відповідно до цього, держава взяла на себе зобов’язання створити необхідні умови та визначити механізм належної реалізації проголошених прав і свобод та передбачити і встановити порядок захисту порушених прав. Дієвою і невід’ємною частиною даного механізму є Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (омбудсман), посада якого була запроваджена на підставі ст. 101 Конституції України [130, ст. 101] та Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» [110, с. 1]. Головною метою українського омбудсмана є здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини й громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції. Важливим критерієм правового статусу омбудсмана є його незалежність від будь-яких державних та інших органів. Відповідно до чинного законодавства, що визначає правовий статус Уповноваженого з прав людини, омбудсман здійснює свої функції у межах своєї компетенції незалежно від органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування, громадських та політичних організацій. Український омбудсман під час здійснення своїх функцій підпорядковується лише законові, міжнародним стандартам у сфері прав людини та керується внутрішніми переконаннями. У Законі «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» не передбачено окремої статті, яка б визначала функції омбудсмана, однак, виходячи з змісту ст. 3 зазначеного закону, основними напрямами діяльності омбудсмана (функціями) є: захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України; додержання та повага до прав і свобод людини і громадянина суб'єктами, зазначеними у статті 2 цього Закону; запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню; сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність з Конституцією України, міжнародними стандартами у цій галузі; поліпшення і подальший розвиток міжнародного співробітництва в галузі захисту прав і свобод людини і громадянина; запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод; сприяння правовій інформованості населення та захист конфіденційної інформації про особу [110, ст. 3]. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» щодо національного превентивного механізму» від 2 жовтня 2012 року, прийнятого відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання, функції омбудсмана доповнені функцією національного превентивного механізму, на виконання якої Уповноважений здійснює регулярні відвідування місць, зазначених у статті 13 Закону «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», без попереднього повідомлення про час і мету відвідувань та без обмеження їх кількості; проводить опитування осіб, які перебувають у зазначених місцях з метою отримання інформації стосовно поводження з цими особами і умов їх тримання; вносить органам державної влади, державним органам, підприємствам, установам, організаціям пропозиції щодо попередження катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання тощо [110, ст. 19-1].
Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/37413.html |
|