Страх як психолого-педагогічна проблема

За умов дефіциту і формалізації спілкування з батьками та педагогами, інволюції дитячої субкультури, обмеження і спрощення ігрових форм освоєння дійсності, надмірної кількості інформації, все частіше у дітей дошкільного віку виникають негативні емоційні стани. Збільшується кількість дітей 5-7 років, яким притаманні страхи, занепокоєння, невпевненість у собі, емоційна неврівноваженість. Наростання страхів супроводжується соціальною дезадаптацією, порушенням психічного та соціальногорозвитку, деформаціями та загальмованістю особистісного зростання.

Незважаючи на те, що проблема дитячих страхів досить добре досліджена О. Захаровим, B. Мухіною, М. Осоріною, А. Прихожан,

О.   Кононко та іншими фахівцями, даний феномен не тільки не втрачає своєї актуальності в наші дні, але навіть набуває усе більшої значущості у зв'язку з масштабними змінами в суспільно-політичному та економічному житті України.

Страх як психолого-педагогічна проблема привертає до себе увагу багатьох дослідників різних галузей науки: філософів, психологів, педагогів. Існує багато підходів до розуміння і вирішення цієї проблеми.

Окремі аспекти проблеми страху вивчалися закордоннимивченими У.Джеймсом, Дж.Уотсоном, З. Фрейдом, Ф.Ріманом, Ч.Спілбергером.

У роботах Дж.Уотсона, страх - кваліфікується як фундаментальна, вроджена емоція, що стоїть в ряду первинних (гнів, любов) і з'являється з моменту народження. Одночасно з цим автор визначає страх як специфічний тип вісцеральних реакцій. Подальший розвиток страху, на його думку, відбувається на основі умовних рефлексів. Набутий страх володіє значною стійкістю через невідомість первинного подразника [201].

3.                 Фрейд стверджував, що страх - афективний стан і перш за все те, що можна відчути. Це відчуття, найого думку, має характер невдоволення. Автор розрізняє страх реальний і страх невротичний. Реальний страх є біологічною реакцією на небезпеку, він пов'язаний з рефлексом втечі, і його можна розглядати як вираження інстинкту самозбереження. Невротичний страх

З.  Фрейд визначав як страх очікування, як «безпредметну емоційну реакцію», джерелом якої є сексуальні і агресивні потяги, пригнічені в дитячому віці. Невротичний страх відрізняється від реального тим, що джерело небезпеки першого страху знаходиться скоріше на внутрішньому, ніж у зовнішньому світі [205; 206].

Ф. Ріман і О. Маурер трактували страх як реальний сигнал, що мотивує захисні реакції та попереджає про наближення загрози. Пізніше О. Маурер дійшов висновку, що почуття страху є єдиною рушійною силою поведінки людини на рівні «Я» [177].

4.                 Спілбергер відзначає, що страх є процесом, що включає емоційну реакцію, пов'язану з антиципацією певного збитку внаслідок реальної об'єктивної небезпеки, присутньої у зовнішньому оточенні [195, с. 12-24.]

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/518308.html