У нас уже 25546 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Удосконалення взаємодії Верховної Ради України з неурядовими організаціями

Необхідність удосконалення взаємодії парламенту з НУО обумовлена наступними причинами:

– недостатні конституційно-правові засади взаємодії ВРУ з НУО;

– відсутня можливість у НУО безпосередньо звертатися до парламенту

з законодавчою ініціативою для забезпечення повної легітимації владних рішень;

– нерегламентованість дій громадських лобістів;

– концентрація влади в руках “політичних корпорацій”;

– формальний та незбалансований розвиток форм взаємодії органів влади з інститутами громадянського суспільства;

– відсутність політичної культури компромісів та досягнення консенсусу, соціальної справедливості, миру і спокою у суспільстві;

– низький рівень професіоналізму суб’єктів взаємодії (громадських лідерів і народних депутатів) та демократичних норм життя.

Враховуючи вагомість участі НУО у законотворчому процесі парламенту, пропонуємо розроблені нами практичні рекомендації щодо вдосконалення взаємодії ВРУ з НУО.

Зокрема, що стосується визнання правових форм впливу НУО на процес конституювання взаємодії ВРУ з НУО:

  1. Удосконалення конституційних засад взаємодії ВРУ з НУО.

За цих обставин нами запропоновано внести зміни до окремих статей Конституції України:

– зафіксувати у Розділі I “Загальні засади” Основного Закону України окремою статтею “Держава сприяє розвитку громадянського суспільства” принципи взаємин держави і громадянського суспільства у відповідності з положеннями Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні [360];

– оскільки Основний Закон України не може обмежувати права, надані іншими законами (Законом України “Про громадські об’єднання”) та діяти у розріз з міжнародними стандартами, необхідно відредагувати статті 36, 39 Конституції України. Адже, у нинішній редакції вони носять дискримінаційний характер по відношенню до іноземців та осіб без громадянства у здійснені права на одну із форм громадського лобіювання – громадські акції (пікетування, маніфестації, страйки тощо);

– з метою розширення конституційних прав НУО у законотворчому процесі, уточнити статтю 36 Конституції України: надати можливість політичним партіям, громадським організаціям та професійним спілкам захищати законні трудові та соціально-економічні інтереси не лише своїх членів, але й усіх інших осіб;

– у ході дослідження конституційно-правових засад взаємодії ВРУ з НУО з’ясовано, що право громадян на участь у законотворчому процесі не має свого безпосереднього законодавчого закріплення. Конституція України (ст. 93) повністю виключила народ України із загального кола суб’єктів законодавчої ініціативи. Тому право громадян на участь у законотворчому процесі опосередковано випливає із того факту, що Україна є демократичною державою, у якій визнається принцип народовладдя і гарантується право громадян брати участь в управлінні державними справами [122; 181].

Такий підхід не забезпечує повну легітимацію законотворчого процесу та не надає можливості громадянам безпосередньо звертатися з законодавчою пропозицією до законодавчого органу влади. Тому ідею народовладдя необхідно втілити завдяки конституюванню системи права народної законодавчої ініціативи, адже “парламент не наділений творчим даром, він наділений даром селективним” [402].

  1. Регламентація громадського лобіювання, як найефективнішої форми участі НУО у законотворчому процесі.

Опираючись на досвід Франції, Великої Британії, Швеції, Данії, Ірландії, Люксембургу, Нідерландів, Німеччини у питанні регламентування спілкування парламентарів з лобі-групами, нами вбачається за корисне запровадити в Україні нормативно-правовий документ у вигляді симбіозу Закону та Етичних норм. Адже Україна належить до групи тих держав, які стоять на шляху легалізації лобізму.

Пріоритетною формою громадського лобіювання є забезпечення права громадян на індивідуальне або колективне звернення (пропозицію), яке зафіксоване Постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 996. Однак, для повноцінного його урегулювання необхідно внести зміни до Закону України “Про звернення громадян”, зокрема: скоротити термін виконання і надання відповідей (до 10 днів), адже основною вимогою сьогодення в усіх сферах життя суспільства є оперативність і своєчасність виконання завдань. Разом із тим необхідно удосконалити чинні норми щодо форм звернення громадян, передбачивши механізм електронного звернення. За цих нововведень кожна людина матиме змогу, скориставшись Інтернет-послугами, надіслати звернення, у тому числі й до парламенту, а також отримати на них відповідь в електронній формі (онлайн-звернення, онлайн-петиції), стежити за ходом парламентських розслідувань, що значно розширить участь громадян у законотворчій процедурі, надасть змогу прямого спілкування виборців із парламентарями.

Також основою громадського лобіювання є неурядовий контроль, функція якого полягає у перевірці виконання ухвалених рішень і домовленостей, проведенні громадської експертизи та моніторингу результатів виконання генеральних угод, колективних договорів, меморандумів про співпрацю.

 

 

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/85662.html

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.