Честь та гідність особи як об’єкт злочину за кримінальним законодавством зарубіжних країн

Продовжуючи дослідження честі та гідності як об’єкта кримінально-правової охорони, не можна не звернути увагу на законодавчий досвід зарубіжних країн. Кримінально-правова охорона честі та гідності особи забезпечується у законодавстві майже всіх зарубіжних країн. Оскільки з одного боку це обумовлюється нормами міжнародного права, а з іншого – конституційними нормами національного законодавства, згідно з якими честь та гідність особи визнається найвищою соціальною цінністю. Так, зокрема, ст. 3 Конституції України визнає честь та гідність особи найвищою соціальною цінністю у зв’язку з чим і встановлюється їх кримінально-правова охорона [82]. Водночас до джерел міжнародного права, які обумовлюють кримінально-правову охорону честі та гідності особи можна віднести: Загальну декларацію прав людини, затверджену та проголошену Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.; міжнародний Пакт про громадянські та політичні права 1966 р.; Конвенцію проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1984 р.; Конвенцію про міжнародне право спростування 1952 р.; Конвенцію про права дитини 1989 р. та інші. Зокрема в преамбулі до Декларації зазначено, що визнання гідності, яка властива всім членам людської сім’ї, і рівних та невід’ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру [66].

Важливо також зазначити, що, досліджуючи честь та гідність як об’єкт злочину за кримінальним законодавством зарубіжних країн, не можна не звернути увагу на дискусію щодо поділу правових систем на правові сім’ї. Однак як зазначається в науковій літературі, у сучасній науці не існує єдиних підстав класифікації різних правових систем світу у відповідні типи, тому різні автори пропонують різні як за кількістю, так і за типологією переліки правових сімей [97, с. 368]. Цілком підтримуючи цю позицію, за основу нашого дослідження можемо взяти поділ правових систем на такі правові сім’ї: 1) романо-германська правова сім’я; 2) правова сім’я загального права; 3) правова сім’я країн Далекого Сходу; 4) правова сім’я мусульманського права. Безумовно, такий поділ можна визнати досить умовним та дискусійним, навіть і щодо назви самих правових сімей. Так, зокрема, М. І. Хавронюк доводить, що потужного впливу на формування сучасної правової системи країн континентальної Європи відіграло саме візантійське право, у зв’язку з чим сучасну континентальну правову сім’ю пропонує називати візантійсько-германською [221, с. 33]. Однак у своїй роботі ми не ставимо за мету досліджувати саме поділ правових систем різних країн світу тому приєднуємось до наведеної вище класифікації правових систем.

Однак ураховуючи, що охорона честі та гідності особи тією чи іншою мірою забезпечується у законодавстві майже всіх зарубіжних країн, а обмежений обсяг роботи не дає можливості дослідити кримінально-правові норми всіх зарубіжних країн, тому ми детально зупинимося тільки на вивченні норм кримінального законодавства країн романо-германської правової сім’ї, а точніше країн континентальної Європи та країн, які раніше входили до складу колишнього СРСР. Пояснюється це найбільшою подібністю вітчизняного законодавства та законодавства вказаних країн.

Безумовно, такий підхід може виглядати дещо обмеженим, оскільки упускається дослідження норм кримінального законодавства країн Далекого Сходу, країн мусульманської правової сім’ї та країн сім’ї загального права. Однак слід також врахувати розгалуженість та багаточисельність кримінально караних діянь, які за законодавством зарубіжних країн посягають та честь гідність особи. Очевидно, що осягнути, в цьому випадку, законодавство країн всіх правових сімей та розглянути особливості кримінально-правової охорони честі та гідності особи навряд чи можливо. Більше того, виникає питання про необхідність та доцільність такого дослідження, оскільки ставлення до честі та гідності особи, визначення їх місця в системі соціальних цінностей в країнах різний правових систем є різним.

Так, беззаперечним є той факт, що честь та гідність особи в країнах Далекого Сходу та країнах мусульманської правової сім’ї є принципово іншим ніж ставлення до честі та гідності особи, наприклад, в країнах континентальної Європи. Відмінним, насамперед, є не тільки ставлення (визначення ролі), безпосередньо, до честі та гідності особи, а й ставлення (визначення ролі) до честі та гідності рідних та близьких. Зокрема, в країнах мусульманської правової сім’ї визначальною та першочерговою є честь та гідність батьків і старшого покоління, натомість менш значимою є честь та гідність жінок. Таке диференційоване ставлення до честі та гідності в країнах мусульманської правової сім’ї, очевидно, зумовлюється багатолітніми традиціями, заснованими на релігійних нормах, менталітетом населення, особливостями суспільного життя, певною диференціацією самого населення та правовим і соціальним статусом тієї чи іншої частини населення.

На відміну від цього, в країнах романо-германської правової сім’ї, в тому числі й в Україні, ставлення до честі та гідності жінок не відрізняється від ставлення до честі та гідності батьків чи старшого покоління.

У зв’язку з цим, прирівнювати способи правової охорони честі та гідності особи навряд чи можливо з огляду на специфіку ставлення, а також місце і роль честі та гідності особи в системі соціальних цінностей країн, які за типом своєї правової системи відносяться до інших правових сімей. Іншими словами вбачається недоцільним проводити порівняння особливостей правової охорони честі та гідності особи за умов, що ставлення до цих соціальних цінностей, багатолітні правові та релігійні традиції, а також менталітет населення є принципово різними.

Дещо схожі аргументи (менталітет населення, подібність системи соціальних цінностей, історичні, правові, релігійні та культурні традиції) щодо окреслення предмета порівняльно-правового дослідження та необхідності вивчення саме кримінального законодавства конкретних зарубіжних країн наводяться в працях А. В. Савченка [168, с. 16, 32] та М. І. Хавронюка [221, с. 33].

Таким чином, у межах нашого дослідження, де порівняльно-правовий аналіз кримінального законодавства зарубіжних країн у частині охорони честі та гідності особи, є не предметом, а тільки окремим завданням, доцільним вбачається вивчення та порівняння особливостей кримінально-правової охорони честі та гідності особи саме за законодавством країн континентальної Європи та країн, які раніше входили до складу СРСР.

Поряд із цим, порівняльно-правове дослідження кримінального законодавства зарубіжних країн, у частині правової охорони честі та гідності особи, вимагає сформулювати та обґрунтувати наступні вихідні положення, на яких саме й базуватиметься таке дослідження. Першим серед них є аргументоване вище положення щодо необхідності та доцільності дослідження особливостей кримінально-правової охорони честі та гідності особи саме за законодавством країн континентальної Європи та країн, які раніше входили до складу СРСР. Важливо також і те, що у аспекті дослідження кримінально-правової охорони честі та гідності особи ми не розділяємо законодавство цих країн на окремі підгрупи.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/138862.html