У нас уже 27453 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Честь та гідність як додатковий безпосередній об’єкт злочину

Продовжуючи дослідження честі та гідності особи як об’єкта злочину, слід перейти безпосередньо до вивчення питання про честь та гідність як додаткового безпосереднього об’єкта злочину. За основу приймається концепція, що об’єктом злочину є суспільні відносини, на які посягає злочин. Водночас під додатковим безпосереднім об’єктом розуміються суспільні відносини, на які поряд із основним безпосереднім об’єктом, злочином здійснюється посягання.

Особливою частинною КК України передбачається відповідальність за низку злочинів, додатковим безпосереднім об’єктом яких є честь та гідність особи. Так, значна кількість посягань на здоров’я особи, її статеву свободу та статеву недоторканість, конституційні права пов’язується із посяганнями на честь та гідність особи. Саме у цьому контексті і виникає необхідність дослідження честі та гідності особи як додаткового безпосереднього об’єкта злочину.

Більше того, таке дослідження дає не тільки повне уявлення про місце та роль честі та гідності особи в системі об’єктів злочинів, а й можливість повною мірою з’ясувати особливості кримінально-правової охорони честі та гідності особи, а також специфіку вчинення посягання на честь та гідність особи під час посягання на інший (основний безпосередній) об’єкт злочину.

Поряд з статтями, передбаченими розділом ІІІ Особливої частини КК України, які забезпечують кримінально-правову охорону честі та гідності, КК України містить норми як Загальної так і Особливої частини, які безпосередньо мають пряме відношення до кримінально-правової хорони честі та гідності особи.

Цінність законодавства про кримінальну відповідальність взагалі і його окремих інститутів не може бути зрозумілою поза зв’язком з мораллю, гуманними стосунками в сучасному демократичному суспільстві. Існує тісна взаємодія кримінально-правових заборон і моральних вимог, яка утворена єдністю гуманізму і демократії, а також спільністю матеріального критерію і соціальних вимог. При доповненні юридичної оцінки злочинного діяння моральною посилюється загально-профілактичний вплив кримінально-правових установок.

Таким чином, закріплюючи найважливіші моральні уявлення, в тому числі і про честь і гідність особи, норми кримінального законодавства мають високу соціальну значимість і можуть бути охарактеризовані «...в якості своєрідного носія моралі, а відповідно, моральної цінності» [2, c. 207].

Цінність законодавства про кримінальну відповідальність визначається також його роллю в захисті особи, її прав та інтересів. У юридичній літературі майже загальновизнаною є думка про те, що норми КК України в реалізації ідеї гідності особи виконують тільки негативну функцію. Роль кримінально-правових заборон зводиться до покарання осіб, які винні у злочинних виявах, а відбиття понять про честь та гідність пов’язується лише із вмістом складів названих злочинів [6, с. 6–13; 116, с. 135; 227].

Такий підхід слід визнати одностороннім, який не розкриває повністю цінності норм та інститутів законодавства про кримінальну відповідальність, які спрямовані на охорону честі та гідності особи. Важливість і необхідність кримінального законодавства не вичерпується охоронною функцією, яка витісняє небажаність для благ особи злочинні вияви. Слід мати на увазі, що кримінально-правові норми наповнені значною виховною спрямованістю. Відповідно до цього, честь і гідність нарівні з іншими моральними поняттями входять до складу багатьох статей КК України, тим самим вони допомагають закріпленню у свідомості громадян високих моральних принципів, які вимагають поважати людину, всебічно оберігати її права і свободи.

Так, поняття «гідність особи» отримало правове закріплення в диспозиціях статей, які регламентують інститут покарання у КК України. Зокрема, відповідно до ст. 50 КК України «Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність» [85, c. 112]. Тобто, КК України гарантує захист честі та гідності і тих осіб, дії яких заслуговують негативної державної оцінки. Відсутність серед покарання мети приниження людської гідності слід розуміти як недопустимість застосування будь-яких негуманних засобів у процесі перевиховання особи, яка вчинила злочин. У цьому реалізується така сторона гідності людини, як визнання абсолютної цінності кожної людини.

У правовій літературі зустрічаються висловлювання, у відповідності з якими ефективність дій кримінального законодавства ставиться в залежність від властивостей покарання, які ганьблять особу [171, c. 26]. На нашу думку, не слід змішувати засудження злочину і злочинця від імені держави з ганьбою його особи у процесі призначення і виконання покарання. Поняття ганьби і безчестя, насамперед, стосуються таких вчинків, які вступають у протиріччя з нормами моралі, права і закону. Негативна оцінка особи злочинця і його дій, відбита у вироку суду, сприяє приведенню у відповідність репутації засудженого з його дійсною гідністю. Постановка мети приниження гідності засудженого недопустима і в процесі виконання покарання. Тому ганьбить злочинця не призначення або застосування покарання, а вчинення діяння, яке заборонене КК України і протирічить вимогам моралі.

Важливу роль поняття честі та гідності відіграють не тільки під час визначення мети та виду покарання, а й під час встановлення суворості окремих видів покарання.

Враховуючи це, законодавець підкреслив, що однією із обставин, яка пом’якшує покарання, є щире каяття і усунення винуватим заподіяної шкоди в різних формах, що відповідає інтересам потерпілого та сприяє відновленню нормальних стосунків між потерпілим і винним (ст. 66 КК України). І навпаки, неабиякого значення поняття честь і гідність набувають під час визначення такої обтяжуючої покарання обставини, як вчинення злочину з особливою жорстокістю (п. 10 ст. 67 КК України). Особлива жорстокість, як правило, виявляється в діях, спрямованих на приниження честі та гідності особи, і пов’язана з заподіянням особливих фізичних та моральних страждань потерпілому. Учинення злочинного діяння, яке поєднане з заподіянням шкоди моральним благам особи, свідчить про значну суспільну небезпеку винного і тягне підвищену відповідальність. Свідченням цього є ч. 2 ст. 67 КК України. Так, суд має право, залежно від характеру вчиненого злочину, не визнати будь-яку із зазначених у ч.1 ст. 67 КК України за винятком обставин, зазначених у п.п. 2, 6, 7, 9, 10, 12 такою, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку.

Поняття про честь і гідність особи знаходить відбиток в оцінках суспільної небезпеки дій, які зашкодили правоохоронним об’єктам. Так, ступінь суспільної небезпеки злочину, учиненого під впливом сильного душевного хвилювання, яке виникло внаслідок тяжкої образи, є меншим ніж злочину вчиненого без цієї обставини.

Сильне душевне хвилювання у кримінально-правовому розумінні, насамперед, необхідно розглядати з позиції визначення відповідності змістовної сторони цього поняття функціям, які виконуються у законі про кримінальну відповідальність.

Як обставина, яка пом’якшує покарання щодо вчинення злочину в стані сильного душевного хвилювання представлене в КК України у двох формах: як загальні пом’якшуючі обставини, які впливають на міру покарання і відповідальність та як пом’якшуюча обставина, яка включена до складу злочину.

 

 

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/138862.html

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.