У нас уже 27454 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Соціальний зв’язок суспільних відносин, які є об’єктом злочинів проти честі та гідності особи

Соціальний зв’язок як елемент суспільних відносин – це зв’язок між суб’єктами (учасниками) таких відносин. Останні ж взаємодіють між собою з приводу предмета суспільних відносин задля реалізації власних потреб та інтересів. Соціальний зв’язок – це, по суті, суспільні відносини у їх власному розумінні, що, на нашу думку, уособлюється взаємодією учасників. Така взаємодія може виявлятися у відповідній активній чи пасивній поведінці учасників суспільних відносин. Як стверджував Є. А. Фролов: «Суспільні відносини складаються із поведінки людей, незалежно від того, чи виражається вона в активній формі – в діях, або в формі пасивній – в бездіяльності» [220, с. 185, 233]. Натомість, соціальний зв’язок, за словами вченого, знаходить свій вияв у певних діях суб’єктів суспільних відносин або в позиції, стані, які займає певний суб’єкт щодо інших членів суспільства чи всього суспільства загалом [220, с. 198]. Таким чином, соціальний зв’язок – це вияв активної чи пасивної поведінки (дії, бездіяльності або стану) учасників суспільних відносин. Безумовно, такий вияв охоплює і обмін інформацією між учасниками суспільних відносин, але це є лише окремою формою соціального зв’язку, яка також виявляється через дії, бездіяльність чи стан учасників суспільних відносин.

Водночас, слід зауважити, що оскільки суспільні відносини є стійкими усталеними відносинами, то, природно, що соціальний зв’язок як складовий елемент суспільних відносин повинен також бути стійким та сталим. У цьому зв’язку можемо зробити припущення, що соціальним зв’язком слід визнавати не будь-яку поведінку учасників, а тільки ту, яка характеризує їх стійку взаємодію між собою з приводу предмета суспільних відносин.

Схожа позиція відображається також в працях В. К. Глістіна, за словами якого реальний зв’язок полягає в поведінці (діях чи бездіяльності), яка ставить учасників суспільних відносин в певний стан їх субординації стосовно зв’язку з конкретними предметами, соціальними цінностями та один з одним. При цьому соціально значимий є тільки той зв’язок, який породжується діями чи бездіяльністю і тільки тоді, коли діяння утворює зв’язок щонайменше між двома суб’єктами [51, с. 60]. Таким чином, деякі діяння не утворюють соціального зв’язку, вони не мають значення ні для права, ні для суспільства.

Однак, на нашу думку, до характеристик соціального зв’язку слід відносити не тільки те, що він може виникати щонайменше між двома суб’єктами (учасниками) та те, що він характеризує певне ставлення учасника суспільних відносин до предмета таких відносин, а й те, що соціальний зв’язок полягає у сталій (тривалій) взаємодії учасників суспільних відносин. Іншими словами соціальний зв’язок це не просто активна чи пасивна поведінка учасників суспільних відносин, а процес довготривалої, сталої взаємодії таких учасників між собою щодо предмета суспільних відносин.

Наприклад, суспільні відносини у сфері господарської діяльності характеризуються сталістю та тривалістю зв’язків суб’єктів господарювання між собою, зв’язків з державою, органами місцевого самоврядування, зв’язків з іншими фізичними чи юридичними особами, які виникають саме з приводу господарської діяльності відповідного учасника суспільних відносин.

Із цього випливає, що далеко не кожна поведінка (дії, бездіяльність чи стан) учасників суспільних відносин утворює соціальний зв’язок і може розглядатися як складова частина суспільних відносин.

Водночас однакова за своєю формою поведінка учасників суспільних відносин може породжувати або не породжувати зв’язку між ними. Йдеться про те, що в одних випадках одні й ті самі діяння породжують соціальний зв’язок, оскільки є соціально значимими та виражають тривалу, сталу взаємодію учасників суспільних відносин між собою, а в іншому – ні.

Таким чином, приходимо висновку, що соціальний зв’язок як складовий елемент суспільних відносин це, насамперед, стійкий тривалий процес взаємодії учасників суспільних відносин між собою з приводу предмета суспільних відносин. Водночас конкретна поведінка учасників суспільних відносин (їх дії, бездіяльність чи стан) це по суті тільки зовнішнє вираження соціального зв’язку.

Водночас, зауважимо, що поведінка учасників суспільних відносин направлена на реалізацію власних потреб та інтересів, через що і виникає соціальний зв’язок та суспільні відносин загалом. Тобто реалізація власних потреб та інтересів учасників суспільних відносин є передумовою виникнення соціального зв’язку. Важливо, що потреби та інтереси учасників обов’язково повинні стосуватися предмета суспільних відносин і носити спільний характер. Отже, необхідність реалізації власних потреб та інтересів учасників щодо предмета суспільних відносин підштовхує їх до взаємодії між собою, яка, в свою чергу, й виражається в відповідній поведінці (діях, бездіяльності чи стані) учасників щодо предмета суспільних відносин.

Підсумовуючи викладене вище, можемо виділити наступні ознаки соціального зв’язку:

1) двосторонність соціального зв’язку;

2) стійкість та тривалість соціального зв’язку;

3) зовнішнє вираження соціального зв’язку у відповідній поведінці (діях, бездіяльності чи стані) учасників щодо предмета суспільних відносин;

4) передумовами виникнення соціального зв’язку є потреби та інтереси учасників, що стосуються предмета суспільних відносин.

Усі вказані ознаки, на нашу думку, є невід’ємними ознаками соціального зв’язку будь-яких суспільних відносин. Безумовно, можна виділити значно більше таких ознак, деталізувати та розширити їх зміст, утім, перераховані вище ознаки є основними (базовими) для визначення соціального зв’язку будь-яких суспільних відносин.

Оскільки, соціальним зв’язком є дії, бездіяльність чи стан учасників суспільних відносин, то такий зв’язок не може самостійно піддаватися протиправному впливу «ззовні», оскільки вплинути на поведінку учасника «ззовні», його дії чи бездіяльність, без впливу на самого учасника неможливо. Тому, соціальний зв’язок окремо від інших елементів суспільних відносин, не може бути об’єктом злочину. Таку позицію підтримує зокрема Є. В. Лащук, який під соціальним зв’язком розуміє одну із форм обміну інформацією між суб’єктами соціального зв’язку [111, с. 40].

Отже, під соціальним зв’язком, на нашу думку, слід розуміти стійку, тривалу двосторонню взаємодію учасників, яка виникає з приводу реалізації їх потреб чи інтересів щодо предмета суспільних відносин і виражаються у діях, бездіяльності чи стані таких учасників. Саме таке розуміння соціального зв’язку і закладається нами в основу дослідження соціального зв’язку суспільних відносин, які є об’єктом кримінально-правової охорони честі та гідності особи.

Досліджуючи соціальний зв’язок суспільних відносин, які є об’єктом кримінально-правової охорони честі та гідності особи, слід зазначити, що такий зв’язок, як і соціальний зв’язок, будь-яких інших суспільних відносин, є двостороннім. Так, соціальний зв’язок повинен відображати взаємодію учасників, стосовно предмету суспільних відносин, а взаємодія, як така, можлива лише за умов двосторонності. Тобто за умов одночасної дії, бездіяльності чи стану (наявності ознак) учасників стосовно предмета суспільних відносин.

У контексті суспільних відносин, які є об’єктом кримінально-правової охорони честі та гідності особи, соціальний зв’язок полягає у наступному:

1) володіння фізичною особою правом на повагу до її честі та гідності;

2) не порушення іншими учасниками суспільних відносин (суспільством, його частиною чи формою організації, державою в особі державного апарата, фізичною чи юридичною особою) права фізичної особи на повагу до її честі та гідності.

Таким чином, бачимо, що з однієї сторони соціальний зв’язок полягає у тому, що фізична особа володіє правом на повагу до її честі та гідності, а з іншої – учасники суспільних відносин зобов’язані не порушувати таке право фізичної особи.

Продовжуючи дослідження соціального зв’язку суспільних відносин, які є об’єктом кримінально-правової охорони честі та гідності особи, слід детальніше розглянути кожен із його двосторонніх компонентів.

Так, на перший погляд здається, що під володінням фізичною особою правом на повагу до власної честі та гідності розуміється право фізичної особи вимагати від інших учасників суспільних відносин належної поведінки, яка виключає посягання на її честь та гідність (виключає приниження честі та гідності особи). Однак ми вважаємо, що володіння правом на повагу до честі та гідності особи, слід розглядати не як певну можливість, як стан самої фізичної особи.

 

 

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/138862.html

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.