Ідентифікація рівня задоволеності потреб зацікавлених сторін щодо доступності і якості медичної допомоги на базовому рівні

Одними із важливих елементів механізму державного регулювання  надання населенню медичної допомоги на базовому рівні є забезпечення доступності і якості послуг. При цьому доступність розуміється не лише як фізична можливість пацієнта отримати відповідну його потребам медичну послугу завдяки зручному місцю розташування, організації та часу обслуговування, а зрозумілість та ефективність порядку і процедур отримання послуг. Відповідність потребам зацікавлених сторін, модифікація стандартних послуг для задоволення потреб специфічних груп, повнота спектра послуг, надання мобільних і дистанційних послуг, позитивне і партнерське ставлення персоналу, дотримання стандартів послуг тощо – усе це складові забезпечення доступності якісних медичних послуг, що мають бути регламентовані з боку держави.

Зацікавлені сторони надання медичної допомоги – це окремі особи й організації, що залучені у процес надання медичної допомоги, або ті, чиї інтереси можуть позитивно чи негативно вплинути на результати надання медичної допомоги. Загалом, в аспекті нашого дослідження, можна виділити три категорії  зацікавлених сторін:

- основні зацікавлені сторони – це ті, від кого залежить, або хто може суттєво вплинути на доступність і якість медичної допомоги – органи державної влади та органи місцевого  самоврядування,  заклади охорони здоров’я, спеціалізовані підприємства та організації тощо;

- першочергові зацікавлені сторони – це  ті особи,  групи  осіб  чи  організації,  які  так  чи  інакше відчувають на собі результати медичної допомоги (позитивні або негативні) – пацієнти та медичні працівники;

- другорядні зацікавлені сторони – це всі інші особи чи інституції, які  можуть  мати опосередкований інтерес до надання медичної допомоги чи певну роль у її  реалізації – адміністративні працівники  медичних  закладів  та  управління охорони здоров’я,  представники  відповідних громадських організацій, постачальники лікарських засобів і медичного обладнання, транспортні служби, страхові організації тощо.  

Слід наголосити, що на  практиці  відмінність  між  типами зацікавлених  сторін  не  завжди  може  бути  чіткою, тобто вони частково можуть збігатися.

Аналіз, проведений у попередніх розділах, свідчить про певний рівень незадоволення сучасним станом медичної допомоги на базовому рівні, який висловлюють основні групи зацікавлених сторін: пацієнти, оскільки не одержують доступної і якісної медичної допомоги; медичні працівники, праця яких стала однією з найменш престижних і низькооплачуваних; держава, яка не зважаючи на збільшення бюджетного фінансування медичної галузі, не одержує ефективного результату від інвестованих ресурсів. 

На основі аналізу нормативно-правової бази, фондових матеріалів та статистичних джерел, нами було виявлено інституційну проблему низької ефективності механізму державного регулювання надання населенню медичних послуг на базовому рівні – труднощі виконання управліннями (департаментами) охорони здоров’я окремих функцій на базовому рівні. Також, проблемними є питання недостатності і неефективності ресурсного забезпечення медичної допомоги на базовому рівні та низького рівня розвитку інфраструктури (діапазон медичних установ, страхові організації, наявність достатньої кількості громадського транспорту тощо). Зазначені причини істотно впливають на ефективність організації медичної допомоги на базовому рівні та її доступність і якість. 

Але, для отримання комплексної оцінки ефективності механізму державного регулювання надання населенню медичної допомоги на базовому рівні важливим є виявлення очікувань та межі задоволення потреб у медичних послугах першочергових зацікавлених сторін – мешканців сільських населених пунктів. Саме ця інформація для органів влади є індикатором соціальних потреб й інтересів, які треба знати, враховувати й задовольняти.

Під доступністю медичної допомоги у межах нашого дослідження ми розуміємо забезпечення безперешкодного доступу до тих чи інших медичних послуг для всіх зацікавлених осіб, які потребують таких послуг, тобто відсутність територіальних, транспортних, інформаційних,  організаційних,  фінансових, культурних  та  будь-яких  інших  об’єктивних  перешкод, які заважають клієнтам отримати ці послуги.

Для виявлення проблем забезпечення доступності якісної медичної допомоги населенню на базовому рівні нами застосовано метод анкетування мешканців сільського адміністративного району та метод оцінок експертів. З цією метою розроблено анкету громадянина – жителя селища чи села та анкету експерта з питань доступності медичної допомоги, які містять найважливіші параметри інфраструктурної, ресурсної, територіальної, економічної доступності медичної допомоги, питання щодо ролі органів державної влади й органів місцевого самоврядування в її забезпеченні  та основні причини, які впливають на ці параметри, що виділені з літературних джерел за допомогою                    контент-аналізу (додатки Н, П).

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/85539.html