Допомоги у зв’язку із малозабезпеченістю є важливим чинником соціального захисту громадян України. Однак в теорії права їм не приділяється достатньої уваги. Науковців тут найбільше приваблюють поняття та класифікація допомог за правом соціального забезпечення, які співвідносяться із допомогами малозабезпеченим особам як ціле і його частина. А разом з тим з’ясування останніх має важливе наукове та практичне значення, адже відомо, що допомоги у зв’язку із малозабезпеченістю є найбільш ефективною формою підтримання життєвого рівня громадян в умовах ринку.

Отож не виникає сумнівів у необхідності з’ясування поняття допомог малозабезпеченим особам. Щоправда дослідження цього питання має ґрунтуватись на визначенні соціальних допомог, ознаки якого характеризують усі види допомог, зокрема й малозабезпеченим особам. Тому існують усі підстави аби детальніше зупинитись на цьому питанні докладніше.

Свого часу В. С. Андрєєв писав, що допомоги – це всі інші (крім пенсій) грошові виплати з фондів для непрацездатних, які надаються громадянам у встановлених законом випадках [75, с. 237]¹. Р. І. Іванова визначає  соціальні допомоги  як  грошові періодичні виплати,  що надаються

¹ [75] Андреев В. С. Право социального обеспечения в СССР : учебн. [для вузов по спец.

«Правоведение»] / В. С. Андреев. – 3-е изд., доп. и перераб. – Москва : Юрид. лит., 1987. – С. 237.

державою з компенсаційною  чи  іншою  метою  [76, с. 154]¹.  Натомість  І.  В. Гущін вважав, що допомоги є одноразовими або щомісячними грошовими виплатами аліментарного характеру громадянам та їх сім’ям коштом держави у зв’язку з тимчасовою неможливістю виконувати трудову функцію через хворобу, вагітність та пологи, необхідністю перекваліфікації  та протезування, покриттям або відновленням видатків громадянам, які зумовлені народженням, багатодітністю, малозабезпеченістю сім’ї, статусом одинокої матері, а також у зв’язку з необхідністю надання громадянам засобів для існування [77, с. 43-44]².

Отже допомогами за правом соціального забезпечення вважаються:

• державні періодичні виплати соціально – аліментарного характеру;
• вони надаються з компенсаційною та іншою метою;
• підстави та умови їх надання закріплені законодавством й зумовлені тимчасовою неможливістю виконувати трудову функцію та необхідністю надання громадянам засобів до існування.

Усе це ознаки, які характеризують соціальні допомоги, і з якими, принагідно зауважимо, погоджуються й деякі вітчизняні вчені фахівці у галузі соціального захисту. Так В. М. Андріїв допомогами називає гарантовані та врегульовані нормами права одноразові та періодичні виплати соціально-аліментарного характеру, які в силу тих чи інших соціальних випадків потребують їх, незалежно від наявності у них будь-яких інших джерел доходу [78, с. 116-117]³. Зважаючи на це може видатись, що допомоги й надалі залишаються державними періодичними виплатами аліментарного характеру. Однак це вже не так, оскільки теорія аліментарності, яку

¹ [76] Иванова Р. И. Правоотношение по социальному обеспечению в СССР : [монография] / Р. И. Иванова. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1986. – С. 154.

²  [77]  Гущин  И. В.  Советское  право  социального  обеспечения  :  вопросы   теории  /   И. В. Гущин. – Минск : Наука и техника, 1982. – С. 43-44.

³ [78] Андріїв В. М. Значення трудового стажу у призначенні допомог / В. М. Андріїв // Проблеми права : наук.-практ. зб. / [за ред. канд. юрид. наук, доц. Я.І. Безуглої]. – Вип. 1. – Чернігів : Юрист, 1997. – С. 116-117.