У нас уже 87435 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Поняття та види державної соціальної допомоги малозабезпеченим особам в Україні

Допомоги у зв’язку із малозабезпеченістю є важливим чинником соціального захисту громадян України. Однак в теорії права їм не приділяється достатньої уваги. Науковців тут найбільше приваблюють поняття та класифікація допомог за правом соціального забезпечення, які співвідносяться із допомогами малозабезпеченим особам як ціле і його частина. А разом з тим з’ясування останніх має важливе наукове та практичне значення, адже відомо, що допомоги у зв’язку із малозабезпеченістю є найбільш ефективною формою підтримання життєвого рівня громадян в умовах ринку.

Отож не виникає сумнівів у необхідності з’ясування поняття допомог малозабезпеченим особам. Щоправда дослідження цього питання має ґрунтуватись на визначенні соціальних допомог, ознаки якого характеризують усі види допомог, зокрема й малозабезпеченим особам. Тому існують усі підстави аби детальніше зупинитись на цьому питанні докладніше.

Свого часу В. С. Андрєєв писав, що допомоги – це всі інші (крім пенсій) грошові виплати з фондів для непрацездатних, які надаються громадянам у встановлених законом випадках [75, с. 237]1. Р. І. Іванова визначає  соціальні допомоги  як  грошові періодичні виплати,  що надаються

 

 

 

 

 
 
 

 

1 [75] Андреев В. С. Право социального обеспечения в СССР : учебн. [для вузов по спец.

«Правоведение»] / В. С. Андреев. – 3-е изд., доп. и перераб. – Москва : Юрид. лит., 1987. – С. 237.

 

державою з компенсаційною  чи  іншою  метою  [76, с. 154]1.  Натомість  І.  В. Гущін вважав, що допомоги є одноразовими або щомісячними грошовими виплатами аліментарного характеру громадянам та їх сім’ям коштом держави у зв’язку з тимчасовою неможливістю виконувати трудову функцію через хворобу, вагітність та пологи, необхідністю перекваліфікації  та протезування, покриттям або відновленням видатків громадянам, які зумовлені народженням, багатодітністю, малозабезпеченістю сім’ї, статусом одинокої матері, а також у зв’язку з необхідністю надання громадянам засобів для існування [77, с. 43-44]2.

Отже допомогами за правом соціального забезпечення вважаються:

  • державні періодичні виплати соціально – аліментарного характеру;
  • вони надаються з компенсаційною та іншою метою;
  • підстави та умови їх надання закріплені законодавством й зумовлені тимчасовою неможливістю виконувати трудову функцію та необхідністю надання громадянам засобів до існування.

Усе це ознаки, які характеризують соціальні допомоги, і з якими, принагідно зауважимо, погоджуються й деякі вітчизняні вчені фахівці у галузі соціального захисту. Так В. М. Андріїв допомогами називає гарантовані та врегульовані нормами права одноразові та періодичні виплати соціально-аліментарного характеру, які в силу тих чи інших соціальних випадків потребують їх, незалежно від наявності у них будь-яких інших джерел доходу [78, с. 116-117]3. Зважаючи на це може видатись, що допомоги й надалі залишаються державними періодичними виплатами аліментарного характеру. Однак це вже не так, оскільки теорія аліментарності, яку

 

 

 
 
 

 

1 [76] Иванова Р. И. Правоотношение по социальному обеспечению в СССР : [монография] / Р. И. Иванова. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1986. – С. 154.

2  [77]  Гущин  И. В.  Советское  право  социального  обеспечения  :  вопросы   теории  /   И. В. Гущин. – Минск : Наука и техника, 1982. – С. 43-44.

3 [78] Андріїв В. М. Значення трудового стажу у призначенні допомог / В. М. Андріїв // Проблеми права : наук.-практ. зб. / [за ред. канд. юрид. наук, доц. Я.І. Безуглої]. – Вип. 1. – Чернігів : Юрист, 1997. – С. 116-117.

 

сповідували більшість фахівців у царині соціального захисту, втратила в умовах ринку своє значення.

Аби переконатись у цьому звернемось до визначення соціальної аліментарності. Це питання не оминули увагою багато відомих вчених фахівців  права  соціального  забезпечення.   Зокрема   Р.   І. Іванова   та   В. О. Тарасова, визначають соціальну аліментарність як спосіб надання усіх видів соціального забезпечення й обслуговування на справедливій основі, в об’ємі нормального життєвого стандарту, який склався у державі, безоплатно, безеквівалентно, а не в обмін за працю, без застосування договірних засад з фонду соціального забезпечення [79, с. 133-134]1.

Отже, основою теорії аліментарності є принцип розподілу фондів соціального захисту, який передбачає надання всіх видів забезпечення, зокрема й допомог, на безоплатній, безеквівалентній основі. Таким чином, фонди виступали економічною основою соціального захисту, у них акумулювалися кошти на забезпечення непрацездатних осіб. Однак самостійно вони ніколи не існували, оскільки не мали власної організаційної структури і вважались частиною державного бюджету [80, с. 161]2. Тому справедливим буде висновок, що усі без винятку допомоги надавались фактично коштом державного бюджету.

 

 

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/532257.html

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.