Аналіз досліджень формування і розвитку в особистості образу “Я-майбутній професіонал”

Уведення поняття образ “Я” до предмету досліджень проблеми формування і розвитку особистості істотно вплинуло на дослідницькі пошуки вітчизняних вчених у галузі професійного самовизначення і професійного розвитку людини. Впродовж останнього десятиріччя такі пошуки групуються навколо проблеми становлення професіоналізму людини, ядром структури якого виступає образ “Я-професіонал”, який забезпечує суб’єктивно-оцінне й індивідуально-вибіркове ставлення індивіда самого до себе як суб’єкта професійної діяльності. Тому в цьому підрозділі розкриємо результати досліджень, у яких, завдяки сформованому образу “Я-професіонал”, особистість вибудовує й гармонізує ставлення до себе як професіонала та до світу професійної праці.

Проблема “професії”, “професіонала” і “професіоналізму” впродовж багатьох років є однією з найбільш актуальних у дослідженнях педагогів, соціологів, психологів, медиків і економістів. І це не випадково. Адже вчені і практики намагаються віднайти якісні характеристики знаходження людиною себе у світі професій, виборі такої однієї з них, у якій особистість виявить свої здібності та реалізує власну програму життєдіяльності. Вперше виокремлення в якості спеціального предмета дослідження категорій “професіонал” і “професіоналізм” людини відбулося в середині 50-х років 20 ст. у психології праці. Пов’язане це було з суттєвими змінами в змісті та специфіці професій в авiацiйній, інженерній, військовій та операторській сферах професійної праці людини.

Так, наприклад, в окремих професіях типу “людина-техніка” предметом праці стає інформація, отримана з датчиків і приладів, а засоби виробництва й безпосередній виробничий процес, який традиційно перебував у межах органів сприймання фахівця, перемістилися в середовище, відділене від нього пультом або ж системою керування. До таких професій належала, передусім, професія оператора, ефективність праці якого залежала від точності прийому та швидкості переробки великого об’єму інформації, адекватної реакції на неї в умовах складних автоматизованих систем управління виробничим процесом і т.д. Специфічні особливості професійної діяльності людини з’явилися також у професіях, пов’язаних з освоєнням космосу. Їх ознаками стали екстремальність ситуації космічного польоту, надзвукові швидкості, складність і відповідальність завдань, виконання виробничих функцій умовах невагомості, просторова та сенсорна ізоляція тощо.

Для забезпечення високої працездатності фахівця, ефективності його професійної діяльності з одночасним збереження здоров’я в означених нами вище специфічних умовах актуальними й особливо значущими стають дослідження проблем, пов’язаних з образом сприймання. Специфікою таких образів було те, що вони формувалися в невагомості, сенсорної ізоляції та просторовій напруженості під впливом специфічного психічного самопочуття – порушення традиційних функцій перцептивних образів сприймання, як регуляторів оперативного виконання виробничих функцій. У дослідженнях сприймання, в означених вище видах професійної праці людини, вчені (А Бодальов [21; 22], Є. Климов [96], Б. Ломов [70], К. Платонов [170], Б. Теплов [219,]) приходять до висновку, що первинний цілісний образ, характеристиками якого традиційно вважалися предметність і детермінованість об’єктивними характеристиками предметів, має суб’єктну обумовленість, яка розкриває індивідуальну природу і специфіку його сприйняття – активність і вибірковість [96, с. 19].

Узагальнення отриманих численних експериментальних результатів впливу оперативного образу на ефективність професійної праці людини приводить до того, що первинний цілісний образ сприймання людиною предмету (діяльності) розглядається як сукупність процесів, які забезпечують їй суб’єктивне, пристрасне й разом з тим адекватне відображення дійсності. Формування такого образу сприймання є результатом здійснених суб’єктом активних перцептивних дій і операцій, які змінюють одна одну [96, с. 19].

Означені вище висновки, до яких експериментальним шляхом приходять учені в процесі дослідження проблем професійної діяльності людини, у яких предметом стають образи дій і образи предметів (засоби виробництва), на нашу думку, і виступили початком систематичного вивчення сутності та місця образу “Я” особистості у професійній діяльності людини й необхідності його формування та розвитку.

Крім того, незважаючи на окремі ґрунтовні дослідження образу “Я” людини лише у незначному переліку професій, такий підхід виявився неефективним під час перенесення отриманих результатів у процес вивчення специфіки інших професій і, передусім, професій гуманітарної сфери. Проблема вивчення таких професій пов’язана, як доводить А. Фонарьов [231], з “внутрішньою складністю” діяльності, яка приховується під нібито “зовнішньою простотою”. Особливо, наголошує вчений, це стосується тих професій, які передбачають міжособистісні стосунки і постійне спілкування. У таких професіях, як правило, мета діяльності й її продукт жорстко не задані, тому проаналізувати і розкрити внутрішню специфіку діяльності на основі суб’єктивних міркувань фахівців не вдається [231].

Підкреслимо, наголошення А. Фонарьовим [231] на необхідності розкриття внутрішньої специфіки професійної діяльності людини на основі її суб’єктивних міркувань спричинене тим, що формування образів професійної діяльності в авiацiйній, військовій, інженерній та операторській сфері професійної праці здійснювалося на основі самозвітів висококваліфікованих спеціалістів, експертного оцінювання та спостереженням за процесом праці. Тобто спочатку вивчалася професійна діяльність і на цій основі виділялися домінуючі професійно важливі якості, які б мали забезпечити успішне виконання професійних завдань. Отримані результати покладалися в основу відбору та підготовки майбутніх професіоналів.

Звичайно, результати системного аналізу окремих професій (Є. Климов [96], К. Платонов [170] Б. Теплов [219]) виявилися надзвичайно важливими для розуміння сутності та значущості образу “Я” для становлення професіоналізму особистості. Проте під час виділення професійно важливих якостей фахівця вчені зосереджувалися, передусім, на фіксації зрушень у свідомості особистості, які задавалися зовнішніми умовами. Проблема образу “Я-професіонал”, за умов визначення причинно-наслідкових детермінант професійного розвитку людини, перебувала лише у межах категорії свідомість, завдяки якій кількісні й якісні професійні характеристики в окремих професіях (авіаційна, інженерна, військова, операторська сфера) вирішувалися організованою системою відбору та тренування. Наголосимо, саме тренування, оскільки оперативне реагування на певні виробничі ситуації вирішувалося за рахунок формування у фахівця образів можливих відповідей-реакцій на визначені заздалегідь виробничі ситуації (послідовність дій оператора в аварійній ситуації, орієнтація в просторі за показниками приладів в умовах сенсорної ізоляції тощо).

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/528298.html