Аналіз результатів констатувального експерименту

Розроблення структури образу “Я-майбутній професіонал” старшокласника, визначення його критеріїв, показників і підібраний діагностичний інструментарій дозволили нам експериментально визначити рівні їх сформованості в учнів старшої профільної школи й обґрунтувати необхідність удосконалення змісту та педагогічних засобів формування в них суб’єктивно-оцінних та індивідуально-вибіркових ставлень до самого себе як майбутнього професіонала і свого місця в майбутньому професійному середовищі, в якому їм доведеться професійно зростати. Тому в цьому підрозділі дисертації будуть розкриті й проаналізовані результати проведеного нами на базі загальноосвітніх шкіл констатувального експерименту, яким було охоплено 284 старшокласники. Під час дослідження нами були використані діагностичні методи цілеспрямованого спостереження за учнями, аналіз результатів їх діяльності, інтерв’ю, бесіда та анкетування. Для узагальнення здобутих результатів використовувалися контент-аналіз і методи статистичної обробки експериментальних даних.

Аналіз констатувальних результатів буде висвітлено в такій логічній послідовності: сформованість в учнів старшої школи складових структури ОЯМП (тут і далі образ “Я-майбутній професіонал”) – оцінка загального рівня розвитку в кожного старшокласника досліджуваного внутрішньо особистісного новоутворення – характеристика рівнів сформованості в сучасних учнів профільної школи образу “Я-майбутній професіонал” – обґрунтування необхідності удосконалення змісту та педагогічних засобів формування суб’єктивно-ціннісних та індивідуально-вибіркових ставлень учня до самого себе як майбутнього професіонала і свого місця в майбутньому професійному середовищі, в якому вони досягнуть професійного зростання.

Аналіз здобутих нами результатів констатувального експерименту розпочнемо з характеристики сформованості в учнів старшої школи системи знань про майбутню професію та способи дій у ній, отриманих за допомогою розробленої “Анкети дослідження сформованості в старшокласників образу “Я-майбутній професіонал” (див. дод. А. 1). Узагальнення і систематизації відповідей старшокласників на 1 – 6 запитання анкети дало нам змогу розподілити загальну кількість учасників експерименту (284 особи) на три групи, які ми виокремили залежно від їх навчання в сільській місцевості (43 учні), в умовах невеликого міста (137 юнаків і дівчат) та потужного промислового центру (104 старшокласника). Такий розподіл результатів був потрібен для з’ясування можливого впливу об’єктивних і незалежних від школяра профорієнтаційних факторів (засоби масової інформації, професійна діяльність батьків і знайомих дорослих тощо), які домінували у середовищі її життєдіяльності. Якраз виявлені специфічні особливості впливу близького оточення старшокласника й можливості його доступу до необхідної професіографічної інформації, які істотно впливають на ступінь домагань у майбутній професії, й визначають рівень сформованості пізнавально-рефлексивного компоненту образу “Я-майбутній професіонал”. Зважаючи на це ми й аналізували діагностичні результати окремо для кожної групи старшокласників залежно від середовища їх життєдіяльності.

Зазначимо, що анкетування проводилося в другій половині навчального року, тобто перед закінченням навчання в загальноосвітній середній школі. На час проведення експерименту вік учнів 11 класу відповідав ранній юності (16 – 17 років), а їх розподіл залежно від статі виявився майже однаковим, тому результати залежно від статі старшокласника нами не ранжувалися. Розпочнемо з представлення у таблиці 2. 2 здобутих нами результатів на відповідь анкети №8 (“Чи обрали ви майбутню професію?”), які ми згрупували за такими ознаками: “так”, “лише професійний навчальний заклад”, “ні”.

Узагальнені результати (див. табл. 2. 2) засвідчили той факт, що на час проведення опитування 22,76 % старшокласників обрали майбутню професію. При цьому нами були віднесені до цієї групи лише ті учні, які також обґрунтовано відповіли на запитання № 9 анкери (“Чому Ви хочете обрати саме цю професію?”) та № 15 (“Які на Ваш погляд необхідні знання та вміння будуть потрібні у Вашій майбутній професії?”). Поєднання відповідей на запитання № 8, № 9 та № 15, на нашу думку, свідчить не лише про диференціацію ставлення учня до різних професій, а й обґрунтовану зосередженість на одній з них, яка базується не лише на її зовнішніх ознаках, а й також на сформованій системі знань про неї. Оскільки стандартизованих відповідей на це запитання ми не пропонували, то за допомогою контент-аналізу нами були диференційовані відповіді залежно від рівня та глибини відповіді кожного учасника анкетування. Таким чином, виявилося, що майбутню професію обрали 22,76 % старшокласників, лише вищий навчальний заклад для продовження освіти 45,96 % опитаних, а 31,27 % юнаків і дівчат не визначилися взагалі.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/528298.html