У нас уже 117538 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Організаційно-педагогічні умови реалізації моделі формування дослідницької компетентності

Ефективна реалізація сучасних освітніх завдань і, зокрема, професійних компетентностей майбутніх учителів початкової школи вимагає створення відповідних організаційно-педагогічних умов реалізації розробленої і обґрунтованої (п. 2. 1.) структурно-функціональної моделі.

В основу дослідження покладено гіпотезу, згідно з якою формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів буде ефективним якщо: виходити з розуміння дослідницької компетентності як інтегрованої якості особистості, що цілісно розвивається на протязі всього процесу навчання у виші, а складну структуру дослідницької компетентності розглядати в єдності і взаємозв’язку її ціннісно-мотиваційного, когнітивного, змістово-діяльнісного, комунікативного і рефлексивного компонентів; реалізувати у моделюванні процесу професійної підготовки компетентнісний, синергетичний, особистісно орієнтований підходи, що є необхідним для організації професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів; забезпечити якість професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, підтримуючи мотивацію на придбання і якісне формування загальнопедагогічних і дослідницьких знань, умінь та навичок а також їх трансформацію в науково-дослідницьку діяльність; залежно від провідної форми діяльності практично реалізовувати ієрархічні взаємозв’язки методів, засобів і педагогічних умов для різних рівнів сформованості дослідницької компетентності (високого, середнього, низького), що дозволить формулювати і здійснювати індивідуальні освітні траєкторії формування дослідницької компетентності; належним чином буде організовано і проведено педагогічний моніторинг процесу формування дослідницької компетентності та своєчасна його корекція.

Слід підкреслити, що сама структурно-функціональна модель є провідною умовою формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя початкових класів, а перераховані у гіпотезі умови чітко обговорені під час її обґрунтування.

Однак, як показують результати теоретичного і практичного аналізу порушеної проблеми, висунуті організаційно-педагогічні умови слід доповнити такими, як:

  • залучення студентів до самостійної пізнавальної і практичної діяльності інтеграційного характеру, що є особистісно значущою для конкретного студента і має освітній результат (науково-дослідний продукт);
  • створення у студентів цільової установки на оволодіння комплексом умінь і навичок самоосвітньої і науково-творчої діяльності;
  • патронат процесу формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів, зокрема, реалізації фасилітаторства як нової форми кураторства у вищому навчальному закладі, що дозволить прояв свободи вибору, тобто реалізацію суб’єктної позиції студента;
  • паритетність дослідницьких позицій викладач-студент, студент-студент, готовність до спільної роботи заради досягнення поставленої мети у інформаційно-освітньому середовищі вишу.

На нашу думку, ще однією з важливих умов є керованість процесом формування дослідницької компетентності майбутніх учителів початкових класів в умовах професійної освіти. Аналіз різних точок зору дозволяє стверджувати, що «управління» – це процес, у результаті якого суб’єктами управління здійснюється цілеспрямована діяльність із створення необхідних умов для досягнення поставлених цілей. У той же час, аналіз різних тлумачень поняття «управління якістю освіти» дозволяє констатувати, що центральне місце в управлінні якістю освіти відводиться створенню умов, що позитивно впливають на якість освітнього процесу і приводять до досягнення поставленої мети. Забезпечити створення вказаних умов можливо на основі здійснення суб’єктами управління різних видів управлінської діяльності.

Як відомо, ефективне управління якістю освітнього процесу у вищому навчальному закладі, в нашому випадку на рівні педагогічного факультету і відповідних кафедр, можливо тільки на основі раціональних управлінських рішень, підставою для вибору яких є об’єктивна інформація про стан якості освітнього процесу, отримана за допомогою оцінювання його основних характеристик. Оскільки в нашому дослідженні якість сформованості дослідницької компетентності розглядається з позиції співвідношення мети, процесу і результату, вважаємо, що ефективне управління цією якістю має бути засноване на оцінці як процесуальних, так і результативних характеристик.

У дослідженні нами враховані: планово-прогностична, мотиваційно-цільова, організаційно-виконавська, контрольно-діагностична, інформаційно-аналітична і регулятивно-коректувальна функції управління, реалізація яких у заданій послідовності має важливе значення і обумовлена логікою розуміння якості освітнього процесу як співвідношення його мети (що досягається), процесу (умов, створених для досягнення мети) і результату (засоби досягнення мети), де основним параметром виступає здатність задовольняти запити різних зацікавлених сторін (працедавців, студентів, викладачів та ін.). Ігнорування будь-якої з означених функцій призведе до втрати функціональної єдності і значущості процесу управління для підвищення якості сформованості дослідницької компетентності майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної освіти.

У дослідженні нами враховано твердження, що якість процесу професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, зокрема якість формування дослідницької компетентності, підвищується, перш за все, за рахунок уміння викладачів гнучко реагувати на нестандартні ситуації, реалізувати навички рефлексії, використовувати інноваційні технології, інтегрувати інформацію про педагогічні, психологічні, управлінські, правові процеси, уміння досліджувати проблему, мати свій стиль керівництва, уміння прогнозувати нові педагогічні ідеї, створювати оригінальні моделі освітнього процесу та ін.

Тому для характеристики педагогічної майстерності викладача в процесі його діяльності можна рекомендувати розроблені Л. Перміновою критерії показників середньої успішності студентів у даного викладача (високий показник, оцінка за екзамен, курсову роботу, створення проекту, моделі тощо під керівництвом викладача); науковість викладання навчального предмета; повнота висвітлення навчального предмета; використання активних форм навчання; наявність публікацій навчально-методичного характеру (навчально-методична продуктивність викладача); відгуки студентів про навчально-виховну діяльність викладача (за спеціальною анкетою). Мета – визначити якість сформованості дослідної компетентності студентів.

 

 

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/40453.html

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.