У нас уже 120853 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Поняття « ставлення » у психологічній науці

Проблема ставлень залишається однією з найактуальніших у сучасній психологічній науці. Різні підходи до розгляду даної проблеми висвітлені в працях К. О. Абульханової-Славської, Б. Г. Ананьєва, Л. І. Божович, О. О. Бодальова, О. Ф. Лазурського, Б. Ф. Ломова, В. С. Мерліна, В. М. М’ясищева, Ю. О. Приходько, С. Л. Рубінштейна та ін.

Вперше проблема психологічних ставлень людини в структурі її особистості була виділена і охарактеризована О. Ф. Лазурським [66-68]. Вчений зазначав: « Індивідуальність людини визначається не лише своєрідністю її внутрішніх психічних функцій … , а й значною мірою її ставленням до оточуючих явищ » [66, с. 2]. Систему ставлень особистості до навколишнього світу він відносив до такої особистісної підструктури як екзопсихіка.

О. Ф. Лазурський виявив одну з найважливіших закономірностей характеротворення, що тісно пов’язана із ставленнями особистості, а саме — психологічні ставлення особистості переходять в якості її характеру. Ставлення до діяльності, до інших людей, до соціуму розглядались ним як провідні під час становлення характеру індивіда.

Концепція ставлень особистості, висунута О. Ф. Лазурським, надалі була розроблена В. М. М’ясищевим [102; 103]. Згідно з даною концепцією, індивідуальна система суб’єктивно-оцінних, свідомо вибіркових ставлень людини до оточуючої дійсності, що є інтеріоризованим досвідом взаємин з іншими людьми у соціумі, виступає психологічним ядром особистості [131]. Ставлення, на думку В. М. М’ясищева, є основною психологічною категорією, оскільки особистість — це складна система ставлень людини. Вчений пише: « Психологічні ставлення людини в розгорнутому вигляді являють цілісну систему індивідуальних, вибіркових свідомих зв’язків особистості з різними сторонами об’єктивної дійсності » [103, с. 111].

В. М. М’ясищев зауважував, що необхідною передумовою виникнення ставлення є наявність суб’єкта та об’єкта ставлення. Сутністю об’єкта ставлення і його значущістю для суб’єкта ставлення зумовлюється вибірковість ставлення [102; 103]. Вибірковість ставлень людини проявляється в її позитивних чи негативних емоціях та оцінках. Вибіркові ставлення особистості вирізняються своєю складністю і багатогранністю. Однак, завдяки накопиченому людиною досвіду такі ставлення утворюють внутрішньо пов’язану, хоча дещо суперечливу, індивідуальну ієрархічну систему [104]. Ставлення особистості характеризуються цілісністю та усвідомленістю, адже у них відображається позиція людини в цілому [102; 103].

С. Л. Рубінштейн, досліджуючи проблеми психіки та діяльності, звертав увагу на те, що ставленням людини до іншої людини та до оточуючого її світу пояснюється природа людського вчинку. Ставлення людини складає внутрішній зміст вчинку, що виражається в її мотивах і цілях. « Ставлення людини до оточуючого, що виражається в мотивах, виявляючись в діях, в її справах і вчинках, через них закріплюється і, стаючи звичним, переходить у відносно стійкі риси або якості характеру », — пише С. Л. Рубінштейн [141, с. 622].

Думки про те, що ставлення виявляються в діях суб’єкта, дотримується й В. М. М’ясищев. Він зазначає: « Ставлення людини являють її свідомий вибірковий психологічний зв’язок з різноманітними сторонами об’єктивної дійсності, що ґрунтується на досвіді, та виражається в її діях, реакціях і переживаннях » [104, с. 206].

Можна виділити такі напрямки теоретико-експериментального дослідження проблеми « ставлення » у психологічній науці:

а) розкриття психологічного змісту поняття « ставлення » особистості ( Б. Г. Ананьєв [10], О. О. Бодальов [19; 131], О. Ф. Лазурський [66-68], Б. Ф. Ломов [83-85], В. С. Мерлін [95; 96], В. М. М’ясищев [102; 103], С. Л. Рубінштейн [141] та ін. );

б) види ставлень ( К. О. Абульханова-Славська [3], Б. Г. Ананьєв [10], О. О. Бодальов [19; 131], О. Ф. Лазурський [66-68], В. М. М’ясищев [102; 103], С. Л. Рубінштейн [141] та ін. );

в) структура ставлення і психологічна характеристика його компонентів ( Л. І. Божович [21; 53], В. М. М’ясищев [102; 103] та ін. );

г) параметри ставлень ( Б. Ф. Ломов [83-85], В. М. М’ясищев [102; 103] та ін. );

ґ) функції « ставлень » в різних видах діяльності та активності людини ( В. С. Мерлін [95; 96] та ін. );

д) вікова динаміка розвитку ставлень особистості ( Ю. Ф. Акименко [4], І. О. Лапченко [69], І. Д. Поспєлова [124], Ю. О. Приходько [125] та ін. ).

Дослідники проблеми ставлень розрізняють поняття « психічні ставлення » та « психологічні ставлення ». В. М. М’ясищев під « психічними ставленнями » розумів переживання суб’єктом відповідних емоцій ( позитивних чи негативних ) внаслідок мимовільного реагування на які-небудь впливи з боку оточуючого середовища чи властивості об’єктів відображення [102; 103].

Розкриваючи природу психічного, С. Л. Рубінштейн [141] другою суттєвою ознакою психічного називав ставлення індивіда, суб’єкта до об’єкта, що є незалежним від психіки, визначаючи тим самим психічні ставлення.

Таким чином, характерною ознакою психічних ставлень є мимовільність. Завдяки психічним ставленням процес пізнавальної діяльності індивіда стає певним чином емоційно забарвленим. Психічні ставлення виконують регулюючу роль у процесі взаємодії суб’єкта з об’єктом. Так, суб’єкт може намагатися уникати взаємодії з яким-небудь об’єктом, або ж, на противагу, прагнути до взаємодії з ним. Ефективність діяльності індивіда залежить від якісної характеристики психічних ставлень, тобто від їх модальності. В. М. М’ясищев виділяє позитивну, нейтральну, амбівалентну та негативну модальності психічних ставлень, що відповідно, підвищують чи знижують результативність діяльності людини.

Доречно зауважити, що оскільки ставлення розглядаються як одна із сторін психічного життя індивіда, то як феномен психіки, ставлення є досить динамічними. В зв’язку із згаданим вище, Р. П. Гурова визначає ставлення як динамічний процес, що змінюється внаслідок впливу різноманітних факторів і неможливий без наявності постійного взаємозв’язку між суб’єктом та об’єктом ставлення. Кінцевим результатом такого змінювання є стійке свідоме ставлення особистості [119].

Психологічні ставлення, на відміну від психічних ставлень, вирізняються довільністю, усвідомленістю. Якщо психічні ставлення супроводжують процеси чуттєвого пізнання, то психологічні ставлення виявляються на другому ступені пізнання — абстрактно-теоретичного мислення. Тобто, психологічні ставлення притаманні людині [102; 103].

Виходячи з теми дослідження, особливий інтерес для нас являють психологічні ставлення, ґрунтовний теоретичний аналіз яких представлено далі.

У контексті дослідження проблем психології особистості В. С. Мерлін також розкривав сутність поняття « ставлення ». На думку дослідника, процес ставлення вирізняється серед інших психічних процесів, оскільки ставлення особистості розкривають свідомість в цілому, а не лише її окремі сторони. У ставленнях особистості відображаються узагальнені ставлення до певних значущих об’єктів і сторін дійсності. Завдяки стійкості власних активних ставлень особистість здатна досягати поставлених цілей [95; 96].

Л. І. Божович, характеризуючи поняття « ставлення », акцентує увагу на суб’єктивності ставлень. Суб’єктивне ставлення особистості визначається потребами, мотивами, якостями особистості і т. і., що сформовані попередньо в умовах виховання та життєдіяльності людини. Появу і розвиток ставлень дослідниця пов’язує із процесом задоволення потреб. Так, ставлення особистості змінюються після задоволення її потреб [21; 22].

Із суб’єктивності ставлень виходить і Б. Ф. Ломов, вживаючи термін « суб’єктивні ставлення особистості ». Під таким терміном він розуміє приналежність ставлень особистості як суб’єкту. В контексті концепції ставлень особистості, суб’єктивні ставлення дослідник називає інтегральною особистісною характеристикою. Основним джерелом розвитку суб’єктивних ставлень виступає інтеграція життєвого досвіду людини. Суб’єктивні ставлення особистості визначають стиль її поведінки. Тобто, проаналізувавши вчинки людини можна зробити висновки про її суб’єктивні ставлення [83-85].

На думку О. О. Бодальова, усі складові психіки людини певним чином пов’язані зі ставленнями. Особливості сприймання особистістю об’єктів оточуючої дійсності, характер переживань, поведінкової діяльності обумовлюється системою її ставлень [131]. Вчений відносить ставлення людини до групи психологічних утворень у структурі особистості, що спонукають її поведінку [19].

У руслі концепції ставлень особистості трактує поняття « ставлення » й сучасна українська дослідниця Ю. О. Приходько. Ставлення — це « суб’єктивний вибірковий зв’язок людини зі значущими для неї об’єктами навколишньої дійсності, який базується на її індивідуальному досвіді взаємодії з ними » [125, с. 37]. Визначаючи поняття «ставлення», вона акцентує увагу на значущих об’єктах навколишньої дійсності та індивідуальному досвіді взаємодії людини з такими об’єктами.

Психологічний зміст феномену «ставлення» розкривають види особистісних ставлень, що характеризуються предметністю та не існують без значущого об’єкта. За допомогою психологічних ставлень виражаються якості явищ життя, розкривається спрямованість особистості [158].

О. Ф. Лазурський [66-68], розробляючи класифікацію особистостей, виокремив 15 груп ставлень людини до різноманітних об’єктів — до цінностей, до суспільства, до явищ природи та ін. До таких груп він, передусім, відносив ставлення особистості до держави, соціальної групи, сім’ї, інших людей, самої себе, моральних норм, права, світогляду, релігії, мистецтва, природи, тварин, речей, власності, праці, матеріального добробуту. Суб’єктом усіх вище перерахованих ставлень виступає особистість.

Різноманіття ставлень та взаємозв’язки між ними розкривають не лише цілісність, а й суперечності особистості. Структурна інтеграція психологічних ставлень особистості становить її характер [10].

Водночас, система ставлень людини до різноманітних об’єктів навколишнього світу, як слушно зазначав В. М. М’ясищев [102], характеризує її передусім, як особистість. Провідним ставленням, що визначає особистість, виступає її ставлення до інших людей, тобто взаємини з іншими людьми. Важливого значення вчений також надавав ставленням людини до себе самої та ставленням до предметів навколишнього світу.

 

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/451856.html

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.