У нас уже 120853 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Вікові особливості ставлення молодших школярів до учбової діяльності

Результати теоретико-експериментальних досліджень проблеми ставлення особистості виступили засадами для вивчення ставлення молодших школярів до учбової діяльності.

Сформоване позитивне ставлення до школи, учбової діяльності, пізнання є важливими показниками готовності дитини до шкільного навчання, вважають науковці [20; 50; 170]. Водночас, основою особистісного розвитку індивіда виступає поєднання різноманітних видів ставлень, що реалізуються на кожному віковому етапі, передусім, через провідну діяльність.

« Учбова діяльність є провідною в шкільному віці внаслідок того, що, по-перше, з її допомогою реалізуються основні взаємини дитини з суспільством; по-друге, в ній формуються як основні особистісні якості дитини, так і окремі психічні процеси », — зазначає Д. Б. Ельконін [171, с. 84].

На думку Л. І. Божович, у процесі виконання учбової діяльності не лише розвиваються особистісні якості школяра, а й виробляється особистісне ставлення до такого виду діяльності [22].

« Ставлення молодшого школяра до себе, до світу, до суспільства, до інших людей не лише розвиваються в учбовій діяльності, а й реалізуються у такій діяльності як ставлення до школи, до класу, до вчителя, до змісту і методів навчання і т. п. », — стверджує І. О. Зімняя [50, с. 175].

Отже, ставлення молодших школярів до учбової діяльності займає центральне положення в системі усіх ставлень особистості, а проблема розвитку позитивного ставлення учнів початкових класів до навчання є досить актуальною.

У психологічній науці дослідженням різноманітних аспектів проблеми ставлення молодших школярів до учбової діяльності займались: М. І. Алєксеєва, Л. І. Божович, М. Т. Дригус, К. С. Дрозденко, Н. П. Зубалій, З. І. Калмикова, В. П. Кутішенко, А. К. Маркова, О. В. Скрипченко, Л. С. Славіна та ін.

Ставлення молодших школярів до учіння виступає одним із найважливіших чинників активності учнів у процесі учбової діяльності та її результативності, зазначає М. Т. Дригус. Дослідниця розглядає ставлення учнів початкових класів до учіння в єдності таких трьох компонентів: 1) емоційний — емоційне ставлення учнів до учіння; 2) мотиваційний — мотиви учіння школярів; 3) учбова самосвідомість — ставлення до самого себе як до суб’єкта учбової діяльності [42].

Водночас, М. Т. Дригус називає учбову самосвідомість одним з основних механізмів перетворення педагогічних вимог у внутрішні психологічні регулятори учбової діяльності молодшого школяра. Дослідниця звертає особливу увагу на необхідність вивчення даного компоненту ставлення до учбової діяльності у зв’язку з тим, що не лише вчитель, а й учень самостійно управляє та керує процесом власної учбової діяльності [Там само].

Структурно-динамічні характеристики емоційно-ціннісного ставлення учнів початкових класів до учбової діяльності виступили предметом дослідження В. П. Кутішенко. Вона визначає емоційно-ціннісне ставлення молодших школярів до учбової діяльності як складне та організоване особистісне утворення, що містить три структурних компоненти: 1) ставлення учнів, безпосередньо, до учбової діяльності; 2) ставлення до оточуючих людей, у тісній взаємодії з якими школяр виконує таку діяльність; 3) ставлення школярів до самих себе як до суб’єктів учіння. Згадані вище компоненти емоційно-ціннісного ставлення відображають ті сторони мотиваційної та емоційної сфер школярів, які зумовлюються характером переживань учнями найбільш значущих для них учбових ситуацій.

У результаті проведеного експериментального дослідження В. П. Кутішенко стверджує: « Емоційно-ціннісне ставлення молодших школярів до учбової діяльності, яке є складноорганізованою системою, характеризується асинхронністю розвитку його компонентів: ставлення школярів до власне учбової діяльності, до інших людей, у взаємодії з якими ця діяльність реалізується, і до самих себе як до суб’єктів учбової діяльності. Динаміка розвитку зазначених компонентів у їхньому взаємозв’язку визначає процес становлення різних за модальністю типів ставлення молодших школярів до учбової діяльності » [63, с. 5-6].

На противагу В. П. Кутішенко, більшість дослідників проблеми психологічних ставлень особистості вважають, що ставлення до значущої діяльності, зокрема, емоційно-ціннісне ставлення до учбової діяльності, ставлення до інших людей і ставлення особистості до самої себе є провідними видами психологічних ставлень особистості, а не структурними компонентами емоційно-ціннісного ставлення школярів до учбової діяльності.

Аналізуючи особливості структурної будови ставлення до учіння, розглянемо детальніше специфіку учбових мотивів у молодшому шкільному віці. Науковці зазначають, що за змістом і за ступенем сформованості мотивація учбової діяльності молодших школярів вирізняється своєю неоднозначністю та складністю [20; 91; 92].

Визначаючи місце різноманітних мотивів у системі мотивації учіння молодших школярів, Л. І. Божович стверджує, що « у системі мотивів, які спонукають учбову діяльність молодших школярів, соціальні мотиви займають настільки важливе місце, що здатні визначити позитивне ставлення дітей до діяльності, яка позбавлена безпосереднього пізнавального інтересу » [20, с. 249].

Так, в учнів перших класів домінуючі соціальні мотиви, які пов’язані з оточенням дорослих, зумовлюють сумлінне, відповідальне ставлення до учбової діяльності та до школи. Якщо не з’являються інші позитивні учбові мотиви, то поступово ставлення школярів до учіння може змінитись і виявлятися у тому, що позиція школяра втрачає свою емоційну привабливість, зменшується старанність учнів.

Позитивне ставлення учнів початкової школи визначається інтересом до знань, до оволодіння новими уміннями і навичками, інтересом до навчальних дисциплін [93].

З. І. Калмикова звертає особливу увагу на негативний бік домінування деяких соціальних мотивів у мотиваційній сфері учіння молодшого школяра. За результатами її досліджень, у третьокласників мотиви спілкування з ровесниками « не лише сприяють включенню учня в колективну діяльність, а й нерідко відволікають його від власне учбових дій, перетворюючись на самоціль, і таким чином, зумовлюють невизначене ставлення до учбової діяльності » [120, с. 136].

А. К. Маркова, досліджуючи проблеми учбової мотивації молодших школярів, простежує тісний зв’язок між характером учбових мотивів і типом ставлення молодшого школяра до учбової діяльності. До сприятливих характеристик мотивації учіння нею відносяться: загальне позитивне ставлення до школи, широкі інтереси учня, допитливість. Дослідниця зауважує, що довірливість і відвертість учнів початкової школи, віра учнів в авторитет вчителя та готовність виконувати будь-які його завдання виступають сприятливими умовами для розвитку широких соціальних мотивів обов’язку, відповідальності.

 

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/451856.html

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.