У нас уже 120853 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Структурні особливості, параметри та типи ставлення школяра до навчання

Обґрунтуємо детальніше структурні особливості, параметри і типи ставлення молодших школярів до навчання.

Ставлення учня до навчання — це інтегроване психічне утворення, що включає ставлення школяра до навчальної діяльності, тобто до діяльності вчителя, та ставлення до учбової діяльності, тобто до власної діяльності як суб’єкта учбової діяльності.

Ставлення школяра до навчання розглядається, як система, що має трикомпонентну структуру, а саме: 1) когнітивний компонент — знання про учбову і навчальну діяльності, їх властивості; розуміння ролі вчителя в навчальній діяльності; усвідомлення учнем самого себе як суб’єкта учбової діяльності ( учбова самосвідомість ); 2) емоційно-оцінний компонент — оцінка, з боку учня, вчителя як суб’єкта управління учбовою діяльністю, що має певне емоційне забарвлення; оцінка школярем учбової діяльності та самого себе як суб’єкта учіння, в поєднанні з відповідним емоційним забарвленням; 3) поведінковий компонент — дії та вчинки школяра як суб’єкта ставлення в процесі навчання, а також, готовність до їх здійснення.

До структури ставлення школяра до навчання відносяться такі складові: потреби, мотиви, інтереси, переконання; оцінки, емоції, почуття; воля, довільна увага. Ставлення до навчання виявляються в емоційних реакціях, діях та вчинках учня.

Основними параметрами ставлення школяра до навчання виступають: модальність ( позитивна, нейтральна, амбівалентна, негативна ), ступінь усвідомленості, ступінь активності, ступінь узагальненості, інтенсивність і ступінь стійкості.

За виділеними вище параметрами, виокремлюється чотири типи ставлення учнів до навчання: 1) позитивне ставлення; 2) нейтральне ставлення; 3) амбівалентне ставлення; 4) негативне ставлення.

Охарактеризуємо ці типи ставлення.

Позитивне ставлення школяра до навчання вирізняють такі ознаки: знання про навчальну діяльність і учбову діяльність та їх властивості сповнені позитивним змістом; розуміння учнем ролі вчителя в навчальній діяльності, зокрема, як такої, що сприяє досягненню учбових цілей; достатньо високий рівень усвідомлення школярем самого себе в якості суб’єкта учбової діяльності; ієрархія мотивів, супідрядність мотивів, переважання пізнавальних мотивів; стійкість мотиваційної сфери; пізнавальний інтерес; пізнавальні потреби; переважання позитивних емоцій щодо більшості навчальних ситуацій; позитивна оцінка учнем вчителя як суб’єкта управління учбовою діяльністю; позитивна оцінка школярем себе як суб’єкта учбової діяльності; сформоване цілепокладання щодо нестандартних перспективних цілей; перехід до творчої діяльності; довільна увага, високий рівень розвитку вольових процесів; відповідальність; дієвість; висока ступінь пізнавальної активності; ініціативність у власних учбових діях; вміння долати труднощі під час досягнення поставленої учбової цілі; здатність до передбачення соціальних наслідків власної учбової діяльності та поведінки.

Нейтральне ставлення до навчання виявляється у таких ознаках: у небажанні знати що-небудь про процес навчання; у відсутності інтересу до якого-небудь навчального предмету; у низькому рівні розвитку учбової самосвідомості; у неготовності школярів взяти участь в учбовій діяльності; у пізнавальній пасивності; у байдужості щодо більшості навчальних ситуацій, щодо оцінювання вчителя як суб’єкта навчальної діяльності та себе як суб’єкта учбової діяльності, щодо соціальних наслідків власної учбової діяльності та поведінки; у відсутності проявів вольових процесів; у бездіяльності; у небажанні докладати зусиль для подолання труднощів і досягнення поставленої учбової цілі.

До характеристик амбівалентного ставлення до навчання належать: знання про навчальну діяльність і учбову діяльність та їх властивості, що сповнені як позитивним, так і негативним змістом; нестійкі переживання непередбачуваного інтересу, новизни, допитливості; то висока, то низька ступінь пізнавальної активності; широкі соціальні мотиви обов’язку; надання переваги одним навчальним предметам перед іншими; розуміння і первинне усвідомлення цілей, які ставить учитель; наявність у змісті оцінки учнем вчителя як суб’єкта навчальної діяльності та себе як суб’єкта учбової діяльності, як позитивних, так і негативних характеристик; нестійкі емоційні переживання щодо різноманітних навчальних ситуацій; нестійкі прояви довільної уваги та волі; здатність до виконання окремих учбових дій, простих видів самооцінки і самоконтролю за зразком та за інструкцією.

Негативне ставлення учнів до навчання характеризують такі ознаки: знання про навчальну діяльність і учбову діяльність та їх властивості сповнені негативним змістом; можлива відмова школяра від учбової діяльності чи розв’язання різноманітних учбових завдань; вузькість мотивів; переважаючий інтерес до результату; низький рівень учбової самосвідомості; негативні емоції щодо більшості різноманітних навчальних ситуацій; високий рівень тривожності або байдужість; невміння ставити цілі, долати труднощі; несформованість учбової діяльності; відсутність вміння діяти за інструкцією дорослого; нездатність до пошуку різноманітних способів дій.

До психологічних умов розвитку позитивного ставлення школярів до навчання відносяться: пізнавальний інтерес, позитивна учбова мотивація, позитивні емоції щодо більшості різноманітних навчальних ситуацій, високий та достатній рівні навчальних досягнень, принаймні, з окремих навчальних дисциплін, досить високий рівень учбової самосвідомості, довільна увага, високий рівень розвитку вольових процесів, досить високий статус у групі ровесників, авторитет вчителя, доброзичливе і справедливе ставлення вчителя до кожного учня, похвала, високі та добрі оцінки результатів навчальних досягнень школяра.

Появу негативного ставлення учня до навчання зумовлюють протилежні за змістом психологічні умови, а саме: відсутність пізнавального інтересу, негативна учбова мотивація, тривожність, негативні емоції щодо більшості різноманітних учбових ситуацій, низький та середній рівні навчальних досягнень з більшості навчальних дисциплін, низький рівень учбової самосвідомості, несформована довільна увага, низький рівень розвитку вольових процесів, низький статус у групі ровесників, відсутність авторитету вчителя, недоброзичливе і несправедливе ставлення вчителя до учнів, постійні покарання, відсутність похвали, задовільні та незадовільні оцінки результатів навчальних досягнень учня.

Варто відзначити, що М. І. Шевандрін та ін. серед показників, які дозволяють проаналізувати і оцінити особистісно - смислове ставлення школярів до матеріалу, який вивчається, та до процесу власної пізнавальної діяльності, що на нашу думку, можна розглядати як складову ставлення до навчання, виокремлюють:

  1. безпосередній інтерес чи байдужість до предмету в цілому;
  2. оцінку з боку учнів соціальної значущості предмету, який вивчається;
  3. емоційний комфорт чи дискомфорт, що відчуває школяр під час розв’язання нового пізнавального або творчого завдання;
  4. наявність чи відсутність страху припуститись помилки, виражаючи власну думку;
  5. потребу в подоланні звичних шаблонів репродуктивного відтворення матеріалу;
  6. потребу у використанні та позитивному перетворенні власного досвіду пізнавальної діяльності, зокрема, способів учбової роботи, розширення області спільної навчальної роботи з вчителями та ровесниками [111; 166].

 

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/451856.html

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.