Методи та організація дослідження

З метою виявлення особливостей ставлення молодших школярів до навчання нами було проведено констатувальний експеримент, який включав кілька етапів. На першому етапі експерименту ми визначали специфіку становлення когнітивного, емоційно-оцінного та поведінкового компонентів ставлення учнів перших-четвертих класів до навчання, чинники і психологічні механізми такого ставлення. На другому етапі експериментального дослідження ми виокремлювали групи учнів перших четвертих класів за виділеними і охарактеризованими у пункті 2. 1. 1 типами ставлення до навчання та простежували динамічні характеристики розвитку ставлення до навчання.

Оскільки ставлення школяра до навчання ми розглядаємо як систему, то дослідження такого феномену нами здійснювалось у руслі системного підходу за О. Г. Асмоловим.

Так, характеристиками системи виступають:

1. Цілісність системи — яка-небудь система не зводиться до суми її складових, і водночас, із будь-якої складової системи неможливо вивести її властивості як цілого.
2. Структурованість системи — зв’язки між компонентами системи утворюють певну структуру, що зумовлює поведінку системи в цілому.
3. Особливості взаємозв’язку системи з довкіллям, зокрема, «закритий» характер такого взаємозв’язку, що не змінює довкілля і саму систему.
4. Ієрархічність системи — кожна складова системи може розглядатись як система, до якої входить інша система.
5. Множинність опису системи — кожна система, виступаючи складним об’єктом, не зводиться лише до якої-небудь однієї картини, а передбачає співіснування різноманітних її відображень, які необхідні для опису системи [14].

При вивченні особливостей ставлення учнів початкових класів до навчання, окрім системного підходу, ми враховували специфіку психічного та особистісного розвитку молодшого школяра.

Дослідники звертають увагу на те, що діти молодшого шкільного віку прагнуть відповідати очікуванням з боку значущих інших, приносити їм радість. « Готовність відповідати на дії інших узгоджується з необхідністю захищати межі свого психологічного простору, щоб зберегти власне «Я», — думаю, що це одна з основних суперечностей у психічній реальності цього періоду, яка вирішується створенням, засвоєнням міри правильності ( тобто виправданої, обґрунтованої, потрібної ) для регуляції ставлень інших до Я та Я до самого себе », — зауважує Г. С. Абрамова [1, с. 505].

В зв’язку з цим, у процесі комплексного психодіагностичного дослідження ми дотримувалися принципу « перехресної валідизації » методів [12; 139].

Показниками для вибору методик виступили: їх відповідність критеріям надійності та валідності, віковим особливостям дітей, адекватність завданням дослідження. Деякі методики було модифіковано, а способи обробки та інтерпретації результатів психодіагностики — розширено. Всебічне і об’єктивне вивчення проблеми забезпечувалось відповідним методичним апаратом, до якого увійшли найефективніші дослідницькі психологічні методи.

На думку психологів, значна частина уявлень про себе та довкілля, більшість особистісних ставлень дітей молодшого шкільного віку існують у неусвідомлюваній формі. В зв’язку з цим, Т. М. Титаренко зазначає: « Дитинство — особливий період у розвитку людини … Більшість вражень, відкриттів і уявлень ніяк не виявляються в поведінці, накопичуються ніби як про запас … » [160, с. 20].

Висновок дослідників про те, що значна частина ставлень молодших школярів до довкілля існує в неусвідомлюваній формі, зумовила вибір переважної кількості « проективних » методик з метою дослідження особливостей ставлення дітей даного вікового періоду до навчання.

С. Ю. Головін слушно зазначає, що проективні методики дослідження « … полегшують виявлення таких змістовних особливостей внутрішнього світу, які суб’єкт досить часто не може виразити прямо, і дозволяють зорієнтуватися у складних властивостях особистості, що не піддаються точній оцінці » [148, с. 696].

Для уникнення суб’єктивності інтерпретації результатів проективних методик, що є однією з проблем проективної психодіагностики, отримані дані порівнювались із відповідними результатами, які були отримані за допомогою інших методик.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/451856.html