Характерні риси складів адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією

Для надання глибокої характеристики адміністративних правопорушень пов’язаних з корупцією, необхідно перш за все визначити особливості складів правопорушень в сфері порушення встановлених заборон та обмежень в сфері запобігання корупції.

Звісно, одне з центральних місць в адміністративно-правовій науці посідає вчення про склад правопорушення, яке має велике практичне значення, оскільки воно сприяє виявленню комплексу найбільш істотних ознак антигромадських діянь, їх відмежування одне від одного та встановленню справедливих санкцій. Крім того, за допомогою складу правопорушення здійснюється правильна кваліфікація правопорушення з обранням співрозмірних заходів впливу, а юридичний зміст складів правопорушень дозволяє законотворцям та фахівцям окремих правових сфер вдосконалювати існуючі нормативно-правові акти.

Варто зазначити, що на відміну від офіційно закріпленого в КУпАП правопорушення поняття адміністративного правопорушення (проступку), визначення його юридичного складу існує лише в теорії права. Ці два поняття близькі за своїм змістом, але не тотожні. Термін "правопорушення" містить у собі як елементи складу, так і ознаки, які не мають значення для вирішення питання про можливість притягнення до юридичної відповідальності. Сам склад правопорушення завжди конкретний і становить сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і в той же час, достатні для притягнення особи до юридичної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

Адміністративне правопорушення - це конкретне діяння (факт, явище, подія), що відбулося у реальній дійсності. В той же час склад адміністративного правопорушення - це абстрактний опис діяння (події, факту, явища), що являє собою фіксацію в законі найтиповіших, що частіше трапляються, характерних ознак проступку. Це опис ще не скоєного, а тільки передбачуваного чи можливого діяння.

Адміністративно-правова норма в якій закріплюється склад проступку певним чином синтезується з положень загальної й особливої частин КУпАП, де перша закріплює ознаки, що є обов’язковими для будь- якого проступку, а в статтях другої містяться конкретні (особливі) ознаки адміністративних правопорушень. Такий спосіб диференціювання (аналізу) адміністративно-правової норми за статтями загальної й особливої частин здійснено виключно з метою спрощення та уніфікації загальних ознак при визначенні діяння адміністративного правопорушення.

На думку Ю.П. Битяка сукупність встановлених законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, що характеризують дію або бездіяльність як адміністративне правопорушення формують склад адміністративного правопорушення [121, с.134].

І хоча КУпАП не включає прямої вказівки на наявність складу правопорушення, така вимога закріплена через вказівку на обставини, які виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, а саме в пункті 1 частини першої статті 247 КУпАП зазначено, що у випадку відсутності події і складу адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю [60].

Однак, за відсутності законодавчого закріплення, виникає питання щодо кількості ознак правопорушення, юридичних властивостей таких ознак та обов’язкової їх наявності для визнання діяння адміністративним проступком - тобто, всього того, що утворює склад адміністративного правопорушення.

Реальне діяння тільки тоді вважається правопорушенням, коли воно містить усі названі законом ознаки, відсутність хоча б однієї з яких означає відсутність складу в цілому [122, с.204].

Характеризуючи групу адміністративних правопорушень пов’язаних з корупцією, варто перш за все зауважити про те, що вони мають власну сукупність характерних ознак, які виділяють їх із загальної кількості правопорушень, роблячи їх при цьому особливим, специфічним явищем, яке притаманне лише конкретним видам суспільних відносин.

Конструкція диспозицій статей розділу 13-А КУпАП закріплює лише основні ознаки правопорушень, поверхнево розкриваючи зміст самого проступку. Така форма побудови структури норми обрана через те, що адміністративна відповідальність може наставати тільки за правопорушення пов’язані з корупцією, які в свою чергу є діяннями, що не містять ознак корупції, але порушують встановлені Законом України «Про запобігання корупції» вимоги, заборони та обмеження.

Тому, характерною рисою для встановлення складу адміністративного порушення встановлених заборон та обмежень в сфері запобігання корупції є бланкетний характер норми, яка називає основні ознаки складу, але при цьому відсилає до інших нормативно-правових актів, зокрема до Закону України «Про запобігання корупції» для встановлення детальних складових та ознак вчиненого протиправного діяння.

На нашу думку, склад адміністративного порушення встановлених заборон та обмежень - це визначена нормами адміністративного права та антикорупційного законодавства сукупність пов’язаних між собою об’єктивних і суб’єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним проступком, що порушує встановлені обмеження спрямовані на запобігання корупції.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/448952.html