Структурно-змістова характеристика компонентів системи позашкільної освіти

Для сучасного розвитку системи позашкільної освіти в Україні актуальним є її глибокий системний аналіз. Необхідним є визначення інтегративних якостей системи позашкільної освіти як системного об’єкта, встановлення компонентів, різноманітних зв’язків і структури, зведення їх у єдину теоретичну картину, оскільки аналіз і розкриття сутності складності позашкільної освіти сприяє розумінню її структури, організації, функціонування, розвитку.

Узагальнюючи різні підходи до опису систем, застосуємо аналіз позашкільної освіти на трьох рівнях:

1. З позиції розуміння системи позашкільної освіти як підсистеми більш широкої системи.
2. З позиції зовнішніх, цілісних якостей системи позашкільної освіти, що їй притаманні.
3. З позиції внутрішньої будови системи позашкільної освіти і вкладу кожного компонента в формування цілісних якостей системи.

Аналізуючи систему позашкільної освіти як підсистему більш широкої системи, слід зазначити, що вона належить до соціального типу. Це пояснюється тим, що її виникнення і цілісність обумовлені взаємодією людей, тобто вона є “живим” системним утворенням, яке складається з великої кількості елементів. Тому характерним для неї є невизначеність флуктуації, тобто випадкових відхилень, а також біфуркації – розподіл, розгалуження. Відповідно для позашкільної освіти як соціальної системи передбачування поведінки носить вірогідний характер. При цьому система позашкільної освіти перетворює набір ресурсів, які вкладаються в освітні послуги. Взагалі поняття системи акцентує увагу на організованому характері позашкільної освіти.

Системний аналіз позашкільної освіти показує, що ця система є відкритою, вона постійно розвивається і здатна оперативно реагувати на зміни соціокультурних та освітніх потреб і мотивів дітей, батьків, суспільства. Також відкритість характеризується ще й тим, що система позашкільної освіти має зв’язок з іншими системами.

Сучасна позашкільна освіта функціонує всередині більш великої системи, зокрема освіти, а також політичного, економічного і соціального середовища, в якому вона постійно вступає в складні взаємодії.

Також систему позашкільної освіти можна віднести до складних і великих систем, адже для неї характерні неможливість повної формалізації об’єкта; непостійність структури і функціонування самого об’єкта; багатокритеріальне управління і нечітка заданість самих критеріїв доцільності; наявність у системі людей, що володіють свободою дій в рамках функціонування системи.

Складність системи позашкільної освіти зумовлюється тим, що вона складається з різних підсистем, які взаємопов’язані і взаємодіють між собою. Порушення функціонування в одній частині системи викликає труднощі в інших її частинах. Також позашкільна освіта виступає як складна система за своїми цілями.

Встановлено, що взагалі складність позашкільної освіти така, що навіть повністю описати її, а тим більше дати визначення у вигляді вербальної моделі практично неможливо. Проблеми поняття “складність” позашкільної освіти обов’язково явно чи неявно присутні в дослідженнях процесів вимірювання, формалізації, моделювання, типологізації, діагностики, прогнозування, управління. Тому формування уявлень про системну складність позашкільної освіти з позицій сучасної науки полягає не у відображенні цього поняття як моделі, а в розумінні її еволюції. Отже, це дозволяє зробити нам висновок про системність і діяльність позашкільної освіти як про велику і складну систему.

З’ясовано, що специфічною властивістю системи позашкільної освіти є наявність мети (цілі), завдань тощо. При цьому мета (ціль) у позашкільній освіті є визначеною системою. Варто відмітити, що система цілей у своєму складі має найрізноманітніші цілі, які доповнюють одна одну і конкурують між собою. Взаємодії цілей позашкільної освіти виливаються у процес цілеутворення, який залежить від багатьох чинників, визначає місце й значення кожної цілі.

Враховуючи, що в Україні позашкільна освіта є складовою системи освіти і належить до її структури, вона спрямована на досягнення таких цілей, які відображені в трьох найважливіших завданнях, пов’язаних із соціальним досвідом людства: по-перше, засвоєння досвіду попередніх поколінь; по-друге, збагачення і примноження цього досвіду; і по-третє, – передача досвіду наступним поколінням.

Наступна, друга, характеристика системи позашкільної освіти з позиції зовнішніх, цілісних ознак, показує що їй притаманно багато якостей. Серед них цілісність, сумативність, механізація, централізація, ієрархічність тощо. Так, позашкільну освіту як систему характеризує, передусім, цілісність як інтегральне явище, об’єднання різних структур, функцій в єдине ціле, в тому числі як єдність цілей, способів і результатів діяльності.

Слід відмітити, що ціле системи позашкільної освіти не буде складати суму частин. Воно розвивається одночасно з відособленням частин по мірі прогресивного ускладнення її організації. Також система позашкільної освіти як цілісне утворення, обґрунтовано, враховуючи об’єктивно існуючі зв’язки і відносини, виділяється з навколишнього середовища.

З’ясовано, що система позашкільної освіти характеризується наявністю інтеграційних якостей, не властивих окремим її частинам, а також те, що самі ці частини – компоненти системи – набувають в ній нових якостей, якими не володіють поза системою.

Варто підкреслити, що система позашкільної освіти – це не просто сукупність безлічі одиниць, в якій кожна одиниця підкоряється законам причинно-наслідкових зв’язків, а єдність відносин і зв’язків окремих частин, що обумовлює виконання певної складної функції, яка і можлива лише завдяки структурі з великого числа взаємозв’язаних і взаємодіючих елементів, тобто увага акцентується на функціональності системи як її невід’ємній якості.

Встановлено, що цілісність, спільність, єдність – головні характеристики позашкільної освіти, що підкреслюють підпорядкування всіх складових її елементів єдиній меті. При цьому функціональна цілісність системи позашкільної освіти обумовлена тим, що вона як один із соціальних інститутів виконує два специфічні завдання, які належать виключно до її компетенції: забезпечити освітню діяльність особистості у вільний час, перетворити наявний у суспільстві соціально-культурний досвід в надбання всіх його членів у тій мірі, в якій вони потребують його для повноцінного задоволення життям, а також сформувати у людини здатність до збагачення наявного досвіду власним внеском.

Наступною суттєвою ознакою системи позашкільної освіти є динамічність. Вона полягає в безперервній адаптації позашкільної освіти до навколишніх умов на рівні взаємодії з системами освіти.

С системой скидок можно ознакомиться здесь: https://mydisser.com/ru/catalog/view/534198.html