економічній літературі існує значна кількість поглядів на джерела формування та використання фінансових ресурсів підприємств. Фахівці з питань сутності фінансових ресурсів певною мірою розглядають і джерела їх формування, однак до сьогодні не сформульовано чіткого визначення джерел формування фінансових ресурсів. Так, В. К. Сенчагов підкреслює, що фінансові ресурси, представляючи фінансовий результат діяльності підприємств,

одночасно слугують джерелом їхнього розвитку. Також автор стверджує, що формування фінансових ресурсів підприємства означає процес формування їх основних елементів [176]. І. В. Зятковський зауважує, що фінансові ресурси, які обслуговують економічні процеси, різняться методами створення, напрямками використання, правом володіння й розпорядження ними [83]. Д. С. Моляков зазначає, що структура фінансових ресурсів визначається джерелом їх надходження. М. В. Романовський, О. В. Врублевський, Б. М. Сабанті фінансові ресурси ототожнюють із джерелами їхнього формування: «фінансові ресурси підприємства – це всі джерела грошових коштів [199].

В. М. Опаріна у своїх дослідженнях стверджує, що конкретними видами фінансових ресурсів, які перебувають у розпорядженні підприємств, є: амортизаційні відрахування, оборотні кошти, прибуток, бюджетні асигнування, надходження з цільових фондів, надходження з централізованих корпоративних фондів, кредити [143].

59

Дослідимо економічну природу джерел фінансових ресурсів. У першому параграфі ми дійшли висновку, що фінансовими ресурсами підприємств є грошові кошти, які надійшли з різних джерел і використовуються за призначенням. Тобто фінансові ресурси підприємств пов’язані зі зміною форми вартості з грошової на матеріальну і є динамічним поняттям. Отже, формування фінансових ресурсів підприємств відбувається в момент надходження грошових коштів на рахунки і в касу підприємства, а їхнє використання означає процес обміну грошових коштів на матеріальні ресурси з метою продовження господарської діяльності підприємства.

Підприємства намагаються залучити (або отримати) кошти під прогнозований раніше напрямок використання або розвитку. Отже, спочатку визначають мету формування коштів та їхній розмір, а вже потім залучають кошти, оскільки проти будь-яких коштів, залучених підприємством, виступає або товар, або зобов’язання. Але це не просто грошові кошти як міра вартості, як засіб нагромадження вартості, як засіб платежу і як засіб обігу. Вони є фінансовими ресурсами, оскільки їх ознаками є джерела формування й цільове призначення та мета формування й використання.

Тому, ще до створення підприємства, засновники визначають необхідний розмір фінансових ресурсів, який обмежується, по-перше, видом фінансово-господарської діяльності, по-друге, законодавчо зафіксованим мінімальним розміром. Також засновники визначають, звідки мають надійти ці кошти в розрахованому розмірі. Отже, визначається напрямок надходження цих коштів.

процесі господарської діяльності підприємства фінансові ресурси використовуються на придбання основних і оборотних засобів, виробляється продукція, яка реалізується за визначеною ціною і в результаті цих процесів на рахунки підприємства надходить виручка від реалізації, до якої входять вартість оборотних засобів та частина вартості основних засобів, а також заробітна плата, прибуток, податки, відсотки тощо. Тобто, розмір ціни і виручки вже задано до того, як надійдуть кошти на рахунок.

Теж саме відбувається і з амортизаційними відрахуваннями. Вони нараховуються підприємством, потім включаються до ціни, а після продажу

60

продукції надходять на рахунок підприємства у складі виручки від реалізації продукції. Тобто, стосовно джерел фінансових ресурсів можна використати термін «матеріалізовані», але його не можна застосувати до власне фінансових ресурсів.

Ураховуючи вищезазначене, вважаємо, що економічна сутність джерел фінансових ресурсів полягає у визначенні напрямку й розміру надходження фінансових ресурсів.

Отже, джерела фінансових ресурсів підприємств виступають як складова фінансового потенціалу для формування фінансових ресурсів, який визначає можливий вектор та розмір надходження коштів.

Не всі фінансові ресурси підприємства формуються за чітко визначеним розміром, оскільки частина їх формується в надзвичайних обставинах, а розмір фінансових ресурсів може не співпадати з коштами, що повертаються на рахунки підприємства в результаті продажу товарів, у виробництві яких використано оборотні й основні засоби.

Натомість необхідною умовою формування тих фінансових ресурсів, які повертаються до підприємства (наприклад, суми амортизаційних відрахувань), є визначеність як розміру джерела, так і заданість напрямку надходження. Отже, повернуті фінансові ресурси підприємств переважно формуються у визначеному розмірі, якщо не відбудуться будь-які непередбачувані події.

Таким чином, у підприємства, яке працює, сума фінансових ресурсів практично ніколи не буде відповідати розміру джерел їхнього формування, оскільки постійно відбувається зміна форми вартості.

Проаналізуємо погляди науковців на джерела формування фінансових ресурсів. Варто зауважити, що визначення складу й надання характеристики джерелам фінансових ресурсів підприємств перебувають у прямій залежності від погляду науковця на економічну природу самих фінансових ресурсів.

Так, Д. С. Моляков стверджує, що формування та використання фінансових ресурсів здійснюється на двох рівнях: в масштабах країни та на кожному підприємстві [139]. Із точки зору формування централізованих фінансових ресурсів (доходів бюджету) автори праці за загальною редакцією