Быстрый переход к готовым работам
|
Структурно-логічна модель організаційно-економічного механізму управління фінансовими ресурсами підприємстваНа сучасному етапі розвитку економіки дедалі вагомішого значення набуває саме управління фінансовою системою підприємств, оскільки фінансові ресурси є базисним ресурсом, без якого неможливе функціонування й розвиток підприємства. За таких умов прийняття управлінських рішень відносно будь-якої економічної проблеми неможливе без чітко сформульованої конкретної схеми послідовних дій, яка буде узгоджена зі стратегічними цілями розвитку підприємства. Поетапність вирішення забезпечує відповідний механізм. Використання таких схем під час здійснення політики управління підприємством має сприяти сталому функціонуванню підприємства у визначений час та в майбутньому забезпечити його процвітання.
На основі аналізу фахової економічної літератури варто зазначити, що в різних контекстах термін «механізм» тлумачиться по-різному. В економічній енциклопедії механізм трактується як система, пристрій, спосіб, що визначають порядок певного виду діяльності [75, с. 355]. Схоже визначення можна знайти і
економічному словнику під редакцією А. Н. Азріліяна, де механізм визначено як послідовність станів, процесів, які визначають собою які-небудь дії, явища;
система, пристрій, який визначає порядок якого-небудь виду діяльності [112]. Оскільки механізм є складним динамічним процесом або комплексом
систематично повторюваних процесів, а порядок його роботи витікає з функціонування усього комплексу, то можна стверджувати, що механізм існує
цілісному об’єкті і будь-яких якісних характеристиках, що створюють єдине ціле [175, с. 92]. Механізм може включати в себе декілька самостійних механізмів, підсистем чи підмеханізмів різної природи.
Не існує однозначного тлумачення й поняття «механізм управління». Так,
А. Л. Гапоненко та А. П. Панкрухіна тлумачать «механізм управління» як сукупність засобів і методів управління, реалізація яких визначає можливість цілеспрямованого руху системи [187].
В. С. Пономаренко та О. М. Ястремська розкривають суть механізму через висвітлення об’єктивного компонентного переліку та мети його узгодження. У їхньому трактуванні «механізм управління» підприємством – це сукупність форм, структур, методів і засобів управління, об’єднаних спільною метою, за допомогою яких здійснюються поєднання й узгодження суспільних, групових і приватних інтересів, забезпечується функціонування й розвиток підприємства як соціально-економічної системи [159].
За твердженням А. Кульмана, «механізм управління» – це природна система, необхідний зв’язок, притаманний різним економічним явищам, що містить певну послідовність економічних явищ. Його складовими елементами одночасно виступають вхідне, вихідне явища і увесь процес, який відбувається між ними [116, с. 13–14].
С. М. Рогач розглядає механізм управління як складову частину системи управління, що забезпечує дієвий вплив на фактори, стан яких зумовлює результат діяльності об’єкта управління. При чому, якщо мова йде про внутрішні фактори управління підприємством варто використовувати поняття «механізм управління підприємством», якщо про зовнішні – «механізм взаємодії з іншими підприємствами і організаціями» [164].
З. П. Румянцева вважає, що «механізм управління» являє собою сукупність таких елементів як організаційні форми і структури управління, методи й важелі впливу, що забезпечують ефективну реалізацію цілей і
найбільш повно задовольняють суспільні, колективні та індивідуальні інтереси й потреби [168].
А. В. Куценко трактує «механізм управління» як оптимальну сукупність форм, структур, методів, засобів і функцій управління, які покликані сприяти цілеспрямованому оперативному регулюванню діяльності за напрямами управління ефективністю для забезпечення відповідності фактичного стану підприємства заданим параметрам [118, c. 42].
Узагальнюючи вищенаведені визначення та трактування, варто зазначити, що під «механізмом управління фінансовими ресурсами» варто розуміти систему цілей, функцій, принципів, методів, завдань та інструментів управління, що взаємодіють між собою та забезпечують ефективне формування, розміщення та використання фінансових ресурсів підприємства.
Для побудови ефективного механізму управління фінансовими ресурсами підприємства доцільно враховувати наступні вимоги:
існування причинно-наслідкових зв’язків між елементами системи;
– динамічність, здатність до зміни якісного стану;
– процесність, у якій діяльність спрямована на досягнення цілей
підприємства й розглядається не як одночасна дія, а як серія безперервних взаємопов’язаних дій з оцінки та зниження впливу ризиків;
– системність, що забезпечує цілісність механізму як системи з визначеною структурою.
Процес управління завжди передбачає наявність об’єкта та суб’єкта управління. Тому, розглядаючи механізм управління фінансовими ресурсами підприємства, необхідно визначити суб’єкт та об’єкт його дії (рис. 3.3).
Об’єктом системи управління фінансовими ресурсами підприємства (керованої підсистеми), на наш погляд, є фінансові ресурси підприємства, їхній обсяг та структура, складові формування, розміщення та напрями використання. Також важливим об’єктом управління фінансовими ресурсами є фінансові ризики, що впливають на діяльність підприємства в цілому та на вибір джерел фінансування зокрема.
Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/517073.html |
Ссылки: 
Счетчики:
|
