У нас уже 121157 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 


Ціннісне ставлення до книги в субкультурі старшого дошкільника

Поліфункціональність книги дозволяє їй чинити вплив майже на всі сфери особистості дитини. Культурні цінності, закладені в літературних текстах, переживаються особистістю та привласнюються як власні цінності, ставлення, норми, створюючи дитячу субкультуру. Так книга здійснює вагомий вплив на формування дитячої субкультури, водночас вибір книги та ставлення до неї залежить від субкультури дитинства. Тому вважаємо доцільним розглядати ціннісне ставлення до книги саме в аспекті дитячої субкультури.

Методологічною основою розробки теорії і практики ціннісних ставлень особистості є аксіологія – філософське вчення про природу цінностей, про їх місце в реальності, про структуру ціннісного світу. Воно було започатковано в другій половині ХІХ століття німецькими філософами Е. Кантом та Р. Лотце й знайшло подальший розвиток у працях В. Віндель-Банда, Д. Дьюї, А. Майнонга, Р. Перрі, Г. Ріккерта та ін. Надалі теорія цінностей поширилася на сферу культури, визначивши цінності предметом власне філософських досліджень. У цьому напрямі працювали В. Василенко, Б. Додонов, С. Івоненко, В. Момов, В. Ядов. Проблема цінності людини і структури цінностей особистості знайшли своє відображення в працях філософів, зокрема: І. Балакіна, Б. Бітінаса, О. Дробницького, О. Івіна, які досліджували зміст, структуру і типи цінностей, їх значення в контексті самовизначення людини, обґрунтували необхідність перенесення уваги з наукової діяльності на моральне, духовне, культурне самовизначення.

У сучасному науковому просторі можна виокремити кілька підходів до розуміння цінностей: філософсько-культурологічний, соціологічний,   психологічний. Розгляд ціннісного ставлення до книги в структурі дитячої субкультури зумовлює необхідність детального вивчення та узагальнення всіх зазначених підходів, надання на їх основі власної інтегральної дефініції цінностей і ціннісного ставлення. У філософських дослідженнях сутність поняття цінностей розглядають з різних позицій: суб’єктивний ідеалізм, коли цінності трактуються як породження волі й розуму людини; сенс усього життя; об’єктивний ідеалізм, у розумінні якого цінності тлумачаться як вічні ідеальні сутності, взірці істини; метафізичний підхід, за якого цінності тлумачаться з позиції оцінки та порівняння одних предметів відносно інших; діалектико-матеріалістичне розуміння, яке зумовлює визначення цінностей як одночасно об’єктивних і суб’єктивних соціальних явищ; раціоналізм обґрунтовує цінності через реальну взаємодію суб’єкта й об’єкта [127, с. 543].

Філософське трактування цінностей розкриває їхню дихотомічну природу: цінності постають як певний еталон, узагальнені ідеали або як суб’єктивні категорії, особистісні ставлення. Перша інтерпретація наближена до культурологічного підходу, оскільки відповідно до неї цінності постають як квінтесенція культурної спадщини, національні надбання. Другий аспект наближений до психологічного розуміння, оскільки система ставлень особистості предметом вивчення психології.

У філософській енциклопедії „цінність” трактується як „філософське і соціологічне поняття, що позначає, по-перше, позитивну чи негативну значущість певного об’єкта, на відміну від його екзистенційних і якісних характеристик (предметні цінності), по-друге, нормативний, оцінний бік явищ суспільної свідомості (суб’єктивні цінності або цінності свідомості)” [231, с. 462]. У поданому визначенні відображено два рівні розуміння цінностей, їх інтерпретація через категорію значущості з позитивним чи негативним забарвленням, яке власне визначається суб’єктивним ставленням особистості. На першому рівні цінності є теоретичними конструктами, які визначають стратегічні ідеали освітньої системи та зумовлюють загальний напрям її розвитку. На прикладному ж рівні йдеться про результат сприйняття соціальних та освітніх цінностей, тобто формування в кожної особистості її власної системи ціннісних пріоритетів і переконань [70, с. 39 – 40].

Найбільш поширеним у філософських, психологічних та соціологічних дослідженнях є визначення цінностей через поняття значущості (Г. Гумницький, О. Дробницький, М. Зеленцов, А. Коршунов, М. Розов, С. Рубінштейн, А. Хоцей). Серед учених виникає полеміка щодо оцінної характеристики такої значущості (чи тільки позитивну значущість можна визначати як цінність, чи негативна значущість також є цінністю?). Ми погодимося із твердженням М. Розова про те, що цінності є предметними властивостями явищ, а також психологічними якостями людини, що відображують і позитивну, і негативну значущість для людини і суспільства [188]. Важливим є також те, що трактування цінності як значущості передбачає оцінну діяльність суб’єкта. Саме такий підхід є притаманним для значної кількості соціологічних досліджень, де цінності розглядаються як окреме утворення, що дозволяє людині здійснювати оцінку своєї діяльності.

У соціології термін „цінність” як теоретична категорія вперше був введений У. Томасом і Ф. Знанецьким, які визначили його через поняття суспільного значення предмета й соціальної установки [215, с. 343]. Для вивчення явища „ціннісні ставлення” соціологи вживають такі поняття, як: „ціннісні орієнтації”, „настанови”, „схильність”, пріоритети. Ці поняття поєднуються з цілями, прагненнями та життєвими ідеалами, що існують у „груповій” свідомості у вигляді певних норм [165, с. 529], з життєвим досвідом, накопиченим особистістю в її індивідуальному розвитку [96, с. 192]. Б. Ольшанський зазначає, що цінності є орієнтирами, дотримуючись яких людина зберігає свою визначеність, внутрішню послідовність поведінки [165, с. 471]. За І. Істошиним, цінність – шаблон для оцінки та вимірювання зразків соціальної поведінки, що є допустимими в конкретних обставинах [102, с. 263]. Аналогічні твердження спостерігаємо в дослідженнях А. Титаренко [154], Н. Наумової [158]. Я. Поторій визначив соціальні функції цінностей: прилучення індивіда до системи норм і цінностей соціального середовища; сприяння самоствердженню особистості, реалізації її обдаровань, соціальних очікувань; забезпечення гармонізації внутрішнього світу особистості, систематизації її знань, норм, стереотипів [181, с. 36].

 

 

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/40071.html

Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.