Розвиток рекреаційної сфери зумовлений потребою людини в оздоровленні, відпочинку, лікуванні, спорті, пізнавально-екскурсійному занятті тощо (далі комплекс потреб), тобто змістовним проведенням вільного часу в період дозвілля. Задоволення даного комплексу потреб передбачає використання засобів: природних, соціальних, культурних тощо. Швидкі темпи зростання НТП, процесів глобалізації та інтеграції сприяли перетворенню рекреаційної сфери в окрему галузь з надприбутками. При цьому економічні, виробничі, управлінські,

технологічні зв’язки рекреаційної сфери з іншими галузями економіки розширились та почали доповнювати одне одного, тим самим збільшивши синергічний ефект від взаємодії між суб’єктами підприємницької діяльності. Також відбулося взаємовигідне співробітництво різних галузей, створюючи в комплексі рекреаційний продукт-послугу.

Сьогодні рекреаційно-туристична сфера є однією з найбільш привабливих і динамічних у своєму розвитку галузей економіки. Відповідно до Закону України “Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» (Верховна Рада України, 2013) визначено основи державної політики у інвестиційній сфері на 2013-2032 роки. Даний Закон спрямований на створення умов для активізації інвестиційної діяльності в Україні. Пріоритетними галузями економіки цей Закон назвав галузі, які спрямовані на забезпечення потреб суспільства у високотехнологічній конкурентоспроможній екологічно чистій продукції, високоякісних послугах. Наступний нормативний акт

«Про затвердження переліку пріоритетних галузей економіки» від 14 серпня 2013 р. № 843-р (Кабінет міністрів України, 2013b) – Розпорядження Кабінету міністрів України станом на 01.04.2018р. затверджує перелік пріоритетних галузей економіки, згідно якого курортно-рекреаційну сферу було віднесено до числа пріоритетних. Таким чином, важливість та потреба дослідження рекреаційної сфери в інституційному напрямку є важливим і необхідним для повноцінного стимулювання її розвитку. Отож, проаналізуємо роль, значення і місце інституцій  у рекреаційній сфері.

Кожний соціум у своєму розвитку створює середовище, відповідне до своїх уявлень, бажань, вимог, що впливає на становлення держави як незалежної одиниці. Економічні, соціальні, правові, політичні, інформаційні, духовні та територіальні умови є фундаментом розвитку суспільства, підприємства, підприємницької діяльності. Загалом, в економічній літературі інституції представлені наступними складовими: інституції як правила і норми; інституції як закони та організації (установи), що контролюють певні соціальні відносини; інституції як законо-примусовий механізм; інституції як соціальні відносини;