Рекреаційний потенціал є однією з основних передумов ефективного розвитку туристично-рекреаційної сфери. Рекреаційним потенціалом науковці вважають систему природних, історико-культурних об’єктів та їх властивості, організаційно- економічний, інституційний тощо, які можуть використовуватися або використовуються у рекреаційній діяльності (Горбаль, 2007). Таким чином, рекреаційним потенціалом є наявні рекреаційні ресурси території, які використовуються для оздоровлення і відпочинку населення. Дослідження курортно-лікувальної діяльності в Україні, починаючи приблизно з XVI ст. (будова першої водолікарні), було прерогативою геологів, географів, біологів, і. т.д., які досліджували якість і вплив джерел на здоров’я і самопочуття людей (Школа, 2007); це детальніше розглянуто у Розділі 1 пункт 1.2. На сьогодні в Україні першочерговість, а подекуди і одноособовість, належить туристичній діяльності, оминаючи рекреацію, яка є підґрунтям туризму. Однак, недостатньо залишилися висвітленими аспекти, зокрема пов’язанні з детальнішим вивченням класифікації видів економічної діяльності (КВЕД), який було детально розглянуто в Розділі 1. пункт 1.3., але який є вагомим джерелом інформації для аналізу капітальних інвестицій та можливістю співставити капітальні інвестиції з іншими показниками, які характеризують рекреаційну сферу. Оскільки, рекреаційна сфера не є представленою окремим розділом КВЕД, проаналізовано кожен з розділів та їх економічну спрямованість, яка представляє цей розділ та обрано найбільш наближені розділи КВЕД, які б характеризували діяльність організацій рекреаційної сфери. Такими стали розділи: «І» «Тимчасове розміщування й організація харчування» та «R» «Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок». Розділ

«N» «Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування» не було взято до уваги, оскільки у цьому Розділі  КВЕД представлена діяльність лише

туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг бронювання та пов'язана з цим діяльність (Держспоживстандарт України, 2010). Загалом, автор вважає туризм як одну з частин РС і досить вагому, але з огляду на достатню кількість наукових досліджень і обґрунтованих висновків щодо розвитку туризму в Україні як галузі, більше уваги приділено організаціям, які представляють економічну діяльність у Секціях «І» та «R» КВЕД, які є менш дослідженими. Ще одна Секція «Q» КВЕД, яка представляє організації охорони здоров'я та надання соціальної допомоги не була ґрунтовно проаналізована, оскільки автор вважає, що організації даного типу представлені лише у СЗР, які становлять, нажаль, незначну частину РС і мають тенденцію до скорочення. Отож, створивши достатні умови на загальнодержавному рівні, визначивши місце рекреації та ОРС, організації санаторно-курортного типу займуть відповідну нішу на ринку рекреаційних послуг.

Наступним важливим моментом дослідження є визначення об’єкта аналізу. Таким об’єктом є інвестиційний процес в організаціях рекреаційної сфери. Розуміння і важливість інвестицій та інвестиційного процесу було проаналізоване у Розділі 1, пункт 1.1. Метою даного розділу роботи є аналіз інвестиційних процесів саме в організаціях рекреаційної сфери. Під організаціями рекреаційної сфери автор розуміє юридичну особу, підприємство, яке веде свою діяльність на основі установчих документів та займається діяльністю, яка пов’язана і/або є дотичною до рекреаційної сфери. Такими організаціями у даному дисертаційному дослідженні виступають колективні засоби розміщування, та, як уже зазначалося вище, організації, які входять до розділів «І» та «R», «N», «Q» КВЕД України. У Розділі 3, на основі аналізування Розділу 2, автор розгляне глибше термін «ОРС». Також буде розглянуто форму об’єднання організацій у «кластер», спільну діяльність населення, громадських організацій та влади регіону з метою підвищення інвестиційної привабливості через активізацію інвестиційних процесів у рекреаційній сфері.

Отож, колективні засоби розміщування (Головне управління статистики у Черкаській області, 2013), далі КЗР – засоби розміщування, в яких надається місце

для ночівлі в кімнаті або іншому приміщенні, число місць яких повинно перевищувати певний мінімум для груп осіб, більших ніж одна сім'я, а всі місця підлягають єдиному керівництву й оплаті відповідно до встановлених цін. Колективні засоби розміщування є однією зі складових рекреаційного потенціалу, оскільки є суб’єктами РС у сфері розміщування відпочивальників, рекреантів, туристів (Головне управління статистики у Черкаській області, 2013). Згідно міжнародної практики, розробленої експертами Всесвітньої туристської організації, далі ВТО, класифікація засобів розміщування є наступною (Круль, 2011) – засоби розміщування, далі ЗР – будь-який об’єкт, який регулярно або час від часу надає послуги з розміщування для ночівлі: колективні та індивідуальні.

Колективні засоби розміщування поділяються на (Державна Служби Статистики України, 2013):

• готелі та аналогічні засоби розміщування, до яких відносять: готелі, мотелі, хостели, кемпінги, агроготелі, гуртожитки для приїжджих, туристські бази, гірські притулки, студентські літні табори, інші місця для тимчасового розміщування;
• спеціалізовані засоби розміщування, далі СЗР, санаторно-курортні та ін. ЗР, до яких відносять: санаторії, дитячі санаторії, пансіонати з лікуванням, дитячі заклади оздоровлення цілорічної дії, дитячі центри, санаторії-профілакторії, бальнеологічні лікарні, грязелікарні, бальнеогрязелікарні (включаючи дитячі), будинки відпочинку, пансіонати відпочинку, бази відпочинку та інші заклади відпочинку (крім турбаз), оздоровчі заклади 1-2 денного перебування.

Найповнішу інформацію про засоби розміщування та їх класифікацію проаналізуємо, використовуючи дані зі статистичних збірників, інформацію до яких збирає Державна служба статистики України, користуючись формою державного  статистичного  спостереження №  1-КЗР  (річна)  "Звіт  про діяльність

колективного   засобу  розміщування  за  20 рік"   (юридичні  та  фізичні  особи)

затвердженою № 481, від 23 вересня 2014 року (Державна служба статистики України, 2015a). Оскільки, у збірнику Капітальні інвестиції наведена статистична інформація  лише  про  діяльність  юридичних  осіб,  тоді  для  кращого порівняння