Процес формування цифрових технологій у праві пройшов декілька історичних етапів. Причому основні тенденції та напрями розвитку цифрових технологій в юридичній діяльності в Україні перебувають у безпосередньому зв’язку з відповідними світовими процесами. Одним із визначальних чинників, який мав суттєвий вплив на історико-правові засади формування цифрових технологій у праві, став розвиток власне самих технологій, а також характер і особливості їх запровадження в різні сфери людської діяльності.

У науковій літературі зазначається, що розвиток технічних засобів протягом кількох мільйонів років зумовлював постійне вдосконалення інформаційних технологій. Тому виокремлюють кілька етапів їхнього розвитку: 1) «ручна» інформаційна технологія (панувала до другої половини XІX ст.) – оброблення інформації здійснювалося вручну, за допомогою пера,

рахівниці, бухгалтерських книг, а зв’язок забезпечувався пересиланням листів і пакетів; 2) «механічна» інформаційна технологія розпочалася з винайденням друкарської машинки та телефону, модернізацією системи поштового зв’язку. Така технологія стала базою формування організаційних структур в економіці;

1. «електрична» інформаційна технологія (зародилася у 1940–1950-х роках) ґрунтувалася на широкому використанні електричних друкарських машинок, копіювальних машин, портативних диктофонів і т. ін.¹⁵⁴.

Таким чином, саме з останнім етапом (виникненням електронних технологій) можна пов’язати початок формування цифрових технологій спочатку у повсякденній діяльності, побуті, пізніше – підприємництві, а згодом – у праві.

Традиційно перехід суспільства від механічних технологій до цифрових інформаційних уважається переходом від індустріального до інформаційного суспільства.

Саме поняття «інформаційне суспільство» почало використовуватися у другій половині XX ст. Науковці відзначають, що «інформаційне суспільство» виражає ідею нової фази в історичному розвитку передових країн, тобто не прихід «постіндустріального» суспільства, а створення нового соціального зразка, що є результатом «другої індустріальної революції», яка переважно ґрунтується на мікроелектронній технології¹⁵⁵.

У зарубіжній та вітчизняній науковій літературі існує безліч концепцій та теорій, присвячених висвітленню проблеми виникнення та розвитку інформаційного суспільства, описанню основних його ідей та положень, визначенню перспектив подальшого розвитку.

Зокрема, поняття інформаційного суспільства розглядається у таких аспектах: 1) технічному; 2) інформаційному, заснованому на знаннях про розвиток інформації; 3) економічному, згідно з яким інформаційне суспільство

¹⁵⁴ Денісова О.О. Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності : навчальний посібник. Київ : КНЕУ, 2003. C. 9.

¹⁵⁵ Синєокий О.В. Високотехнологічне інформаційне право України : навчальний посібник. Харків : Право, 2010. C. 20.

розглядається як потужний інструмент розвитку та спеціалізації виробництва;

1. просторовому, який визначає особливості розвитку інформаційного суспільства в межах однієї держави й масштабах усього світу; 5) соціально- культурному, який акцентує увагу на різноманітних соціальних, психологічних та міжособистісних перетвореннях¹⁵⁶.

Із погляду правової науки розвиток інформаційного суспільства у цілому та формування цифрових технологій у праві зокрема слід розглядати в контексті становлення інформаційного права. Такий висновок ґрунтується на тому, що об’єктом регулювання цієї галузі права виступають інформаційні правовідносини, тобто відносини у сфері використання та обігу інформації. Своєю чергою, призначенням цифрових технологій є власне створення, накопичення, обробка, передача інформації. Отже, процес формування цифрових технологій у праві тісно пов’язаний з історією розвитку інформаційного та суміжних галузей права¹⁵⁷.

О.М. Селезньова виділяє такі історичні етапи розвитку інформаційного права: 1) донауковий – виникнення інформаційної діяльності, однак відсутність її правового та науково-методичного забезпечення; 2) початково- нормативний – період закріплення інформаційних прав на конституційному рівні; 3) початково-науковий етап – період визначення категорії «інформація» новою наукою, що виникає у суспільстві, – кібернетикою; 4) етап невизначеності – період визнання у наукових колах існування певної низки інформаційних відносин, що потребують нормативної регламентації, проте тривають наукові дискусії з приводу найоптимальнішого варіанту проведення такої регламентації; 5) етап активної трансформації інститутів інформаційного права в умовах інформаційного суспільства та забезпечення їх нормативної

¹⁵⁶ Becla A. Information Society and Knowledge-based Economy – Development Level and the Main Barriers – some Remarks. Economics & Sociology. 2012. Vol. 5. № 1. Р. 126.

¹⁵⁷ Берназюк О.О. Історико-правова періодизація розвитку цифрових технологій у праві. Национальный юридический журнал: теория и практика. О.О.О.. Кишинів, 2017. С. 45.

регламентації; 6) сучасний етап – закріплення терміна «інформаційне право» та продовження наукових досліджень інформаційно-правової тематики¹⁵⁸.

Отже, логічним продовженням процесу становлення інформаційного суспільства стало впровадження новітніх інформаційних технологій у сферу публічного управління та інші види юридичної діяльності. При цьому супутнім явищем у цьому процесі стала поява та розвиток нової галузі права – інформаційного права, яка регламентує в тому числі правовідносини, що виникають у зв’язку із застосуванням цифрових технологій у суспільній діяльності.

Питання про необхідність запровадження цифрових технологій у право постало разом із масовим поширенням відповідних технологій у сферу економіки, підприємництва, інші галузі людської діяльності.

Так, у 1994 р. ЄС, усвідомлюючи важливість цифрових технологій для розвитку економіки й усього суспільства, здійснив низку заходів для запуску програми розбудови інформаційного суспільства. Першим офіційним документом, що підтверджує інтерес ЄС до питань інформаційного суспільства, був звіт Мартіна Бангемана та ін. Він містить рекомендації щодо зміцнення позиції ЄС у технологічній гонці на міжнародній арені. План дій

«Шлях Європи до інформаційного суспільства» було схвалено та оголошено Європейською Комісією, який було обговорено на засіданні Ради з питань інформаційного суспільства¹⁵⁹.

В Україні початок формування інформаційного суспільства і, відповідно, запровадження цифрових технологій у сферу публічного управління та інші види юридичної діяльності розпочався на початку 90-х років, тобто з деяким відставанням від світового процесу інформатизації.

Як зазначає із цього приводу Н.В. Грицяк, перехід до інформаційного суспільства був найбільш раціональним способом підвищення якості життя

¹⁵⁸ Селезньова О.М. Теоретико-методологічні засади інформаційного права України як інтегрованої категорії : дис. … докт. юрид. наук : 12.00.07. Київ, 2015. С. 352–353.

¹⁵⁹ Olszak C., Ziemba E. The Information Society Development Strategy on a Regional Level. Issues in Informing Science and Information Technology. 2009. Vol. 6. Р. 215.