Быстрый переход к готовым работам
|
Відомості про особу злочинця та особу потерпілогоХарактеристика особи злочинця, типова для конкретного виду злочинів, безсумнівно має криміналістичне значення. Ряд особистісних рис злочинців, залишається за межами кримінологічної характеристики. Це головним чином так звані «професійні» навички злочинців, які проявляються у певних
133 Сафронов С. О. Методика розслідування умисного заподіяння тяжкого і середньої тяжкості тілесних ушкоджень: дис... канд. юрид. наук: спец. 12.00.09. Харків: НУВС, 1999. 229 с.
способах та прийомах вчинення злочинів, залишають на місці події певний «почерк» поведінки злочинця. На місці вчинення злочину, у свою чергу, виявляються різні речові докази, які вказують не тільки на навички злочинця, але й на інші його особисті якості: нервозність, жорстокість, невігластво та ін. Сукупність відомостей про ці типові особистісні особливості має велике значення для розслідування даної категорії злочинів, так як дозволяє звузити коло осіб, серед яких може знаходитися злочинець, а також висунути версії про мотив та мету злочину, про місце знаходження розшукуємих об’єктів [134, с. 68]. Виявлення усіх можливих форм вираження особистості, що виявляються у первинній інформації про подію злочину, в ході його розслідування, дозволяє скласти уявлення про загальні, а потім і власні особливості злочинця. У той же час дані про особу злочинця можуть бути первинними та похідними, в залежності від вивчення безпосередньої або опосередкованої інформації. Як зазначав Р. С. Бєлкін, готуючи вчинення злочину, вибираючи способи його вчинення та приховування, злочинець будує модель своїх дій, відтворюючи в ній усю систему своїх майбутніх дій. Зміст цієї моделі, її деталізація залежать значною мірою від рівня уяви суб’єкта, а вибір і поєднання дій по вчиненню та приховуванню злочину залежить від винахідливості, злочинного досвіду та обізнаності про значення для розкриття злочину тих чи інших слідів [135, с. 375]. Криміналістичне вивчення особи злочинця в даний час базується на двох специфічних групах інформації. Перша включає в себе дані про особу невідомого злочинця, отримані на залишених ним матеріальних слідах як на місці злочину, в пам’яті свідків, так і за іншими джерелами з метою встановлення напряму та прийомів його розшуку й затримання. Найчастіше
134 Ахмедшин Р. Л. Изучение личности преступника в методике расследова-ния преступлений. Томск: Изд-во ун-та, 2000. 138 с. 135 Белкин Р. С. Избранные труды. М.: Норма, 2014. 768 с.
така інформація дає уявлення про загальні властивості якоїсь групи осіб, серед яких може знаходитися злочинець, і рідше – про деякі якостях конкретної особистості. Такого роду відомості з метою якнайшвидшого виявлення та розшуку злочинця повинні зіставлятися з даними про те, хто найчастіше вчиняє злочини розслідуваного виду. Друга група інформації включає в себе відомості, отримані за допомогою вивчення особи затриманого підозрюваного – з метою вичерпної криміналістичної оцінки особистості суб’єкта. З цією метою зазвичай збираються відомості не тільки про життєву установку, ціннісні орієнтації, дефекти правосвідомості, особливості антигромадських поглядів, але й про самого суб’єкта злочину, його зв’язки, особливості поведінки до, під час, і після вчинення злочину може допомогти слідчому або оперативному працівнику знайти з останнім слідчо-оперативний контакт, отримати правдиві свідчення, допомогти в його викритті, а також вибрати найбільш дієві способи профілактичного впливу на нього. Вивчення особи суб’єкта злочинного посягання повинно включати в себе, на нашу думку, не випадкові, які стосуються різних сторін особистості, відомості про окремі її властивості, а давати цілісне, закінчене уявлення про особистість злочинця і у зв’язку лише з тим, що має значення для розслідування злочину. Без глибокого дослідження особистості злочинця неможливо встановити та усунути (або нейтралізувати) фактори, що детермінують насильницькі злочини, знайти ефективні засоби впливу на осіб, схильних до їх вчинення, визначити основні напрямки політики боротьби з цими злочинами. Отриманий під час дослідження емпіричний матеріал дозволяє проаналізувати відповідні параметри характеристики осіб, які вчиняють злочини, передбачені ч. 2 ст. 121 КК України. Зрозуміло, безпосереднє відношення до характеристики особистості насильницьких злочинців мають вже розглянуті ознаки предмета доказування у кримінальних провадженнях даної категорії, оскільки антисуспільна спрямованість особистості знаходить
своє зовнішнє вираження саме у конкретному характері та в обстановці тих чи інших дій злочинця. Проведене нами дослідження виявило наступні характеристики типової особистості злочинця. Стать. Особи, які вчинили злочини, передбачені ч. 2 ст. 121 КК України, за статевою ознакою розподілилися наступним чином: чоловіки становлять 92%, жінки – 8%. Тим часом, згідно з даними демографічної статистики, що відносяться до даного періоду часу, чоловіки серед населення міст становили 46%, жінки – 54%. Зазначене співвідношення пояснюється соціальним становищем чоловіків та жінок у суспільстві, виконуваними ними соціальними ролями, а також психофізичними особливостями осіб різної статі. Чоловіки, як правило, менш пов’язані домашнім господарством та вихованням дітей. Для багатьох з них більш характерно випадкове проведення часу на вулицях, зловживання алкоголем тощо. У зв’язку з цим вони частіше виявляються у конфліктних ситуаціях, частіше вступають у сварки та бійки з незнайомими людьми, що природно підвищує їх криміногенність та віктимність. Існує і значна різниця у мотивації насильницьких злочинів, вчинених чоловіками та жінками. У жінок на перше місце виступають мотиви чисто особистого побутового характеру, такі як ревнощі, помста, образа, заздрість, особиста неприязнь, прагнення позбутися потерпілого та ін. Так, наприклад, 15 березня 2017 року гр-н С. побив П. за те, що потерпіла вчинила крадіжку грошей та спиртних напоїв у нього вдома. Від отриманих тілесних ушкоджень П. 17 березня померла [136].
Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/460746.html |
Ссылки: 
Счетчики:
|
