Органи досудового розслідування під час розслідування кримінальних проваджень мають дотримуватися встановленого кримінальним процесуальним законом порядку. У теорії кримінального процесу діяльність органів досудового розслідування поділяється на етапи, які називаються стадіями кримінального процесу. Першою стадією є досудове розслідування, на якій виникають кримінальні процесуальні відносини між учасниками кримінального процесу.

Виявлення наявності або відсутності ознак злочину, а також необхідних обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, у правоохоронній практиці здійснюється поетапно. Звідси у структурі окремої криміналістичної методики розслідування злочинів особливого значення набуває періодизація етапів розслідування. При цьому до поняття «етап розслідування» включається взаємопов’язана система дій, об’єднаних єдністю завдань, умовами розслідування, специфікою криміналістичних прийомів.

Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень є поширеним та складним у розслідуванні злочином, успішне розкриття якого вимагає вдосконаленої методики розслідування. Однією з причин неналежного розкриття заподіяння тілесних ушкоджень є відсутність ефективної методики розслідування, неналежна організованість дій слідчого на початковому етапі розслідування.

Поняття початкового етапу розслідування вживається в криміналістичній та кримінальній процесуальній науці. Але визначення його в зазначених науках не тотожні, у них є багато відмінностей.

З етимологічного погляду поняття «етап» використовується в різних сферах і є багатозначним: 1) пункт на шляху пересування військ; 2) пункт для ночівлі в дорозі груп арештантів; 3) у значенні – відправляти «етапом»:

1. певна частина дистанції в спортивних змаганнях; 5) окремий момент, період, стадія у розвитку чого-небудь [¹⁵³, с. 4].

Поняття «початковий етап розслідування» та «досудове розслідування» дещо подібні.

Для з’ясування сутності зазначених наукових категорій необхідно розглянути визначення початкового етапу розслідування та досудового розслідування, які запропоновані в криміналістичних та кримінально- процесуальних наукових дослідженнях, здійснити порівняльний аналіз зазначених понять та визначити відмінності між ними.

Досудове розслідування – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України). Досудове слідство – форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів (п. 6 ч. 1 ст. 3 КПК України). Дізнання – форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків (п. 4 ч. 1 ст. 3 КПК України) [¹⁵⁴; ¹⁵⁵, с. 214].

¹⁵³ Волобуев А. Ф., Федорова О. Ф. Роль этапов расследования в структурировании частных криминалистических методик. Российский следователь. 2013. № 6. С. 2–4.

¹⁵⁴      Кримінальний     процесуальний     кодекс      України:      Закон      України      від 13.04.2012 р. Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

¹⁵⁵     Кримінальний    процес:    підручник     /     за     заг.     ред.     В.     В.     Коваленка, Л. Д. Удалової, Д. П. Письменного. Київ: Центр учбової літератури, 2013. 544 с.

Щодо початкового етапу розслідування, то у криміналістичній науці це поняття залишається дискусійним і до кінця невизначеним. Розглядаючи процес розслідування злочинів в цілому на підставі спрямованості виконуваних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, традиційно виділяються три етапи (з чим в даний час згідно більшість авторів: початковий; наступний; заключний.

Наприклад, Р. С. Бєлкін тлумачить його як частину процесу розслідування, у процесі якого  вирішуються  певні  завдання  [¹⁵⁶,  с.  271];  А. Ф. Волобуєв – певним проміжним пунктом у процесі розслідування злочину, що характеризує стан розслідування з точки зору повноти вирішення його завдань і визначається прийнятими процесуальними рішеннями у кримінальній провадженні [¹⁵⁷, с. 4]. Вчені одностайні в тому, що існує початковий етап, але момент його закінчення  має  дискусійний  характер  [¹⁵⁸, с. 130].

Момент закінчення початкового етапу не можна зафіксувати у загальному вигляді, пов’язуючи його категорично з яким-небудь процесуальним рішенням у справі. На думку Р. С. Бєлкіна, він може завершитися з накопиченням достатньої для оголошення про підозру доказової інформації, але може закінчитися і раніше, коли характерний для даного етапу прискорений темп дій буде з певних причин втрачений [¹⁵⁹, с. 785].

М. К. Кузьменко, який поділяє етапи розслідування на невідкладний, початковий і наступний, межу першого етапу визначає від порушення кримінальної справи до проведення останньої невідкладної дії або передачі справи за підсудністю. Другий етап охоплює проведення решти слідчих дій до

¹⁵⁶ Белкин Р. С. Курс советской криминалистики: пособ. для вузов МВД СССР: в 2 т. М.: Акад. МВД СССР, 1977. Т. 2: Частные криминалистические теории. 1978. 410 c.

¹⁵⁷ Волобуев А. Ф., Федорова О. Ф. Роль этапов расследования в структурировании частных криминалистических методик. Российский следователь. 2013. № 6. С. 2–4.

¹⁵⁸ Белкин Р. С. Криминалистика: учеб. М.: НОРМА-ИНФРА, 1999.  990 с.

¹⁵⁹ Белкин Р. С. Криминалистика: учеб. М.: НОРМА-ИНФРА, 1999.  990 с.

притягнення особи як обвинуваченого [¹⁶⁰, с. 115]. На думку Г. В. Щербакової, досліджувані поняття мають як деякі спільні риси, так і відмінності, головними серед яких є такі: досудове розслідування є дещо ширшим за змістом поняттям, ніж етап розслідування, тому, що останній є частиною досудового слідства; завдання досліджуваних понять деякою мірою збіжні, але у зв’язку з тим, що поняття «досудове розслідування» є ширшим за змістом, ніж «початковий етап розслідування», то і завдання досудового слідства є дещо ширшими, ніж початкового етапу; початковий етап розслідування злочинів починається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) [¹⁶¹, с. 13].

Слід зазначити, що диференціація етапів розслідування злочинів, яка була розроблена до прийняття чинного кримінального процесуального законодавства, включала початковий, наступний і заключний етапи. Ми не маємо на меті критикувати положення чинного кримінального процесуального законодавства стосовно періодизації кримінального провадження, але все ж висловимо деякі міркування з цього приводу.

Проаналізувавши різні точки зору вчених, ми приєднуємося до позицій дослідників, що процес розслідування можна умовно поділяти на три етапи, а саме: початковий, наступний і заключний.

Криміналістичний поділ процесу розслідування на взаємозалежні етапи має завдання щодо встановлення структури криміналістичної методики розслідування злочинів, яка б включала в себе комплекс криміналістичних рекомендацій, тактику проведення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів для розслідування й попередження злочинів. Це необхідно, перш за все, для усвідомлення чіткої сутності кожного етапу розслідування та оптимізації діяльності розслідування злочинів.

¹⁶⁰ Кузьменко Н. К. Периодизация этапов в методике расследования преступлений. Методика расследования преступлений. Общие положення: материалы науч.-практ. конф. (Одесса, ноябрь 1976 г.). Москва, 1976. С. 114–116.

¹⁶¹ Щербакова Г. В. Початковий етап розслідування розбоїв, вчинених з метою заволодіння приватним майном громадян: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2006. 176 с.

На нашу думку, початковий етап розслідування заподіяння тілесних ушкоджень як поняття – суто криміналістичне, використовується для позначення певного періоду досудового розслідування, під час якого слідчий провадить слідчі дії та організаційні заходи для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення та особи підозрюваного.

Як показав аналіз сучасної слідчої практики, для окремих груп і видів злочинів, а до таких, зокрема, слід віднести тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого, необхідно виділити в окремий етап – застосування після внесення до ЄРЛР відомостей про кримінальне правопорушення процесуальних засобів щодо встановлення особи, яка ймовірно вчинила це правопорушення (строки цього етапу кримінальним процесуальним законом не встановлені).

У окремою методикою розслідування злочинів етап збору та перевірки матеріалів включає збирання, дослідження й оцінку інформації шляхом проведення окремих слідчих (розшукових) дій (огляд місця події, освідування, призначення судової експертизи) та негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо-, відеоконтроль особи; аудіо-, відеоконтроль місця; накладення арешту на кореспонденцію; огляд і виїмка кореспонденції; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; зняття інформації з електронних інформаційних систем; обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи; використання конфіденційного співробітництва) і проведення оперативно-розшукових заходів.

Найбільш     важливими     завданнями     початкового     етапу     є  такі:

1. орієнтування особи, що проводить розслідування, в усіх обставинах тієї події, яку йому належить розслідувати, з’ясування фактів, які повинні бути досліджені у кримінальному провадженні, отримання вихідних даних з метою розгорнутого планування розслідування; 2) збирання та фіксація доказів, які упродовж невеликого проміжку часу можуть бути втрачені; 3) встановлення, пошук та затримання злочинця по гарячих слідах. А вже під час наступного етапу  розслідування  здійснюється  збирання,  перевірка  та  оцінка  доказів з

метою повного встановлення усіх  обставин  кримінального  провадження [¹⁶², с. 333–334].

Структуру початкового етапу становлять: здійснення організаційних заходів – планування початку розслідування, висунення версій, вибір форм взаємодії з особами, які допомагають у вирішенні завдань початкового етапу, а також прийняття процесуальних і організаційних рішень; початкові слідчі (розшукові) дії, спланованість і послідовність яких залежить від типових слідчих ситуацій і криміналістичної характеристики злочину, які допомагають у вирішенні завдань початкового етапу [¹⁶³, с. 11].

Як показало вивчення слідчої практики, одним із найважливіших чинників, які забезпечують успішне розслідування кримінальних проваджень про заподіяння тілесних ушкоджень, є їхнє негайне внесення до ЄРДР, що прямо залежить від своєчасного виявлення ознак вчиненого злочину. Найчастіше дані злочини виявляються протягом доби. Цьому сприяє, перш за все, видимість та публічність вчинення такого виду злочинів, крім того, необхідність звернення до медичних установ за необхідною медичною допомогою, які у свою чергу зобов’язані негайно повідомляти правоохоронні органи про всі випадки звернення до медичних установ осіб з пораненнями та тілесними пошкодженнями, якщо є підстави вважати, що ці пошкодження пов’язані із вчиненням злочину. Також у медичних установах є інформація про місце, звідки був доставлений потерпілий, хто його доставив чи повідомив про тілесні ушкодження, час та дані про особу, якій заподіяні тілесні ушкодження, його стан, діагноз та інші дані, що дають можливість правильно кваліфікувати злочин та вирішити питання про внесення відомостей до ЄРДР.

Кримінальне провадження щодо тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

¹⁶² Белкин Р. С. Очерки криминалистической тактики: учеб. пособ. Волгоград: ВСШ МВД РФ, 1993. 200 с.

¹⁶³ Ищенко Е. П. Проблемы первоначального этапа расследования преступлений / науч. ред.

И. Ф. Герасимов. Красноярск: Краснояр. ун-та, 1987. 168 c.