Быстрый переход к готовым работам
|
Модель формування дослідницької компетентності майбутнього викладача вищого навчального закладу в умовах магістратуриГоворячи про формування дослідницької компетентності викладача, уточнимо, що розуміється під поняттям „формування”. Зміст цього терміна тлумачиться по-різному, зокрема [161; 144]:
У нашому дослідженні під формуванням ми розуміємо процес розвитку особистості під впливом різноманітних чинників. Отже, ідеться не про безпосередні, прямі впливи на особистість, а про створення відповідних умов ефективного формування дослідницької компетентності майбутнього викладача. Зазначимо, що в педагогічній науці вчені звертаються до моделювання об’єктів, явищ чи процесів тоді, коли складно, а інколи й неможливо дослідити об’єкт у зв’язку з його недоступністю. Насамперед укажемо, що нам імпонує визначення моделі, яке наводить В. Лозовецька в „Енциклопедії освіти”: „Модель (фр. мodele – зразок) – це уявна або матеріально-реалізована система, котра відображає або відтворює об’єкт дослідження (природний чи соціальний) і здатна змінювати його так, що її вивчення дає нову інформацію стосовно цього об’єкта” [69, с. 516]. Інакше говорячи, під моделлю слід розуміти штучно створений об’єкт у вигляді конструкції, схеми, математичних викладок, словесний опис, що відображає та відтворює в більш простій формі взаємозв’язки, структурні особливості складників цього об’єкта. Учені переконують [108], що моделювання – непрямий, опосередкований метод наукового дослідження об’єктів пізнання (безпосереднє вивчення яких неможливе, ускладнене чи недоцільне), який ґрунтується на застосуванні моделі як засобу дослідження. Суть моделювання й полягає в заміщенні досліджуваного об’єкта іншим, спеціально для цього створеним. Метод моделювання передбачає постановку мети, вибір або створення моделі, дослідження на моделі об’єкта пізнання, перенесення знань з моделі на оригінал завдяки суттєвій подібності й несуттєвій відмінності між ними. Не зайве навести умови моделювання, які ще в 60-х роках минулого століття сформулював відомий методолог В. Штофф [202]: – між моделлю й оригіналом існує відношення схожості, форма якого чітко виражена й точно зафіксована; – модель у процесі наукового пізнання є заміщенням об’єкта вивчення; – вивчення моделі дає змогу отримати інформацію про оригінал. Аналіз психологічної, філософської, педагогічної літератури з проблем моделювання дозволив розробити модель формування дослідницької компетентності майбутнього викладача вищого навчального закладу (див. рис. 1.3), яка унаочнює цей процес і є засобом більш детального дослідження означеного феномену. Зупинимося на її особливостях та якісних характеристиках основних складників. Насамперед зазначимо, що побудова цього об’єкта ґрунтується на таких логічних умовиводах: мета як уявний результат процесу формування дослідницької компетентності магістрантів детермінується соціальними вимогами до особистості сучасного викладача вищого навчального закладу. Мета означеного процесу як комплекс поставлених освітнім стандартом завдань має реалізовуватися відповідною методологією. У нашому дослідженні це забезпечується єдністю компетентнісного, діяльнісного, системного і особистісно зорієнтованого методологічних підходів. Прийнята методологія може бути реалізована при дотриманні педагогічною громадськістю певних принципів – загальнодидактичних і специфічних, притаманних лише досліджуваному процесу. Унормування підходів до формування дослідницької компетентності забезпечують обґрунтовані в дослідженні педагогічні умови, що поетапно реалізуються комплексом методів і форм як складників визначених педагогічних технологій.
Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/40292.html |
|